Постанова № 62351919, 25.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р.Справа № 916/1711/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.

за участю секретаря судового засідання Кіртока Л.В.

та представників сторін:

від позивача: Бундєва А.Г. за довіреністю №01-36/36 від 20.05.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 - особисто за паспортом серії №КЕ673498, виданим 10.07.1997р., ОСОБА_3 за довіреністю №1314 від 08.08.2016р.,

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2016р.

у справі №916/1711/16

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 25.825,54 грн. та виселення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну сплату та виселення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №4/3 від 19.07.2010р. (п.п.2.2, 2.4) положень ст.762 ЦК України, ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині систематичного невиконання зобов'язань по оплаті орендних платежів. Станом на 18.06.2016р. за ФОП ОСОБА_2 наявна заборгованість, яка становить 18.989,99 грн. (за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року).

Крім цього Департамент просить господарський суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6.835,46 грн., яка нарахована за період прострочення платежу з 16.07.2015р. по 18.06.2016р.

В процесі розгляду даної справи ФОП ОСОБА_2 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 18.989,99 грн. (орендна плата) та в розмірі 6.835,46 грн. (пеня за несвоєчасну оплату), що підтверджується платіжними дорученнями №14 та №15 від 08.08.2016р. (а.с.65, 66).

19 серпня 2016 року до господарського суду від Департаменту надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в сумі2.542,88 грн., пеню за несвоєчасну оплату в розмірі 134,06 грн., неустойку в сумі 19.484,42 грн., а також виселити ФОП ОСОБА_2 із нежитлового приміщення першого поверху 150,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.69-73).

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Департаменту 2047,57 грн. боргу, 119 грн. пені та 134,77 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд посилаючись на норми ч.4 ст.284 ГК України, ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" зазначив, що договір оренди №4/3 від 19.07.2010р. є чинним, тому законних підстав для виселення відповідача з орендованого приміщення господарський суд не вбачає. Щодо часткового задоволення заборгованості з орендної плати та пені господарський суд першої інстанції зазначив, що за липень 2016 року відповідач мав сплатити орендну плату до 15.07.2016р., а позов надано 24.06.2016р., а отже права позивача щодо стягнення боргу з орендної плати за липень 2016 року та пені за її прострочення - на момент звернення до суду з позовом, порушені не були. Відмовляючи в цій частині позовних вимог, місцевий господарський послався на правову позицію Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 26.04.2006р. №30-16/432-04-11492 (16/120-04-2515) по справі за позовом Представництва по управління комунальною власністю Одеської міської ради до МП ТОВ „Гетьман" про виселення та стягнення суми.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, Департамент звернувся з апеляційною скаргою, вважаючи вказане рішення винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с.102-108).

Департамент вважає, що спірний договір є припиненим з 18.06.2016р., у зв'язку із чим і просить суд виселити відповідача з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 150,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

ФОП ОСОБА_2 надав до суду заперечення на апеляційну, у якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вважаючи договір оренди діючим, оскільки його було продовжено на підставі ст.764 ЦК України, приймаючи до уваги, що позивачем не виконано вимог чинного законодавства щодо строків та належного повідомлення орендаря про наміри не продовжувати дію договору оренди (а.с.114-118).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 19.07.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як орендодавцем, та ФОП ОСОБА_2, як орендарем, був укладений договір оренди №4/3 нежитлового приміщення (далі - Договір), на підставі якого відповідачу було передане в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 150,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.1 Положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради" Департамент є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради і є виконавчим органом Одеської міської ради (а.с.24-27).

Основним завданням Департаменту є управління комунальною власністю, забезпечення надходження коштів до бюджету міста за рахунок ефективного обліку, використання, збереження майна територіальної громади.

У зв'язку із зазначеним сторони підписали Додаткове погодження до Договору від 01.12.2011p., яким, зокрема, змінили назву орендодавця на його правонаступника - Департамент (а.с.12).

Додатковим договором №2 про внесення змін до Договору від 18.07.2013p., строк дії Договору було продовжено до 18.06.2016р. (а.с.13).

