Постанова № 62358426, 26.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2018/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

представника відповідача Фекліної Л.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

27.04.2016р. ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - Інспекція), в якому з урахуванням уточнень просив поновити його на посаді провідного спеціаліста - державного інспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торгівельний порт" з 28.03.2016р. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2016 року наказом Інспекції № 144-0 зі змінами, внесеними наказом від 28.03.2016 року № 153-0, його звільнено з посади провідного спеціаліста - державного інспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торговельний порт" - за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором при раніше застосованому дисциплінарному стягненні згідно п. 3 ст. 40 КЗпПУ.

Зазначений наказ про його звільнення він вважає незаконним, оскільки вважає відсутність в його діях системності невиконання службових обов'язків та попереднє дисциплінарне стягнення на підставі наказу Інспекції від 27.08.2015 №202-о накладено з порушеннями. Позивач також зазначив про відсутність в його діях дисциплінарного проступку за фактом не здійснення ним радіологічного контролю автотранспортного засобу другого рівня при перетинанні останнім державного кордону в пункті пропуску Одеській морський торговельний порт 23.01.2016 року.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що у зв'язку зі скаргою, яка надійшла до Інспекції на дії інспектора, було проведено службове розслідування, на період проведення якого позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків. За результатами службового розслідування керівництву запропоновано вжити заходи дисциплінарного стягнення, оскільки встановлено невиконання позивачем службових обов'язків, а також безвідповідальне ставлення до проходження державної служби, небажання знати нормативні документи, які йому необхідно знати для виконання службових обов'язків. Також представник відповідача зазначила, що позивач не оскаржував у встановлений законодавством строк наказ від 27.08.2015 року №202-о про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що підтверджує законність вказаного наказу та наявність системного невиконання службових обов'язків позивачем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив публічну службу в Державній екологічній інспекції Північно-західного регіону Чорного моря на посаді провідного спеціаліста - держінспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торговельний порт".

27.08.2015 року наказом Інспекції №202 від 27.08.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивачу оголошено затримку у призначенні на вищу посаду терміном 6 місяців (а.с.16,61).

22.01.2016 року позивач попереджений про скорочення чисельності працівників та йому запропонована інша посада: провідного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря (а.с.14).

26.01.2016 року в Інспекцію надійшла скарга первинної профспілкової організації експедиторів Одеського регіону на дії інспектора державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря (а.с.160-162).

27.01.2016 року Інспекцією виданий наказ №18 про проведення з метою з'ясування обставин та фактів, викладених у скарзі, службового розслідування з 27 січня по 25 березня 2016 року стосовно затримки виїзду 23.01.2016 року автотранспорту з території Одеського морського торговельного порту у відношенні ОСОБА_2, та створена комісія (а.с.159).

За результатами службового розслідування складений акт від 15.03.2016 року, в якому комісія зазначила, що держінспектор несе відповідальність згідно з чинним законодавством за несвоєчасне виконання процедур радіаційного контролю, необґрунтоване затримання осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, що переміщується через митний кордон. 23.01.2016р., знаходячись на чергуванні, державний інспектор Микита А.М. не здійснивши радіологічний контроль автомобіля НОМЕР_1, як те вимагає службовий обов'язок, визначив, що транспортний засіб та/або вантаж радіаційні забруднені і прийняв рішення щодо проведення радіаційного контролю на окремому майданчику, з перевищенням своїх службових повноважень, що призвело до значних збитків у вигляді фінансових та часових втрат для транспортно-експедиторській компанії. Комісія в акті від 15.03.2016 року рекомендувала керівництву Інспекції вжити заходів дисциплінарного стягнення, передбачених ст.147 КЗпПУ, відносно ОСОБА_2 (а.с.88-97).

Позивач з актом ознайомлений 18.03.2016 року, надав зауваження до нього, в яких висловив категоричну незгоду, вимагав визнати його недійсним, провести повторне службове розслідування (а.с.98-100).

21.03.2016 року Інспекцією виданий наказ №144-о "Про звільнення ОСОБА_2", згідно з яким позивач звільнений з посади провідного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря посту екологічного контролю "Одеській морський торговельний порт" відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором при раніше застосованому дисциплінарному стягненні згідно з п.3 ст.40 КЗпПУ. Вважати датою звільнення ОСОБА_2 перший день виходу з лікарняного (а.с.63).

28.03.2016 року Інспекцією виданий наказ №153-о "Про внесення змін до наказу Держекоінспекції від 21.03.2016 року №144-о "Про звільнення ОСОБА_2", згідно з яким п.1 наказу від 21.03.2016 року №144-о "Про звільнення ОСОБА_2" викладений у такий редакції: "Звільнити ОСОБА_2 28 березня 2016 року з посади провідного спеціаліста - держінспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торговельний порт" за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором при раніше застосованому дисциплінарному стягненні згідно з п.3 ст.40 КЗпПУ" (а.с.62).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем факту неналежного виконання ОСОБА_2 службових обов'язків, та як наслідок, законності його звільнення.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовий статус позивача, як провідного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря, визначений Законами України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, та "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ, Кодексом законів України про працю, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Позивач звільнений за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором при раніше застосованому дисциплінарному стягненні згідно з п.3 ст.40 КЗпПУ, тому предметом дослідження у даній справі є вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що носить системний характер.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оголошення позивачу затримки у призначенні на вищу посаду терміном 6 місяців на підставі наказу Інспекції від 27.08.2015р. №202 є різновидом спеціальних дисциплінарних стягнень, передбачених ст.14 Закону № 3723-ХІІ.

Оскільки позивач не оскаржив накладене на нього дисциплінарне стягнення, наказ 27.08.2015р. №202 є чинним та підтверджує вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, несумлінному ставленні до них.

Разом з тим, судова колегія вважає недоведеним вчинення позивачем дисциплінарного проступку 23-24.01.2016р., яке на думку відповідача виразилось у нездійсненні ним радіологічного контролю автомобіля НОМЕР_1 та прийнятті рішення щодо проведення радіаційного контролю на окремому майданчику, з перевищенням своїх службових повноважень.

Порядок організації та проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах попуску через державний кордон та митній території України встановлений Інструкцією з аналогічною назвою, затвердженою наказом Мінекології та природних ресурсів України від 15.05.2000р. № 27, яка зареєстрована в Мінюсті 11.07.2000р. за № 411/4632 (далі - Інструкція № 27) та розроблена на виконання постанови Кабміну України "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" від 20.03.1995р. №198.

Пунктом 5.2 Інструкції № 27 встановлено, що РК транспортних засобів і вантажів, які переміщуються через державний кордон, передбачає чотири послідовні етапи (рівні):

- експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке іде від об'єкта , що контролюється (здійснюється стаціонарними приладами РК);

- детальний контроль, який здійснюється службою екологічного контролю за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання (через відсутність стаціонарних приладів РК підконтрольних об'єктів починається з цього рівня);

- поглиблений контроль затриманих об'єктів за допомогою обладнання пересувної або найближчої стаціонарної лабораторії державної санітарно-епідеміологічної служби;

- комплексний контроль та ідентифікація радіаційного забруднення затриманих об'єктів (визначення його кількісного та якісного радіонуклідного складу), які проводяться державною санітарно-епідеміологічною службою.

Згідно з п.5.3 Інструкції експрес-контроль є обов'язковим для всіх об'єктів, підконтрольних службі екологічного контролю, що переміщуються через державний кордон України (при наявності на пункті пропуску стаціонарних приладів РК).

Пунктом 5.4 Інструкції встановлено, - якщо апаратурою радіаційного експрес-контролю зафіксовано перевищення природного радіаційного фону, то здійснення подальшого детального контролю є обов'язковим. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов'язаний поінформувати начальника поста екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про всі наступні дії.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що в пункті пропуску через державний контроль посту Одеський морський торгівельний порт станом на січень 2016р. функціонувала рамка стаціонарного дозиметричного контролю "Янтар"(стор.5 акту).

Вказана рамка стаціонарного дозиметричного контролю виконує функції автоматизованого контролю для виявлення перевищення природного радіаційного фону у пункті пропуску - Одеський МТП та Іллічівський МТП, про що зазначено у п.2, п.3 Порядку передачі інформації про перевищення природного радіаційного фону, отриманого від комплексів автоматизованого контролю за перевищенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів в пунктах пропуску (контролю) через державний кордон України, затвердженого 24.12.2015р. Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря спільно з Одеським прикордонним загоном (далі - Порядок передачі інформації).

