Постанова № 62349443, 25.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 914/3449/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Кузь В.Л.

суддів Малех І.Б.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

Розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2016

у справі № 914/3449/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", м.Одеса

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін :

від позивача - Милян А.О. - представник;

від відповідача - ОСОБА_4- представник.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2016 р. у справі № 914/3449/15 (головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді - Мороз Н.В., Сухович Ю.О.) позовні вимоги, із врахуванням заяви (вх. №5423/15 від 19.11.2015 р.) задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ АБ "Південний" (65069, м.Одеса, вул. Краснова, будинок 6/1, ідентифікаційний код 209536 47 ) 39 834 грн. основного боргу, грн., 6093,99 грн. пені, 306,74 грн. інфляційних втрат та 1086 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2016 р. у справі № 914/3449/15 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на наступне:

судом першої інстанції всупереч ст. ст. 679, 921, 922 ЦК України без встановлення факту порушення відповідачем умов договору еквайрингу № 110/2/1-2015 від 11.02.2015 та Інструкції про порядок обслуговування та заходи безпеки при обслуговуванні держателів платіжних карток міжнародних платіжних систем VISA та MasterCard безпідставно зобов'язано відповідача відшкодувати спірну суму позивачу;

суд першої інстанції не взяв до уваги, що лист від 08.04.2016, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, викладено іноземною мовою, а з аналізу цього листа вбачається, що він не містить інформації, яка б підтверджувала надходження опротестування платіжної операції від 11.03.2015 від держателя банківської картки, банку-емітента чи платіжної системи;

судом не було враховано, що позивач порушив порядок направлення претензії на адресу відповідача та не надав доказів та документів, що підтверджують правомірність висловленої у листі від 08.04.2015 вимоги щодо відшкодування коштів;

судом першої інстанції не було враховано, що 39 834 грн. за станом на 11.03.2015 становила 1 721,17 євро, а станом на 12.03.2015 - 1 747,12 євро, а не 1 752,40 євро, як було зазначено позивачем та підтверджено судом.

Крім того, відповідач зазначає, що сума, вказана позивачем в доларах США, також не відповідає офіційному курсу НБУ, на підтвердження чого було подано скріншоти офіційної web-сторінки Національного Банку України.

У додаткових поясненнях від 07.07.2016, 15.07.2016, 16.09.2016 відповідач зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не звернув увагу на наступне:

- вимога банку від 08.04.2015 не містить жодного підтвердження факту опротестування платіжної операції від 11.03.2015, а ПАТ «Український процесінговий центр» являється акціонерним товариством, яке здійснює свою діяльність на договірних засадах із позивачем;

- банк не підтвердив дотримання 5-ти денного терміну для відправлення документів з повернення платежу чи повторного пред'явлення та, що дані положення не передбачають безспірний порядок списання коштів з кореспондентського рахунку банку-еквайра, як це передбачено Правилами Visa International;

- позивач порушив приписи розділу «Права та обмеження з повернення платежу - код причини 72», оскільки для готелів дозволена спеціальна процедура авторизації та існують обмеження щодо повернення платежів, стосовно чого позивачем не було надано суду жодного доказу щодо мінімального ліміту по картковому рахунку держателя банківської платіжної картки;

- позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо дотримання процедури проведення попереднього арбітражу та арбітражу.

В поданих суду запереченнях на апеляційну скаргу, запереченнях від 29.09.2016 на додаткових поясненнях відповідача від 16.09.2016 позивач просить суд оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3449/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А. та Данко Л.С.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 360 від 15.07.2016 у зв'язку з відпусткою суддів Галушко Н.А. та Данко Л.С. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/3449/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.07.2016 у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/3449/15 введено замість суддів Галушко Н.А. та Данко Л.С. введено суддів Желік М.Б. та Давид Л.Л.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 464 від 08.08.2016 у зв'язку з відпусткою судді Давид Л.Л. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/3449/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2016 у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/3449/15 введено замість судді Давид Л.Л. - суддю Малех І.Б.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 659 від 06.10.2016 у зв'язку з відрядженням судді Желіка М.Б. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/3449/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.10.2016 у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/3449/15 введено замість судді Желіка М.Б. - суддю Орищин Г.В.

Представники сторін навели в судових засіданнях свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 25.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування чи зміни рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2016 у справі № 914/3449/15 -відсутні, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.02.2015 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (надалі по тексту - еквайр) та ФОП ОСОБА_2 (надалі по тексту - торговець) було укладено договір еквайрингу №110/2/1-2015 (надалі по тексту - договір), за умовами якого торговець отримує можливість приймати до оплати товарів (робіт, послуг) банківські платіжні картки (БПК) платіжних систем, перелік яких визначений додатком №2 до договору. Еквайр здійснює діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені із застосуванням БПК. Відносини між торговцем та еквайром регулюються вимогами чинного законодавства України, цього договору та Правилами міжнародних платіжних систем VISA International та MasterCard WorldWide.