Додатковим договором №3 про внесення змін до Договору від 15.01.2016p., встановлено розмір орендної плати на 2016 рік з 01.01.2016р. до 18.06.2016р. у розмірі 1 грн. (а.с.14).

Позивач вважає Договір припиненим, у зв'язку з чим і просить суд виселити відповідача, з огляду на що слід зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст. 17 вказаного Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

25 березня 2016 року позивач направив відповідачу лист №01-13/1368 від 23.03.2016р. з повідомленням про те, що вищевказаний договір оренди на новий строк продовжуватись не буде, не зазначивши при цьому, що має намір використовувати майно для власних потреб.

При цьому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 затверджені "Правила надання послуг поштового зв'язку". Відповідно до п.п.7 п.2 зазначених правил вручення поштового відправлення, поштового переказу - це виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу.

В свою чергу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача (п.п.17 п.2 Правил).

А згідно п.17 Правил внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованих повідомленням про їх вручення.

Для усунення будь-яких розбіжностей та для як найефективнішого засобу доказування необхідно враховувати, правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.09.2015р. у справі №6-813цс15, де зазначено, що "за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей" та направляти орендарю комунального або державного майна повідомлення про закінчення орендних відносин за три календарних місяці замовним листом з повідомленням про вручення та описом вкладення, або вручати орендарю нарочно, отримавши про це відповідну відмітку.

Із наданих позивачем документів про відповідне повідомлення щодо закінчення орендних правовідносин вбачається, що надана поштова квитанція та повідомлення про вручення не дають змоги встановити зміст та суть направленого повідомлення, що виключає їх використання як доказ відповідно до вищезазначеного, з огляду на неможливість підтвердження відповідно до законодавства певних обставин.

Із твердження позивача про направлення листа від 23.03.2016р. щодо закінчення орендних правовідносин вбачається порушення імперативної норми ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Кінцевою датою Договору є 18.06.2016р., тобто зазначений лист складений з пропуском встановленого законом трьохмісячного строку (менш ніж за 3 місяці).

Разом з тим, позивач пропустив строк, визначений законодавством, та повідомив орендаря менше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору (а.с.15).

Разом з тим, ст.764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а згідно ст.777 ЦК України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Разом з тим, ч.4 ст.284 ГК України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Абзацом першим пункту 7.11 Договору передбачено, що його дія припиняється внаслідок закінчення строку дії договору, на який його було укладено.

Додатковим договором №2 від 18.07.2013р. до Договору внесено зміни до п.1.3 Договору, продовживши строк його дії до 18.06.2016р.

Оскільки вказане майно є комунальною власністю територіальної громади м.Одеси, то необхідно звернутись до Закону України „Про оренду державного та комунального майна", а саме ч.2 ст.17, де зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, місцевим господарським судом вірно застосовано до спірних правовідносин норми ч.4 ст.284 ГК України та ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Якщо наймач, як це передбачено статтею 764 ЦК України продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Так, після закінчення дії договору відповідач продовжував користуватись нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 150,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а позивач протягом місяця після закінчення строку договору найму не висунув відповідачу жодного заперечення, як це передбачено ст.764 ЦК України.

Про припинення або зміну умов Договору протягом місяця після закінчення строку його дії договору сторони одна одну не повідомили у зв'язку з чим за ч.4 ст.284 ГК України та ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на те, що Договір є чинним, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині виселення відповідача із займаного приміщення.

Також перевіривши розрахунки позивача, щодо нарахування орендної плати та пені за вказані періоди, колегія суддів апеляційної інстанції встановила їх невідповідність обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Тому, як вірно дійшов висновку господарський суд першої інстанції, позовні вимоги в цій частині, з огляду на правову позицію Верховного суду України (постанова від 26.04.2006р. №30-16/432-04-11492 (16/120-04-2515) по справі за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до МП ТОВ „Гетьман" про виселення та стягнення суми), слід задовольнити частково та відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача 495,37 грн. боргу за липень 2016 року та пені в розмірі 15,06 грн.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення від 05.09.2016р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. у справі №916/1711/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя А.І. Ярош