Справа №: 452/2343/16-а
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 жовтня 2016 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.,
при секретарі Страхоцькій Т.А.,
представника відповідача Слюсар Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними, скасування протоколу та зобов'язання до вчинення дії,-
встановив:
ОСОБА_2 13.09.2016 року звернувся в суд з даним адміністративним позовом. Просив постановити рішення, яким:
- визнати дії Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України
Львівської області (надалі - Відповідач) щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років протиправними та скасувати рішення щодо такої відмови;
- зобов'язати обчислити та призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до
ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001р. №2663-ІІI), з 08.09.2016 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.
В обґрунтування позову зазначив, що 08.09.2016 року він звернувся до Відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до ст.50-1 ЗУ "Про прокуратуру". 09.09.2016 року рішенням №21 йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років з посиланням на те, що згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців, а його стаж роботи на посаді прокурора, згідно записів трудової книжки, становить 22 роки 6 місяців 12 днів. Крім того, відповідно до п.5 Розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 VIIІ скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України, в тому числі, Закону України "Про прокуратуру", тобто з 01.06.2015 року пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.
В судове засідання позивач не з'явився, представив суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, даний позов підтримує.
13.09.2016 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить:
- визнати дії Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області по прийняттю рішення - Протоколу № 21 від 09.09.2016 року про відмову йому в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від
05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111) - протиправними;
- скасувати рішення - Протокол № 21 від 09.09.2016 року Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області про відмову йому в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111);
- зобов'язати Самбірське об'єднане управління пенсійного фонду України Львівської області призначити йому пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від
05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111) з дня звернення з відповідною заявою, а саме: з 08 вересня 2016 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи
В обґрунтування заявлених позовних вимог зіслався на обставини, зазначені у первісному позові.
Представник відповідача Самбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області Столяр Г.В. в судовому засіданні позову не визнала та пояснила, що на час звернення позивача до управління про призначення пенсії ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону України №358/95-ВР від 05.10.1995 р. та №2663-ІІI від 12.07.2001 р.) втратила чинність. Починаючи із 01.06.2015 року, згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року №213-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України, в тому числі "Про прокуратуру". Тобто з 01.06.2015 року, пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши викладені в уточненій позовній заяві та письмових запереченнях доводи, дослідивши докази справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, 08.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Самбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.22 Конституції України.
Листом від 12.09.2016 р. №6325/03-27 Самбірським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України повідомлено позивачу, що його заява від 08.09.2016 р. розглянута та роз'яснено, що згідно із Законом України про прокуратуру від 14.10.2014 р. №697-VII та п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року №213-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" підстав для призначення йому пенсії за вислугу років немає. Протоколом №21 від 09.09.2016 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Дипломом спеціаліста серії НОМЕР_1 від 29.06.1996 р. підтверджується, що ОСОБА_2 закінчив у 1996 році національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Із записів, вчинених у трудовій книжці серії НОМЕР_2 убачається, що ОСОБА_2 з вересня 1991 р. по 29.06.1996 р. навчався в національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; з 11.09.1996 р. по даний час включно працює в органах прокуратури України, зокрема: з 11.09.1996 р. - стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Кам'янко - Бузького району Львівської області; з 21.04.1997 р. - стажистом на вакантній посаді старшого слідчого прокуратури м. Самбора; з 27.06.1997 р. - старшого слідчого прокуратури м. Самбора; з 30.06.1999 р. - слідчим Самбірської міжрайонної прокуратури; з 28.12.2000 р. - старшим слідчим Самбірської міжрайонної прокуратури; з 16.09.2005 р. - заступником Самбірського міжрайонного прокурора;
з 15.05.2009 р. - старшого помічника прокурора Турківського району Львівської області;
з 06.04.2010 року - помічником прокурора Мостиського району Львівської області;
з 11.06.2012 року - прокурором прокуратури Мостиського району Львівської області;
з 07.06.2013 року - прокурором Самбірської міжрайонної прокуратури Львівської області; з 13.11.2014 року - прокурором Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області; з 02.04.2015 року - прокурором Дрогобицької міжрайонної прокуратури Львівської області; з 22.09.2015 року - прокурором прокуратури м. Львова; з 21.12.2015 року - прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури; з 28.03.2016 року - прокурором Городоцької місцевої прокуратури.
Трудовий стаж на посадах прокурора у позивача станом на 31.08.2016 р., і це не заперечується Відповідачем (лист від 12.09.2016 р. №6325/03-27); письмове заперечення на адміністративний позов від 04.10.2016 р. та письмове заперечення на уточнену позовну заяву від 20.10.2016 р.) становить 22 роки 6 місяців 12 днів.
Станом на час призначення ОСОБА_2, а саме: з 11.09.1996 р. до органів прокуратури ч.2 ст.50-1 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ
(в редакції Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР) передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються працівникам прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше.
Згідно ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. 1789-ХІІ
(в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на
2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч.2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р.
1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
На підставі ч.5 ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. 1789-ХІІ
(в редакції Закону України від 12.07. 2001 №2663-ІІІ), до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст.56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково - навчальних закладах Генеральної прокуратури України, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, а також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років.
При вирішенні даної справи суд, у відповідності із ч.1 ст.8 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно приписів ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійноїпридатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені обставини, а також виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, вважаю, що позивач має право на отримання пенсії за вислугу років з вищевикладених підстав.
У зв'язку з цим доводи відповідача, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними нормами права.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії Самбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років є протиправними, його рішення (протокол №21 від 09.09.2016 р.) слід скасувати та зобов'язати обчислити та призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001р. №2663-ІІI), з 25.08.2016 р., виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, а позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 4, 9, 11, 71, 86, 94, 160-163 КАС України суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області по прийняттю рішення - Протоколу № 21 від 09.09.2016 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років
відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111) - протиправними.
Скасувати рішення - Протокол № 21 від 09.09.2016 року Самбірського об'єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від
05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111).
Зобов'язати Самбірське об'єднане управління пенсійного фонду України Львівської області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХII ( в редакціях Закону від 05.10.1995 року № 358/95-ВР та від 12.07.2001 року № 2663-111) з дня звернення з відповідною заявою, а саме: з 08 вересня 2016 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні
60 календарних місяців роботи.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя
Судове рішення № 62353912, Самбірський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 26.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 452/2343/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: