Постанова № 62352415, 30.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6515/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця -,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позов до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,вказуючи,що позивач ОСОБА_1, перебуває на обліку з 10.04.2004 року в Пенсійного фонду України м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) в розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця. 04 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям виходячи з розміру 90 відсотків заробітної плати, який був застосований під час призначення йому пенсії. До заяви додано довідку головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.06.2016 року № 5940/05-02 (далі - довідка № 5940/05-02) про заробітну плату.

Листом від 04.07.2016 року № 186/Б-10 його повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням 90 % заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» та довідки № 5940/05-02.Дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку вважаю незаконними виходячи з наступного.

1. Відповідно до ч. 2, 4 ст. 37 Закону № 3723-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV (чинної редакції Закону на момент призначення йому пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно статті 37-1 Закону № 3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

В свою чергу, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено проведення перерахунку пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а пункт 5 змінений.

Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не були визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Проте, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку, умов та механізму перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.з

Враховуючи положення частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) щодо застосування принципу верховенства права відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Украні та має застосовуватись органами державної влади, в тому числі й судами.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів та рішень Європейського суду з прав людини говорить про те, що моє право на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. Твердження відповідача про те, що станом на дату звернення із заявою про перерахунок пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів УкргЙни, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, вважає необгрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.05.2016 року та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 по справі № 751/4162/16а.Неправомірними та незаконними є дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з розміру 90 % заробітної плати.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року положення статті 37 Закону № 3723-ХІІ щодо призначення державним службовцям пенсії у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного заробітку, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VI.

Підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону № 3723, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VI змін не зазнали. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом № 3668-VI зміни до статті 37 Закону № 3723-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 № 21-445а13, яка відповідно до ст.2442 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Відмова у проведенні йому перерахунку пенсії із застосуванням 90 % заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» та на підставі довідки головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.06.2016 року № 5940/05-02 є - незаконною. Органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).Просить прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити скорочене провадження по справі;Адміністративний позов задовольнити повністю;Визнати дії управління Пенсійного фонду України м. Черкасах Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в зв'язку із підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців з урахуванням 90% заробітної плати - незаконними; Зобов'язати управління Пенсійного фонду України м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 90% заробітної працюючого державного службовця з 01.12.2015 на підставі довідки головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.06.2016 року № 5940/05-02 про заробітну плату; Звернути рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць; Здійснити розподіл судових витрат та стягнути з управління Пенсійного фонду України м. Черкасах Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

В судове засідання позивач не з»явився ,надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала протиправність відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсії та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченні.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Черкасах Черкаської області як пенсіонер та отримує пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. Розмір пенсії позивача був призначений з 10.04.2004 року у розмірі 90% від заробітної плати ,з 28.3.2014 в розмірі 80%,проведено позивачу перерахунок пенсії в зв»язку із звільненням з державної служби від суми заробітної плати згідно з редакцією статті Закону,що діє на дату перерахунку в редакції від 08.07.2011 року. На даний час розмір пенсії склав -8915,26грн.(11144,07грн. заробітна плата х 80%.

04.07.2016року позивач звернувся до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про перерахунок пенсії в звязку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу державним службовцям з 01.12.2015 року, згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 та надав для перерахунку довідку про заробітну плату Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.06.2016 року №5940/05-02.

04.07.2016 року відповідачем відмовлено у перерахунку. Підставами відмови зазначено, що відповідно до ст.37-1 Закону «Про державну службу» в редакції на час звернення з заявою про перерахунок, порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015р. вилучено пункт 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000р. щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позову про протиправність відмови позивачу у перерахунку пенсії, виходячи з такого.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37-1 Закону України «Про Державну службу» (Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Тому, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку. Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України". Судом встановлено ,що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 1(2.08.2016 року) були внесені зміни, які набрали чинності, в статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 (тією ж, якою встановлено нові розміри посадових окладів) було внесено зміни до постанови КМ України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .

З грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено обсяг суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято. Відтак, відсутні підстави для висновку суду про те, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв не на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, яким не передбачено, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Право на перерахунок розміру пенсії, зокрема, і у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, на час звернення позивача із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду, законодавством не було визначено, оскільки на той час таке скасовано Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", а тому посилання на рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» судом не може бути прийнято до уваги.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Також суд не може погодитися з позивачем щодо неправомірних та незаконних дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з розміру 90 % заробітної плати,оскільки Конституційний Суд України зазначив у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційно тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів),за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України ,за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так,що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності ,тобто до події ,факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт,під час дії якого вони настали або мали місце. А тому суд вважає , що Пенсійний фонд України в м. Черкаси діяв відповідно до вимог закону та зробив позивачу перерахунок пенсії з 28.3.2014 в розмірі 80%, в зв»язку із звільненням з державної служби від суми заробітної плати законно , згідно з редакцією статті Закону,що діє на дату перерахунку в редакції від 08.07.2011 року.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене ,суд вважає що у спірних правовідносинах відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 69-72, 86, 94 КАС України суд,-

П ОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів .

Головуючий: ОСОБА_4