Аналіз вказаних обставин у поєднанні з наведеними нормами права дає підстав для висновку, що на пункті пропуску через державний кордон - Одеський МТП з 24.12.2015р. встановлений та діє стаціонарний прилад радіологічного контролю, який автоматично виконує експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке іде від об'єкта, що контролюється, тобто перший етап РК відповідно до п.5.2 Інструкції № 27.

Доводи представника Інспекції, що спрацювання стаціонарного приладу "Янтар", не є першим етапом радіаційного контролю, а інспектор екологічної інспекції при здійсненні РК мав керуватися нормами постанови Кабміну України від 20.03.1995р. № 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон", не спростовують висновків апеляційного суду.

Так, постановою Кабміну № 198 Державна екологічна інспекція зобов'язана забезпечити здійснення у пунктах пропуску через державний кордон радіологічного контролю товарів, що визначаються Кабінетом Міністрів України, наземних транспортних засобів (крім легкових автомобілів та наземних транспортних засобів, щодо яких комплексами автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів не виявлено перевищення природного радіаційного фону). Екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища (крім випадків здійснення екологічного контролю у формі попереднього документального контролю).

Вказані положення постанови Кабміну визначають загальні положення здійснення РК та потребують деталізації.

Саме з метою реалізації вимог чинного законодавства щодо здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів, в т.ч. постанови Кабміну № 198 "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон", стосовно організації та проведення радіаційного контролю об'єктів, підконтрольних службі екологічного контролю, прийнята Інструкція № 27, яка передбачає проведення чотирьох етапів РК, першим з яких є експрес-контроль за допомогою стаціонарних приладів, про що зазначалось раніше.

Як вбачається з пояснень сторін та даних службового розслідування, 23.01.2016 року під час виїзду через КПП № 1 автомобіля НОМЕР_1 в зв'язку із перевищенням радіаційного фону спрацювала рамка стаціонарного дозиметричного контролю "Янтар", про що працівники служби морської безпеки порту повідомили Інспекцію.

Позивач, який чергував у вказаний день, прибув для здійснення радіологічного контролю.

Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що оскільки перший етап РК був проведений в автоматичному режимі, позивач мав здійснити другий етап РК автомобіля НОМЕР_1 - детальний, якій відповідно до п.5.2 та п.5.7 Інструкції № 27 здійснюється за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів на спеціально обладнаному окремому майданчику на відстані не менше ніж 50 м від пункту пропуску через державний кордон. Майданчик має бути огороджений і позначений знаками радіаційної небезпеки згідно з ГОСТ 17925-72.

Про вказані обставини позивач повідомив в.о. начальника поста екологічного контролю Одеського МТП Парамоненка В.О., що підтверджується рапортом останнього (а.с.149) та рапортом самого ОСОБА_2 (а.с.10), та вимагав забезпечити належні умови для проведення ним другого рівня РК на спеціально обладнаному майданчику.

Вказані дії позивача узгоджуються з пп.4.5 п.4 Порядку передачі інформації, відповідно до якого держекоінспектор при отриманні від комплексу сигналу про перевищення рівня природного радіаційного фону в'їзді транспортного засобу на територію порту та прибуття до місця знаходження транспортного засобу та вантажу, здійснює РК відповідно до вимог Інструкції № 27.

Як зазначає позивач, окремий майданчик необхідний для відвантаження на нього контейнеру за допомогою спеціального крану, який містить радіоактивний вантаж, та здійснення детального РК. Проте, такого майданчика, який би відповідав вимогам Інструкції № 27, Інспекція в розпорядженні не має.

Судова колегія також враховує, що правова позиція позивача щодо необхідності проведення детального РК після отримання інформації про перевищення природного радіаційного фону, встановленого комплексами автоматизованого контролю, відповідає в повній мірі абз.8 п.7 Типової технологічної схеми пропуску через державних кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабміну від 21.05.2012р. № 451 з наступними змінами.

Так, абз.8 п.7 Типової технологічної схеми передбачає, що у пунктах пропуску, в яких функціонують комплекси автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів, радіологічний контроль товарів здійснюється виключно у разі перевищення природного радіаційного фону, встановленого комплексами автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів.

Вказані положення не виключають використання державним інспектором вимог Інструкції № 27.

За обставинами справи позивач прибув для здійснення РК після спрацювання рамки стаціонарного дозиметричного контролю "Янтар" зв'язку із перевищенням радіаційного фону та намагався здійснити наступний - другий рівень РК, як це передбачено Інструкцією № 27.

