Ухвала суду № 62361064, 01.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 листопада 2016 р. Справа № 818/1452/16

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвика" про визнання рішення протиправним, скасування рішення та запису,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" з позовом до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвика", в якому просить:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_1 за № 31407713 від 15.09.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_1 Центру надання адміністративних послуг у м. Суми за № 31407713 від 15.09.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати запис про проведену державну реєстрацію іншого речового права.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який є чинним, дію його не припинено. Проте, 15 вересня 2016 року. відповідачем було зареєстровано право оренди тієї ж земельної ділянки в Державному реєстрі прав власності відповідно до договору оренди укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Алвика». Тобто, було здійснено подвійну реєстрацію права оренди земельної ділянки за іншим орендарем.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали поданого позову, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Між тим, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Спір у справі, що розглядається, стосується оскарження запису та рішення № 31407713 від 15.09.2016 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі укладеного між ТОВ Алвика та ОСОБА_2, тобто, цивільного права, а отже, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із оскарженням рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, суд дійшов висновку, що спір випливає із договірних відносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 107,109,186 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" до Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг у м. Суми ОСОБА_1,треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвика" про визнання рішення протиправним, скасування рішення та запису.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.А. Прилипчук