Ухвала суду № 62346064, 24.10.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7221/13-к

Провадження № 1-кп/369/97/16

УХВАЛА

Іменем України

24.10.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Холод К.І.

захисника ОСОБА_1,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12013100200001783 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, -

встановив:

29.07.2013 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з прокуратури Києво-Святошинського району Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013100200001783, затверджений старшим прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області 29.07.2013 року.

Відповідно до фактичних обставин вказаного обвинувального акту ОСОБА_2 у листопаді 2008 року, точного часу досудовим розслідування не встановлено, маючи прями умисел на незаконне заволодіння грошима ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення дельтапланів, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей, перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «Аерос», що розташований по вул. Постволинська, 15 в м. Києві, шахрайським шляхом заволодів грошима останнього в сумі 15000 грн. за виконання замовлення по виготовленню крила до дельтаплану, яке повинен був виконати до 01.05.2009 року. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошима, належними ОСОБА_3, ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед ним з приводу виготовлення та реалізації крила дельтаплану не виконав та, для створення хибного уявлення про добросовісність своїх намірів, на початку березня 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, повернув частину грошей ОСОБА_3 в сумі 900 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на березень 2010 року - 7191 грн., а іншу частину грошей, загальною сумою 7809 грн., не повернув та витратив за власним розсудом, чим завдав ОСОБА_3 майнової шкода на вказану суму.

Окрім цього, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння грошима ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення дельтапланів, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей для ведення спільної діяльності, яка полягала у виготовленні дельтапланів з подальшою їх реалізацією та з подальшим розподілом прибутку у частках 60% ОСОБА_4 та 40% ОСОБА_2, 16.08.2009 року, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_4 в сумі 3500 доларів США, для закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 16.08.2009 року - 27121,50 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_5, повідомляючи йому неправдиві відомості з приводу закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, 26.11.2009 року, перебуваючи за місце проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей в сумі 6760 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 26.11.2009 року - 53978,60 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_5, повідомляючи йому неправдиві відомості з приводу закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, 10.12.2009 року, перебуваючи за місце проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей в сумі 1940 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 10.12.2009 року - 15493,81 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_5, повідомляючи йому неправдиві відомості з приводу закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, 02.07.2010 року, перебуваючи в приміщенні Малої повітряної академії Солом'янського району м. Києва, яка розташована за адресою: вул. Кавказька, 13а в м. Києві, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей в сумі 1000 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 02.07.2010 року - 7908,70 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_5, повідомляючи йому неправдиві відомості з приводу закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, в серпні 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей в сумі 800 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на серпень 2010 року - 6314,16 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_5, повідомляючи йому неправдиві відомості з приводу закупівлі матеріалів, необхідних для виготовлення дельтапланів, 17.08.2010 року, перебуваючи в приміщенні Малої повітряної академії Солом'янського району м. Києва, яка розташована за адресою: вул. Кавказька, 13а в м. Києві, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей в сумі 500 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 17.08.2010 року - 3945,45 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима ОСОБА_4, ОСОБА_2 дельтаплани не виготовив, посилаючись на відсутність прибутку від збуту дельтапланів, грошові кошти, належні ОСОБА_4 не повернув та витратив їх за власним розсудом, чим завдав останньому майнової шкоди загальною сумою 114762,22 грн.

Окрім цього, ОСОБА_2, в липні 2009 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння грошима ОСОБА_6, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення крила до дельтаплану, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей, перебуваючи в приміщенні Малої повітряної академії Солом'янського району м. Києва, яка розташована за адресою: вул. Кавказька, 13а в м. Києві, шляхом обману заволодів частиною його грошей в сумі 1500 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на липень 2009 року - 11550 грн., які отримав від ОСОБА_6 в якості передоплати за виготовлення крила для дельтаплану, яке, згідно їх домовленості мав виконати до 24.09.2009 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима ОСОБА_6, ОСОБА_2 своїх зобов'язань з приводу виготовлення крила до дельтаплану не виконав, гроші не повернув та розпорядився ними за власним розсудом, чим завдав останньому майнової шкоди загальною сумою 11550 грн.