Враховуючи, що вимоги позивача з боку посадових осіб Інспекції виконані не були, та відповідач не забезпечив організацію здійснення детального радіологічного контролю на окремому майданчику, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості належним чином виконати свої службові обов'язки.

Оскільки непроведення позивачем радіологічного контролю автомобіля НОМЕР_1 пов'язано з незабезпеченням його належними умовами праці, висновок Інспекції про неналежне виконання ним службових обов'язків, а тим більше перевищення наданих йому повноважень по факту, що мало місце 23.01.2016р., є протиправним та таким, що грубо порушує вимоги спеціального законодавства щодо здійснення екологічного контролю.

За відсутністю доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку 23.01.2016р., відсутні обставини для його звільнення за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, згідно з п.3 ст.40 КЗпПУ.

Судова колегія також наголошує, що матеріали справи містять численні рапорти, службові записки ОСОБА_2 на ім'я начальника Інспекції щодо надання роз'яснень порядку здійснення екологічного контролю суден та автомобільного транспорту від 08.09.2015р., від 19.10.2015р., від 14.12.2015р. (а.с.118,121-122,127), що свідчить про намагання позивача з'ясувати, а іноді ініціювати звернення до вищестоящого органу з пропозицією внесення змін до діючих нормативно-правових актів, а не завадити роботі Інспекції, як це вважає відповідач. Так, завдяки розгляду рапорту ОСОБА_2 від 07.09.15 та 14.12.2015 Інспекцією надані роз'яснення державним інспекторам Інспекції щодо порядку застосування постанови Кабміну України № 491 від 07.07.2015 та підготовлено звернення до Державної екологічної інспекції України щодо надання практичних роз'яснень здійснення радіологічного контролю суден (а.с.123-124).

Відтак, накази Інспекції від 21.03.2016р. № 144-о та від 28.03.2016р. № 153-о про звільнення ОСОБА_2 з посади провідного спеціаліста - держінспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торгівельний порт" за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст.40 КЗпП України, є такими, що порушують права позивача, та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України судова колегія вважає за можливе вийти за межі позову та визнати протиправними та скасувати накази про звільнення для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача. При цьому судова колегія вважає у первісному позові вимоги позивача містили скасування наказів про звільнення (а.с.3-7), проте у подальшому в зв'язку із уточненням позову, вказані вимоги були втрачені, хоча на незаконність звільнення та прийняття Інспекцією протиправних наказів про його звільнення, зазначається в уточненому позові (а.с.42-46).

Відповідно до ст.235 КЗУпП разі звільнення без законної підстави позивач має бути поновлений на посаді з часу звільнення, тобто з 28.03.2016р., з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розрахунок середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу проводиться відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, шляхом множення середньоденної заробітної плати за два останні місяці роботи на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. З матеріалів справи вбачається, що заробіток позивача за останні два місяці - лютий - березень 2016р. складає 4 898,4 грн. (2 449,20 х 2). Кількість відпрацьованих робочих днів за цей період - 40 днів. Середньоденна заробітна плата позивача за цей період складає 122,46 грн. (2449,2:40), що також підтверджується довідкою Інспекції (а.с.59).

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 числа робочих днів за останні два календарних місяці та складає 21.

Враховуючи, що з часу незаконного звільнення позивача (28.03.2016р.) до дня прийняття судом рішення про поновлення на посаді (26.10.2016р.) минуло 141 день, загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу становить 7 266,86 грн. (141 х 122,46), яка і підлягає стягненню з Інспекції на користь позивача. При цьому, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця і працівника, судова колегія визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Перебування позивача на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, не відраховується від загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки зменшення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу на розмір компенсації не передбачено, ані ст.235, ані ст.117 КЗпПУ.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи в зв'язку з чим ухвалив помилкове судове рішення про відмову у позові.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року - скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позову ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Визнати протиправними та скасувати накази Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 21.03.2016р. № 144-о та від 28.03.2016р. № 153-о про звільнення ОСОБА_2 з посади провідного спеціаліста - держінспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торгівельний порт" за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором згідно п.3 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді провідного спеціаліста - держінспектора відділу екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон посту "Одеський морський торгівельний порт" з 28.03.2016р.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986) на користь ОСОБА_2 (ід.№ НОМЕР_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17 266,86 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн., яка визначена без утримання сум податків та обов'язкових платежів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян