Ухвала суду № 62349510, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/4931/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ільницької сільської ради Іршавського району, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ільницької сільської ради Іршавського району, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення четвертої сесії VII-го скликання Ільницької сільської ради №113 від 01.04.2016 року «Про відмову».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуваним рішенням позивачу було відмовлено у погодженні меж земельної ділянки без підпису суміжної землекористувачки ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що на наданому акті походження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками від 23.10.2012 року вказана частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Так, позивачем було укладено із ТзОВ «Землемір» м.Іршава договір на виготовленні технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміром 0,09 га по АДРЕСА_2 у відповідності до рішень Ільницької сільської ради, а також проведено оплату за весь обсяг виконуваних робіт. У зв'язку з тим, що суміжний землекористувач ОСОБА_4 відмовилася від підпису щодо погодження меж земельної ділянки, було виготовлено акт погодження земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 23.10.2012 року, і запропоновано звернутися із заявою до Ільницької сільської ради про надання дозволу на погодження меж земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4. ТзОВ «Землемір» м. Іршава у відповідь на запит позивача надав відповідь, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення права приватної власності на земельну ділянку за цільовим призначенням є неможливим через неможливість встановлення межі земельної ділянки, так як між суміжними землекористувачами виник межовий спір.

02.02.2016 року позивач звернувся в Ільницьку сільську раду із заявою №02-31/14 про погодження меж земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4, в якій також містилася вимога повідомити його про дату та час розгляду заяви. Вказана вимога позивача була проігнорована, чим порушено його конституційні права. Крім того, Ільницькою сільською радою при розгляді заяви та при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено як вимоги законодавчих актів, так і регламенту пленарних засідань сільради, оскільки ніякого обговорення звернення на сесії не було, інших матеріалів, крім наданих позивачем, постійною депутатською комісією із земельних питань підготовлено не було, суть звернення спотворена і неправильно роз'яснена депутатам. Вважає, що оскаржуваним рішенням грубо порушуються його права щодо можливості одержати у приватну власність земельну ділянку, тому воно є незаконним, підлягає визнанню протиправним та скасуванню у зв'язку з необґрунтованістю.

Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 (а.с.126-127).

30.12.1992 року рішенням виконкому Ільницької сільради ОСОБА_1 надано земельну ділянку для будівництва по АДРЕСА_1 розміром 0,07 га. Вказаний розмір земельної ділянки зазначений і в акті відведення земельної ділянки від 26.01.1993 року (а.с.100,101), а рішенням виконавчого комітету Ільницької сільської ради №116 від 28.11.1997 ОСОБА_1 було безоплатно передано у приватну власність (користування) земельну ділянку площею 0,08 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_2 (а.с. 128).

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є складовою кадастрової зйомки, що у відповідності до ч. 1 ст.198 ЗК України є комплексом робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Необхідно зазначити, що погодження меж земельної ділянки здійснюється суміжними землекористувачами добровільно, а у випадку безпідставної відмови в погодженні цих меж та за наявності чітко встановленої та зафіксованої межі між земельними ділянками, такий спір може вирішити місцева рада, на території якої перебуває земельна ділянка, шляхом затвердження складеного землевпорядною організацією акту погодження меж земельної ділянки без погодження суміжного землекористувача (землекористувачів).

Однак, у випадку наявності між суміжними землевласниками (землекористувачами) спору щодо межі належних їм земельних ділянок, відсутності чіткої межі цих ділянок чи неможливості її чіткого встановлення відповідна місцева рада не може затверджувати акт погодження меж земельної ділянки без їх погодження суміжними землевласниками.

Згідно ч.17 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як встановлено, апелянт звернувся до суміжних землекористувачів із приводу підписання акту погодження меж земельної ділянки, однак ОСОБА_4, як суміжний землекористувач, відмовилася від підпису вказаного акту. Вказане підтверджується копіями Актів погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 23.10.2012 та від 28.03.2013 (а.с. 52.53).

Відповідно до відповіді на запит представнику апелянта ОСОБА_2 №148 від 19.11.2012 року, ТзОВ «Землемір» повідомив, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення права приватної власності на земельну ділянку за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд не можливо, у зв'язку з неможливістю встановлення межі земельної ділянки, так як між суміжними землекористувачами виник межовий спір (а.с. 6).

Однак, згідно листа ТзОВ «Землемір» №7 від 05.05.2016 року, угоди з ОСОБА_1 щодо виготовлення документації на земельні ділянки на території Ільницької сільради, не укладалися (а.с. 54), а договір №72 від 16.03.2012 року, між ним та ПП «Зем-Сервіз» укладений на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не для обслуговування житлового будинку (а.с.116-118).