Окрім цього, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння грошима, належними ОСОБА_7, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення крила до дельтаплану, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей, 30.06.2009 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей ОСОБА_7, згідно платіжного доручення № 618996928 від 30.06.2009 року, в сумі 1000 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 30.06.2009 року - 7630,30 грн., які останній надав йому в якості передоплати за виготовлення крила до дельтаплану, яке, згідно їх домовленості мав виконати до 07.07.2009 року.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_7, 13.07.2009 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, шахрайським шляхом заволодів наступною частиною грошей ОСОБА_7, згідно платіжного доручення № 624559675 від 13.07.2009 року в сумі 2000 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на 13.07.2009 року - 15248,80 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима ОСОБА_7, ОСОБА_2 своїх зобов'язань з приводу виготовлення крила до дельтаплану не виконав, гроші не повернув та розпорядився ними за власним розсудом, чим завдав останньому майнової шкоди загальною сумою 22879,10 грн.

Окрім цього, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння грошима, належними ОСОБА_8, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення крила до дельтаплану, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей, у серпні 2009 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом заволодів частиною грошей ОСОБА_8 в сумі 2400 грн., які останній надай йому в якості передоплати за виготовлення крила до дельтаплану, яке, згідно їх домовленості, мав виконати до початку вересня 2009 року.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_8, 22.08.2009 року, знаходячись у м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом, згідно заяви про переказ грошових коштів № 04327035 від 22.08.2009 року, заволодів наступною частиною грошей ОСОБА_8 в сумі 4000 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_8, 18.09.2009 року, знаходячись у м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом, згідно заяви про переказ грошових коштів № 04473625 від 18.09.2009 року, заволодів наступною частиною грошей ОСОБА_8 в сумі 500 грн.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима, належними ОСОБА_8, 24.09.2009 року, знаходячись у м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом, згідно заяви про переказ грошових коштів № 04507697 від 24.09.2009 року, заволодів наступною частиною грошей ОСОБА_8 в сумі 1200 грн. та того ж дня, знаходячись у м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом, згідно заяви про переказ грошових коштів № 04503677 від 24.09.2009 року, заволодів наступною частиною грошей останнього в сумі 2000 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима ОСОБА_8, ОСОБА_2 своїх зобов'язань з приводу виготовлення крила до дельтаплану не виконав, гроші не повернув та розпорядився ними за власним розсудом, чим завдав останньому майнової шкоди загальною сумою 12100 грн.

Окрім цього, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння грошима, належними ОСОБА_9, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужих грошей, попередньо повідомивши йому неправдиві відомості стосовно себе та своїх можливостей з приводу виготовлення дельтапланів, створивши при цьому впевненість у вигідності передачі йому грошей для ведення спільної діяльності, яка полягала у виготовленні дельтапланів з подальшою їх реалізацією та з подальшим розподілом прибутку, на початку вересня 2009 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись в м. Києві, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_9 в сумі 4500 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на вересень 2009 року - 36045 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошима ОСОБА_9, ОСОБА_2 дельтаплани не виготовив, посилаючись на відсутність прибутку від збуту дельтапланів, грошові кошти, належні останньому, не повернув та витратив їх за власним розсудом, чим завдав останньому майнової шкоди загальною сумою 36045 грн.

При цьому, в обвинувальному акті від 29.07.2013 року обвинуваченому ОСОБА_2 обвинувачення було сформульоване шляхом кваліфікації його дії за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України (том 1 а.с. 2-8).

Під час підготовчого судового засідання 05.08.2013 року всі учасники погодились з думкою прокурора про можливість призначення судового розгляду кримінального провадження. Ухвалою суду від цього ж числа кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, було призначено до судового розгляду (том 3 а.с. 148-149).

За результатами судового розгляду вироком від 13.06.2014 року Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі (том 4 а.с. 61-73).

Ухвалою від 16.09.2014 року колегії суддів Апеляційного суду Київської області вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.06.2014 року щодо ОСОБА_2 скасовано з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції у зв'язку з неповнотою судового розгляду та наявністю істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до вказаної ухвали, як вбачається з вироку, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 умислу на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілих, мотивуючи це системністю його дій, спрямованих на отримання коштів у потерпілих без фактичного виконання взятих на себе зобов'язань та відсутності необхідних технічних умов для виготовлення дельтапланів в приміщенні Малої повітряної Академії.

