Ухвала суду № 62354801, 28.10.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________28.10.2016

Справа № 490/9508/16-к

н\п 1-кп/490/619/2016

У Х В А Л А

28 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.,

суддів Алейнікова В.О. та Гречаної С.І.

при секретарі Місаренко Н.О.

за участю прокурора Фень Н.А.,

обвинувачених та їх захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

представників потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020001236, за обвинуваченням

ОСОБА_8, який народився 19 травня 1991 року у м. Миргороді Полтавської області, є громадянином України, раніше не судимим, неодруженим, має базову вищу освіту, обіймає посаду поліцейського - водія батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: м. Миколаїв, ОСОБА_9, вул. Ворошилівська, буд. 15-А., проживає за адресою: м. Миколаїв, ОСОБА_9, вул. Ворошилівська, буд. 23,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_10, який народився 31 грудня 1991 року у м. Миколаєві, є громадянином України, неодруженим, має повну загальну середню освіту, зі слів працює оператором АЗС, проживає за адресою: м. Миколаїв, ОСОБА_9, вул. Кирова, буд. 26, є раніше судимим 12 квітня 2016 року Новоайдарським районним судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням строком на два роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_11, який народився 05 травня 1985 року у м. Миргороді Полтавської області, є громадянином України, раніше не судимим, одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, має повну загальну середню освіту, обіймає посаду поліцейського батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Миколаївській області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До обвинувачених застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, дія яких спливає 30 жовтня 2016 року.

11 жовтня 2016 року прокурор звернулася до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинувачених строком на 60 діб, яке обґрунтовувала тим, що вони обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років та ризики, задля запобігання яким до обвинувачених були застосовані вказані запобіжні заходи станом на теперішній час не перестали існувати та не зменшилися.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували. Обвинувачений ОСОБА_11 та захисники заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинувачених, просили змінити застосовані до них запобіжні заходи на домашній арешт, посилалися не те, що у теперішній час прокурором не доведено того, що такий запобіжний захід як домашній арешт не зможе запобігти ризикам, наведеним у клопотанні прокурора.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

З ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу, обвинувального акту слідує, що ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, йому відоме місце проживання потерпілих і свідків.

У сукупності наведені вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ним незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також здійснення ним спроб переховатися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою.

Ці ризики були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 вказаного запобіжного заходу та станом на теперішній час не перестали існувати і не зменшилися.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до цього обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

З ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу, обвинувального акту слідує, що ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, йому відоме місце проживання потерпілих і свідків.

У сукупності наведені вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ним незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також здійснення ним спроб переховатися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою.

Ці ризики були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 вказаного запобіжного заходу та станом на теперішній час не перестали існувати і не зменшилися.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до цього обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

З ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу, обвинувального акту слідує, що ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, йому відоме місце проживання потерпілих і свідків.

У сукупності наведені вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ним незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також здійснення ним спроб переховатися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою.

Ці ризики були враховані слідчим суддею під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_11 вказаного запобіжного заходу та станом на теперішній час не перестали існувати і не зменшилися.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до цього обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Відповідно, клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 та захисників про зміну застосованих до обвинувачених запобіжних заходів на домашній арешт задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 370-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 та захисників про зміну застосованих до обвинувачених запобіжних заходів на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжити до 25 грудня 2016 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 продовжити до 25 грудня 2016 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 продовжити до 25 грудня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий:

Судді: