Постанова № 62349505, 26.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 876/3128/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Галицького районного суду м.Львова від 11 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів одноразової грошової допомоги по інвалідності,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - ДФС України, Головного управління ДФС у Львівській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якому просив визнати протиправною відмову ДФС України від 11 січня 2016 року у виплаті йому одноразової грошової допомоги по інвалідності; визнати протиправною відмову ДФС України від 18 січня 2016 року у надання довідок на пільги - про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції; зобов'язати ДФС України призначити одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 70% чотирирічного грошового забезпечення старшому оперуповноваженому з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області; зобов'язати ДФС України надати довідки на пільги - 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ДФС України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 65869,44 грн.; зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області провести виплату одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 65869,44 грн.; зобов'язати Державну казначейську службу України забезпечити перерахування 65869,44 грн. ДФС України для подальшої виплатити страхових сум відшкодування шкоди внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_1

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 11 квітня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України від 18 січня 2016 року у наданні довідок на пільги - про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції. Зобов'язано Державну фіскальну служби України надати довідки ОСОБА_1 на пільги - 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції. Зобов'язано Державну фіскальну служби України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 70% чотирирічного грошового забезпечення старшому оперуповноваженому з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області. Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України від 11 січня 2016 року у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності. Стягнено з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 65869,44 грн. Зобов'язано Головне управління ДФС у Львівській області провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності у розмірі 65869,44 грн.; зобов'язано Державну казначейську службу України забезпечити перерахування 65869,44 грн. ДФС України для подальшої виплатити страхових сум відшкодування шкоди внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_1.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

ДФС України та Головне управління ДФС у Львівській області в обґрунтування доводів апеляційних скарг покликаються на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що на момент звернення позивача з позовом Закон України «Про міліцію», яким передбачено соціальний захист працівників міліції та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі/смерті або каліцтва працівника міліції та компенсації заподіяння шкоди майну, з 07 листопада 2015 року втратив чинність, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Державна казначейська служба України у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ДКС України не є належним відповідачем у справі, оскільки жодних протиправних дій (бездіяльності) щодо позивача не вчиняло.

Представник відповідачів (апелянтів) - ДФС України та Головного управління ДФС у Львівській області - Гурняк О.О. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційних скаргах, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача (апелянта) - ДКС України - Стегній А.В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник позивача - ОСОБА_4 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційних скарг і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог - ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову необхідно скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції з 23 грудня 2002 року по 02 листопада 2015 року, що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом голови Державної фіскальної служби України від 30 жовтня 2016 року №0041-о/д підполковник податкової міліції ОСОБА_1 звільнений з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області та з органів податкової міліції у відставку з 02 листопада 2015 року за п.п. "б" п.65 Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" (через хворобу), затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114 та п.7 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 року №236.

Цим наказом передбачена виплата позивачу одноразова грошова допомога відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Крім того, наказом встановлено, що станом на 02 листопада 2015 року вислуга років ОСОБА_1 складає 16 років 00 місяців 17 днів. Вислуга для виплати грошової допомоги складає 16 років.

Підставою для звільнення стало свідоцтво про хворобу від 24 вересня 2015 року № 82, яким ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Захворювання ОСОБА_1 - "Розсіяний склероз. Цереброспінальна форма, ремітивний тип"; діагностовано у період проходженням позивачем служби в органах податкової міліції до 02 листопада 2015 року, що підтверджено відповідними медичними документами.

01 грудня 2015 року Львівською обласною МСЕК №1 позивачу встановлено II групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду серії 10ААВ №887082 від 01 грудня 2015 року, та встановлено, що захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС, визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 70%, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №001264 від 01.12.2015 року про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

11 грудня 2015 року позивач звернувся до ДФС України з заявою та відповідними документами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та встановленням інвалідності.

Листом ДФС України від 11 січня 2016 року відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви.

25 грудня 2015 року позивач звернувся до ДФС України з заявою щодо надання довідок на пільги про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції

Листом ДФС України від 18 січня 2016 року відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 70% чотирирічного грошового забезпечення, передбаченого Порядком та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 70. Крім того, за позивачем зберігаються пільги відповідно до Закону України «Про міліцію», тому відмова Державної фіскальної служби України у видачі ОСОБА_1 довідок на пільги - про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції є протиправною.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить наступних підстав.

Відповідно до п.356.1 ст.356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно із ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 р. в зв'язку з набранням чинності Закону України "Про національну поліцію".

Разом з тим, абз.3 пункт 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 року "Про Національну Поліцію" передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності законом України "Про Національну Поліцію".

Відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.2007 року № 707 (далі - Порядок 707) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення; 2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією; 3) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення; у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

Судом встановлено, що з 02 листопада 2015 року Наказом голови Державної фіскальної служби України від 30 жовтня 2016 року №0041-о/д підполковник податкової міліції ОСОБА_1 звільнений з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області та з органів податкової міліції у відставку за п.п. "б" п.65 Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" (через хворобу), затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114 та п.7 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 року №236.

01 грудня 2015 року Львівською обласною МСЕК №1 позивачу встановлено II групу інвалідності та зазначено, що захворювання пов'язане із проходженням служби.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання такої одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що сам розмір цієї грошової допомоги відповідач не оспорює.

Відповідно до пункту 5 Порядку №707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Згідно з п. 6 Порядку № 707 для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2015 року позивач подав заяву (рапорт) для призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності.

До цієї заяви (рапорту) позивач долучив довідку до акту огляду МСЕК серії 10 ААв №8870082 від 01 грудня 2015 року, довідку серії 12 ААА № 001264 (форми 158/о), де зазначено про втрату ним 70 % професійної працездатності; довідку про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги,копії сторінок паспорта та ідентифікаційного коду, довідку від ПАТ «Оранта» та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», нотаріально посвідчену копію свідоцтва про хворобу №82 від 24 вересня 2015 року.

Згідно з п.7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, в якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у зв'язку із встановленням позивачеві ІІ групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 70% чотирирічного грошового забезпечення, передбаченого Порядком та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 70.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянтів - ДФС України та Головного Управління ДФС у Львівській області про відсутність правових підстав для призначення такої допомоги у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію», оскільки абз.3 пункт 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 року "Про Національну Поліцію" передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності законом України "Про Національну Поліцію".

Таким чином, позовна вимога в частині визнання протиправною відмови Державної фіскальної служби України від 11 січня 2016 року у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів статтей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу належних виплат відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів, а також механізм їх виконання.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення конкретної суми одноразової грошової допомоги, оскільки розрахунок конкретного розміру спірної одноразової допомоги не відноситься до повноважень суду і його повинен здійснити відповідний державний орган - ДСФ України.

Колегія суддів також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що за позивачем зберігаються пільги (50% знижка з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції) відповідно до Закону України «Про міліцію», тому відмова Державної фіскальної служби України у видачі ОСОБА_1 довідок на пільги - про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції є протиправною, виходячи з наступного.

З 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до ст.22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно з абз.2 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Проаналізувавши зміст Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів дійшла висновку, що цей правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього Закону в дію.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», тому пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для видачі позивачу довідок: про 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», тому визнавати дії відповідача протиправними в цій частині та зобов'язувати вчинити певні дії щодо видачі таких довідок немає підстав, і в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити, апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 11 квітня 2016 року у справі №461/1704/16-а скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України від 11 січня 2016 року у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по інвалідності.

Зобов'язати Державну фіскальну служби України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 70% чотирирічного грошового забезпечення старшому оперуповноваженому з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області.

У решті задоволення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2016 року.