У 2013 році апелянт звертався до земельної комісії Ільницької сільської ради щодо погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1, однак, рішенням Ільницької сільради №145 від 10.09.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у погодженні меж земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача; затверджено схему розміщення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, складену земельною комісією; рекомендовано ОСОБА_1 виготовити проект землеустрою відповідно до затвердженої схеми розміщення земельних ділянок; контроль за виконанням рішення покладено на інженерів-землевпорядників та постійну земельну комісію (а.с.60).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року скасовано постанову Іршавського райсуду від 06.11.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними пункти 2-4 рішення Ільницької сільради №145 від 10.09.2013. В частині відмови ОСОБА_1 в погодженні меж земельної ділянки без підпису суміжного землевласника рішення сільради залишено в силі (а.с. 63-68).

02.02.2016 апелянт знову звернувся до земельної комісії Ільницької сільської ради щодо погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1 (а.с, 46).

На підтвердження обґрунтованості свого звернення знову подав акти погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 23.10.2012 та від 28.03.2013, які вже були предметом розгляду як земельної комісії сільради (рішення №145 від 10.09.2013), так і суду (постанова №876/14252/13 від 17.02.2015) (а.с. 52, 53).

Листом Ільницької сільради №02-29/197 від 02.03.2016 року ОСОБА_1 було повідомлено, що його заяву від 02.02.2016 року буде розглянуто на черговій сесії сільради (а.с. 44).

Заява ОСОБА_1 від 02.02.2016 року була предметом розгляду постійної земельної комісії від 01.04.2016 року (а.с. 48). Згідно виписки із журналу запису засідання земельної комісії, голова і депутати сільської ради рекомендували ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звертатись до суду для вирішення питання виділення в натурі нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та вирішення питання користування зазначеними земельними ділянками.

За результатами розгляду даної заяви Ільницька сільська рада прийняла рішення від 01.04.2016 року №113 «Про відмову», яким ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_2 відмовлено в погодженні меж земельної ділянки без підпису суміжної землекористувачки ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що на на/даному акті погодження меж земельної ділянки від 23.10.2012 року вказана частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50).

Також встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в цілому (а.с. 126), співвласником у розмірі 1/6 частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2. Співвласником вказаного будинку АДРЕСА_1 у розмірі 5/6 вказаного будинку належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.120-125).

Як встановлено з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 2007 року існує спір з приводу розміру, меж та права користування земельними ділянками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, а також щодо права власності на нерухоме майно, розташоване на цих ділянках, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями судових рішень, в порядку адміністративного та цивільного судочинства, сторонами в яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Однак, апелянтом не було надано доказів остаточного вирішення цього спору, а навпаки ним не заперечується та обставина, що між ним та суміжним землекористувачем ОСОБА_4 існує межовий спір, який по даний час не вирішено в цивільному порядку. Також, ОСОБА_1 не звертався до суду і з позовом в порядку цивільного судочинства про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки без погодження меж суміжним землевласником. Не проведено і реального розподілу житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві часткової власності.

При вирішенні даного спору не беруться до уваги посилання апелянта на те, що будівля хліву належить на праві власності йому та відноситься до домоволодіння АДРЕСА_2, оскільки в описі об'єктів нерухомого майна, що розташовано за вказаною адресою, такої господарської будівлі не має. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.03.2007 року, яке ніким не оскаржено і є чинним (а.с. 126).

Безпідставним також є і твердження апелянта про те, що земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля хліву, відноситься до домоволодіння АДРЕСА_2, а не сусідньої ділянки АДРЕСА_1. Дане твердження апелянта спростовується планом передачі земельної ділянки та абрисом за 1994 рік та планом відведення ОСОБА_1 земельної ділянки від 26.01.1993 за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 87, 89.102), на яких відсутня частина спірної земельної ділянки, яка зображена на актах погодження меж від 23.10.2012 та від 28.03.2013 (а.с. 52, 53) та на схемі розміщення земельних ділянок, що була виготовлена землевпорядною організацією (а.с. 47).

Враховуючи вищезазначене колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що Ільницька сільська рада обґрунтовано відмовила ОСОБА_1 у погодженні меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4, а відтак рішення Ільницької сільської ради №113 від 01.04.2016 року «Про відмову» є законним, оскільки між сторонами існує межовий спір, який не вирішено у визначеному законом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 червня 2016 року у справі №301/808/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2016 року