Постанова № 62349603, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 876/6118/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції на постанову Франківського районного суду м.Львова від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.07.2016 серії ЕАА №02045 (далі - Постанова).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що факт вчинення нею порушення правил дорожнього руху не доведений відповідачем належними і достовірними доказами, категорично заперечує обставини користування засобами зв'язку під час керування автомобілем. Також вказує на те, що оскаржувана Постанова винесена передчасно, на підставі формальної оцінки отриманої інформації про вчинене правопорушення.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 27 липня 2016 року у справі №465/4246/16 позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило УПП, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить таке скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що оскаржувана Постанова винесена з дотриманням чинного законодавства та підстав для її скасування немає.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана Постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Апеляційним судом встановлено, що об 11год. 55хв. 04.07.2016 позивач, керуючи легковим автомобілем марки «MARCEDES-BENZ А170», державний номерний знак НОМЕР_1, на вул.Устияновича.4 у м.Львові, під час руху транспортного засобу користувалася засобами зв'язку, тримаючи їх в руках, а саме: розмовляла по мобільному телефону, чим допустила порушення правил пп.«д» п.2.9 розділу 2 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі - ПДР).

На підставі наведеного, інспектором роти №5 батальйону №1 УПП лейтенантом поліції Мотичаком Р.І. винесено Постанову, згідно якої позивачку було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн (а.с.4).

Позивач по справі заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, також зазначає те, що Постанова винесена на бланку, який не відповідає вимогам «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 (далі - Інструкція), її не було ознайомлено з правами, не вказано дату вручення Постанови, правопорушення не було зафіксовано технічним засобом, а також не складено протокол про адміністративне правопорушення.

Підпунктом «д» п.2.9. розділу 2 ПДР передбачено, що водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

За змістом ч.2 ст.122 КУпАП користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття ж 222 КУпАП зазначає, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема за порушення правил дорожнього руху, ч.1, 2, 3 ст.122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» було внесено зміни до ст.258 КУпАП, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

В результаті внесених змін ч.4 стала ч.5 ст.258 КУпАП, яка встановлює, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

З наведеного вище видно, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається.

Згідно з п.10 розділу ІІІ Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову у справі про адміністративне правопорушення.

На спростування доводів позивача апелянтом додатком до апеляційної скарги було долучено відеоматеріали з камер нагрудного реєстратора, на яких позивач неодноразово зазначає, що розмовляла по телефону.

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Оскільки в суді першої інстанції диски з відеозаписом до справи не долучались як доказ, і відповідно не досліджувались, то суд апеляційної інстанції вважає за можливе дослідити їх з власної ініціативи.

З проглянутого в суді відеозапису з камери нагрудного реєстратора поліцейського з місця події, видно, що відкривши двері автомобіля ОСОБА_1 закінчувала розмову по телефону. На зауваження поліцейського стосовно цього вона пояснила, що у будинку де вона проживає відбуваються квартирні крадіжки, тому щоб переконатись чи все гаразд вона дзвонила до когось із рідних, також вказувала, що знає про те, що не можна розмовляти по телефону під час руху автомобіля та просила вибачення за вчинене.

Крім того, лейтенантом поліції Мотичаком Р.І. позивачці були роз'ясненні права передбачені ст.268 КУпАП, на запитання чи бажає позивач скористатись будь-яким із цих прав вона відповіла, що не буде.

Відтак, на підставі вищевикладеного, апеляційний суд обґрунтовано приходить до висновку про наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення такої справи.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення такого позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 27 липня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 31 жовтня 2016 року.