Постанова № 62350700, 25.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3578/16-а

Номер провадження 2-а/489/219/16

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі-відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив

В липні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. З вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Просив суд визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції старшого лейтенанту поліції ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу 10.07.2016 на розі вулиць 295 Стрілецької Дивізії і Льотчиків м. Миколаєва; скасувати постанову серії ПС2 №558968 від 10.07.2016

26.09.2016 до суду від представника відповідача надійшло заперечення.

Ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання відповідача інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 замінено на Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

10.07.2016 інспектором роти 2 батальйону 3 УПП в м. Миколаєві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №558968, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Встановлено, що позивач керував транспортним засобом в населеному пункті позначеному знаком 5.45 та здійснив обгін ближче ніж 50 м. перед пішохідним переходом, чим порушив п. п. 14.6.В ПДР України.

Згідно з відповіддю КП "ЕЛУ автодоріг" від 17.10.2016 ширина проїзної частини від вул. 295-ї Стрілецької Дивізії до залізничної колії становить 7,0 м.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху України обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Пункт 14.6. Правил дорожнього руху дає вичерпний перелік випадків, коли обгін заборонено, зокрема: п. в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

Згідно з п .п. 11.1 ПДР України, кількість смуг на проїзній частині для руху не рейкових ТЗ визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками, а за їх відсутності самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів між ними.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, який регулює порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252, 251 КУпАП).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наданого представником відповідача відеозапису з нагрудного відеореєстратора патрульного вбачається, що дорожня розмітка по вул. 295 Стрілецької дивізії в м. Миколаєві відсутня. Крім того, коли машина патрульної поліції почала рух, то через декілька секунд вона зрівнялась в дорозі з вантажною машиною, що стояла зліва на проїзній частині та машиною, яка в цей час також проїжджала в зустрічному напрямку.

Тобто фактично ширина проїзної частини у місці правопорушення дає можливість проїзду чотирьох транспортних засобів одночасно (по два в кожному напрямку).

Ширина проїзної частини, відсутність дорожньої розмітки, можливість одночасного проїзду чотирьох машин на дорозі та наданий представником відповідача запис з нагрудного відео реєстратора поліцейського не дають суду підстав однозначно стверджувати, що позивачем здійснено виїзд на смугу зустрічного руху, а тому не можна доведено, що позивач здійснив саме обгін.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу неправомірними суд виходить з того, що процедура оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення визначена ст. 287-295 КУпАП, що передбачає скасування постанови у випадку, якщо суд прийде до висновку, що її прийнято з порушенням законодавства, а тому суд вважає достатнім способом захисту прав позивача задоволення його вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст. 293 КУпАП суд

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову серії ПС2 № 558968 від 10.07.2016 винесену у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя В. В. Кокорєв