Ухвала суду № 62356257, 25.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р.Справа № 820/2717/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. по справі № 820/2717/16

за позовом ОСОБА_3

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області третя особа АТ " Укрсиббанк"

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.05.2016 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа АТ " Укрсиббанк", в якому просить суд:

- визнати нечинним наказ Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2014 року № 1781 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від № 00235221702 від 15.10.2014 р., прийняте щодо ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає наказ відповідача від 18.08.2014 року № 1781 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3" та податкове повідомлення-рішення від № 00235221702 від 15.10.2014 р. необгрунтованими, незаконними, такими що порушують права, обов'язки та інтереси позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 року позов задоволено.

Визнано нечинним наказ Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2014 року № 1781 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3".

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від № 00235221702 від 15.10.2014 р., прийняте щодо ОСОБА_3.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18 серпня 2014 року начальником Західної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_4 було винесено наказ №1781 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3. Підставами для проведення перевірки в наказі визначено отримання доповідної записки від начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_5, а також податкової інформації про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення вимог податкового законодавства. При цьому, наказ містить посилання на норму підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно з якою визначаються законні підстави для призначення та проведення документальних позапланових перевірок.

29 серпня 2014 року за результатами проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача було складено акт перевірки за №2771/20-33-17-02-07, на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 р. №0023521702, яким встановлено порушення ОСОБА_3 підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та нараховано податкових зобов'язань у загальному розмірі 44916,38 гривень.

Так, у вищевказаному акті перевірки встановлено, що у порушення підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України позивачем не задекларовано дохід, отриманий у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення про таке анулювання (прощення) боргу та включенням суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1-ДФ за підсумками звітного періоду, у якому борт було анульовано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 463,84 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 024,73 грн. з урахуванням пені, правомірно віднесено позивачем до податкового боргу підприємства і підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що про існування винесеного відносно позивача податкового повідомлення-рішення позивачу стало відомо з постанови Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №820/6007/15 від 17 серпня 2015 року за позовом Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, яка не набрала законної сили, у зв"язку з оскарженням її в апеляційному порядку.

Відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України (що діяв у редакції, чинній на момент призначення перевірки), документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на адресу позивача відповідачем надсилався обов'язковий письмовий запит, у відповідності з вимогами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

До того ж, в наказі про проведення перевірки, та в акті про результати її проведення також не міститься жодної інформації про те, чи надсилався письмовий запит позивачу, що свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки.

Отже, позивачу взагалі не відомо про будь-які факти прощення йому будь-ким боргу чи кредиту, що могло б потягнути за собою виникнення податкових зобов'язань. Дана обставина відповідачем не спростована та не надані докази зворотнього.

Відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 статті 164 ПК України, базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України, кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Аналогічне положення містилося і в ПК України в редакції, яка діяла на момент проведення податкової перевірки.

Колегія суддів, проалалізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що позивач жодних повідомлень від кредиторів про прощення (анулювання) боргу не отримував та будь-яких угод чи договорів з цього приводу ні з ким не укладав.

Таким чином, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем жодним чином документально не підтверджено факту прощення (анулювання) боргу на користь ОСОБА_3 з боку кредиторів, а також не встановлено чи повідомляли останні позивача про таке прощення (анулювання) в установленому податковим законодавством порядку, а тому нарахування позивачу податкових зобов'язань у розмірі 44919,38 грн. на підставі підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних наказу від 18.08.2014 року № 1781 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3" та податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014 р. №0023521702 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 року по справі № 820/2717/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016р. по справі № 820/2717/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.