На виконання умов вказаного договору згідно з додатком № 1 місцем реалізації товарів (робіт, послуг) торговця визначено магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_3, готель "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_4.

Пунктом 4.1 договору серед зобов'язань торговця сторони, зокрема, встановили, що торговець зобов'язаний дотримуватися положень даного договору й Інструкції про порядок обслуговування та заходи безпеки при обслуговуванні держателів платіжних карток VISA, VISA Electron, MasterCard, MasterCard Electronic, Maestro (додаток №3 до договору), а також виконувати вимоги, що містяться в інструктивних матеріалах, наданих торговцю еквайром, щодо предмету даного договору.

Згідно з п.п. «б» п.6.1 договору торговець доручає еквайру здійснювати списання з поточних або наступних відшкодувань/платежів, що надходять на користь торговця сум операцій за настання умови, якщо за проведеною торговцем операцією надійшло опротестування держателя або платіжної системи/банку-емітента.

Пунктом 6.1.1. встановлено, що еквайр зобов'язаний повідомляти торговця про причини списання сум з торговця та, у відповідних випадках, надати документи та/або файли, що надійшли від платіжних систем/банків-емітентів і підтверджують правомірність таких дій банку.

Якщо торговець не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 календарних днів з моменту настання умов, перелічених у п.6.1 або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування еквайру, торговець зобов'язаний протягом наступних десяти календарних днів відшкодувати суми операцій, зазначених у п.6.1. (п. 6.4. договору еквайрингу).

Відповідно до п. 8.1.6. договору операція визнається недійсною, якщо у еквайра не був запитаний код авторизації.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.03.2015 відповідачем була здійснена операція по платіжній картці НОМЕР_3 на суму 39 834 грн. без отримання коду авторизації. По даній картці торговцем була отримана авторизація 11.03.2015 лише на суму 20 грн., що підтверджується Outgoing Financial Transactions-Funds Disbursement OD225153 від 02.06.2015.

Натомість, грошові кошти в розмірі 39 116,99 грн. були зараховані банком на поточний рахунок відповідача, що підтверджено меморіальним ордером №1551479 від 13.03.2015 (Т. І., а.с. 94), з призначенням платежу : «сума 39 834 грн., комісія банку - 717,01 грн.».

Надалі, як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2015 Банк електронними каналами зв'язку отримав опротестування від банку емітента за проведеною торговцем операцією по трансакції від 11.03.2015 за номером 74127625071018701564604 за платіжною карткою номер НОМЕР_3 "Incoming Financial Transactions - Chargeback" file №5096 printed 06.04.2015 (Вхідна фінансова транзакція - повернення платежів).

Листом від 08.04.2015 позивач повідомив відповідача про факт опротестування операції та необхідність виконати зобов'язання по відшкодуванню позивачу опротестованої суми операції протягом десяти календарних днів, що підтверджено фіскальним чеком від 08.04.2015. У вказаному листі позивачем зазначено, що порушення правил обслуговування платіжних карток полягало у здійсненні розрахунку по картці без отримання коду авторизації на повну суму наданих послуг, на підтвердження чого надано чек терміналу без коду авторизації. Дана вимога позивача була залишена відповідачем без належного реагування.

Підтвердженням опротестування вказаної операції є також надіслання 27.04.2015 на адресу ПАТ «Українського процесінгового центру» претензійної форми з відповіддю: "Здійснити операцію: Representment" (Повторне виставлення рахунку емітенту екваєром після оскарження операції).

В подальшому, 24.05.2015 електронними каналами зв'язку від банку-емітента платіжної картки було отримано "Pre-Arb Questionnaire: ROL Case Number - 1361037825" (Довідник з питань пре-арбітражу: № справи1361037825), згідно з яким, причиною зазначеного опротестування трансакції було те, що сума трансакції перевищувала авторизовану, а саме - авторизацію було отримано лише на суму 0,89 євро, а операцію на суму 1 751,51 євро авторизовано не було. 11.03.2015 року банком емітентом була отримана авторизація на суму 20,00 гривень (або 0,89 євро) по платіжній картці НОМЕР_3, а 12.03.2015 по тій же платіжній картці без отримання коду авторизації була проведена операція на суму 39 834 грн. ( 1 752, 40 євро).

При цьому, на підтвердження доводів позивача про надходження від банку-емітента опротестування по опротестованій операції у матеріалах справи містяться документи з перекладом українською мовою: Incoming Finansial Chargeback, претензійна форма 27.04.2015, претензійна форма 28.05.2015, Free Collection Application 28.05.2015, Pre-Arb Questionaire, Outgoing Finansial Transactions - Funds Disbursement OD225153 від 02.06.2015, International Settlement.

Згідно з повідомленням - файл №5153 "OD225153 Outgoing Financial Transactions-Funds Disbursement" (Вихідні фінансові транзакції Виплата грошових коштів) 29.05.2016 позивачем було надіслано повідомлення банку-емітенту про прийняття пре-арбітражу № 361037825.

Відтак, на підставі виставленого банком-емітентом опротестування ПАТ АБ "Південний" було здійснено зворотній платіж на суму 1 910, 18 доларів США по трансакції від 11.03.2015 (дата обробки 12.03.2015) за номером 74127625071018701564604 за платіжною карткою номер НОМЕР_3.

Як визначено сторонами у договорі (п.8) операція визнається недійсною, зокрема, якщо у еквайра не був запитаний код авторизації.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, авторизацію було отримано лише на суму 20 грн., а операцію на суму 39 834 грн. авторизовано не було. Тобто у зв'язку з опротестуванням банком-емітентом платіжної операції від 11.03.2015, ПАТ АБ "Південний" було здійснено зворотній платіж на суму 1 910, 18 доларів США (в тому числі 1 752,40 євро) по трансакції за номером 74127625071018701564604 за платіжною карткою номер НОМЕР_3.

Як вбачається з копії чеку перавторизація становить 20 грн. (код авторизації 612403), 39 834 грн. (Т. ІІ., а.с. 19), трансакція перавторизована 11.03.2015 та зазначено кінцевий термін «завершено». Тобто, у чеку відсутня інформації про авторизацію трансакції саме на суму 39 834 грн., а не 20 грн. із зазначенням відповідного коду авторизації. Дана обставина підтверджується і листом ПАТ «Український процесінговий центр» від 22.12.2015 № 491/2-04-010 (Т. І., а.с. 138).

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" еквайринг - це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9. ст.1 Закону).

Згідно розділу 5 Положення "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією платіжної системи. Еквайр зобов'язаний забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування суб'єктів господарювання та інших осіб (далі - торговець) і проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені між торговцями та користувачами з використанням електронних платіжних засобів, на підставі договору. Договір між еквайром і торговцем надає право торговцю приймати до оплати електронні платіжні засоби певної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені цим договором. Договір між еквайром і торговцем не повинен містити обмежень щодо приймання електронних платіжних засобів інших емітентів та інших платіжних систем.

Відповідно до положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ч. 3 ст. 5 Закону). Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ч. 4 ст. 5 Закону).

Враховуючи умови договору еквайрингу, які є обов'язковими для виконання сторін, а саме п.п. «б» п. 6.1., п. 6.4., п. 8.1.6., та ту обставину, що 11.03.2015 банком була отримана авторизація по оспорюваній транзакції лише на суму 20 грн., код авторизації 612403, а сума 39 834 грн. євро не була авторизована із присвоєнням відповідного коду, враховуючи, передбачений п. 6.4. договору обов'язок відповідача відшкодувати позивачу суму такої операції, яка позивачем відповідно до виставленого банком-емітентом опротестування була перерахована по трансакції від 11.03.2015 (дата обробки 12.03.2015) за номером 74127625071018701564604 за платіжною карткою номер НОМЕР_3, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 39 834 грн. боргу.

За умовами договору еквайрингу (п. 9.8.) у випадку затримки з боку торговця відшкодування сум у строк, вказаний у п. 6.4. договору торговець сплачує банку пеню в розмірі 0.1% від суми переказу за кожен день прострочки оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки.

Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач просив, крім суми основного боргу, стягнути також 6 093,99 грн. пені.

Як зазначалося вище, 08.04.2015 позивачем надіслано відповідачу вимогу, яка надійшла до відповідача - 15.04.2015 про виконання зобов'язання протягом десяти днів з дня отримання вимоги, тобто до 25.04.2015 року включно.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6 093,99 грн.

Крім цього, враховуючи положення ст.625 Цивільного кодексу України та п. 9.8 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 306,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи момент виникнення прострочення, рекомендації, наведені в п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про обґрунтованість інфляційних втрат у розмірі 306,74 грн.

Стосовно посилань скаржника про те, що у вимозі позивача від 08.04.2015 було відсутнє посилання на порушення відповідачем п. 6.1.1. договору еквайрингу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній вимозі позивачем вказується про порушення відповідачем п. 6.4. договору, який містить посилання на п. 6.1.1.

Інші доводи скаржника не спростовують встановлену судом першої інстанції обставину щодо відсутності коду авторизації на суму 39 834 грн., оскільки такий код присвоєний в частині суми 20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи чеком (Т. ІІ., а.с. 19).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені скаржником положення Правил міжнародної платіжної системи Visa та MasterCard (нотаріально засвідчений переклад яких був наданий позивачем), передбачені розділом «Вимоги до обробки повторного пред'явлення - код причини 72 (виправлено)» регулюють випадки, коли банк виступає ініціатором повернення платежу чи повторного пред'явлення, а в даному випадку позивач не є ініціатором повернення платежу, оскільки таким є банк-емітент.

Стосовно доводів апелянта про недотримання позивачем процедури арбітражу, суд зазначає, що опротестування спірної трансакції було завершено на стадії преарбітражу і процедура арбітражу не здійснювалася.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2016 у справі № 914/3449/15 покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.04.2016 р. у справі № 914/3449/15 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 31.10.2016.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Орищин Г.В.