Проте, з такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони ґрунтуються на неповно досліджених матеріалах справи. Так, поза увагою суду залишилась та обставина, що в ході досудового слідства ОСОБА_2 вказував на те, що приміщення, в якому він здійснював діяльність по виготовленню дельтапланів, знаходилось за адресою: АДРЕСА_3. Натомість ні досудове слідство, ні суд вказані обставини не перевірив та не дав їм належну оцінку. Також суд у вироку посилається як на доказ доведеності вини обвинуваченого на протокол огляду місця події від 23.04.2013 року, з якого вбачається, що в приміщенні учбового класу, який розташований в приміщенні Малої повітряної Академії ніякого обладнання, верстатів, комплектуючих для виготовлення дельтапланів не виявлено. Однак поза увагою суду залишилась та обставина, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2 були вчинені ним в період з листопада 2008 року по вересень 2009 року, а огляд місця події проведено лише у квітні 2013 року.

Також в суді першої інстанції обвинувачений вказував на те, що крила до дельтапланів для потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_11 він виготовляв за проектом та з участю ОСОБА_12, слюсарні роботи по виготовленню каркасів для дельтапланів виконувались ним за участю ОСОБА_10, ОСОБА_13, тканину для дельтапланів він купував на фірмі «Аерос», проте суд дані обставини не перевірив, доказів на їх підтвердження чи спростування не дослідив та не дав належної оцінки вказаним показам. Також поза увагою суду залишились покази обвинуваченого про те, що дельтаплани для потерпілого ОСОБА_3 було виготовлено, однак у зв'язку з внесенням потерпілим змін у конструкцію ОСОБА_2 не встиг виконати замовлення, у зв'язку з чим було повернуто частину коштів, сплачених потерпілим, дельтаплани для потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 також було виготовлено, однак останні відмовились їх отримувати. Вказані обставини судом також не були перевірені та докази на їх підтвердження чи спростування досліджені не були, а вказані обставини мають значення для встановлення змісту та спрямованості умислу винного.

Крім того, поза оцінкою суду залишились покази обвинуваченого про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 здійснювали з ним спільну діяльність по виготовленню дельтапланів та що саме з вини ОСОБА_4 неможливо було передати дельтаплани замовникам, оскільки останній почав забирати гроші, які сплачувались замовниками за виготовлення дельтапланів, та, в подальшому, забрав виготовлені дельтаплани, що унеможливлює їх передачу замовнику (том 4 а.с. 169-176).

В подальшому, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 було призначено судовий розгляд під головуванням судді Лисенка В.В. (том 4 а.с. 216).

Під час судового розгляду 31.03.2015 року старшим прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області у кримінальному провадженні було складено новий обвинувальний акт, який був погоджений з першим заступником прокурора Києво-Святошинського району Київської області. В обґрунтування підстав для зміни обвинувачення в порядку ст. 338 КПК України прокурор послався на вимоги ст. 291 КПК України, якою передбачено, що обвинувальний акт повинен містити перелік відомостей, визначених в вказаній статті, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор може вважати встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, та на вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею (том 5 а.с. 95-102).

25.06.2015 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного у зв'язку з відстороненням від посади судді Лисенка В.В., кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, було передано в провадження судді ОСОБА_16 (том 5 а.с. 132).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.02.2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 було призначено судовий розгляд під головуванням судді ОСОБА_16 (том 5 а.с. 206-207).

27.09.2016 року у судовій справі було проведено автоматичний потворний розподіл у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_16 та кримінальна справа щодо ОСОБА_2 була передана в провадження в судді Омельченко М.М. (том 6 а.с.18). За результатами ознайомлення з ходом судового провадження на підставі ст. 319 КПК України суддею Омельченко М.М. було прийнято рішення про проведення у кримінальному провадженні підготовчого судового засідання.

Потерпілі в підготовче судове засідання не прибули, при цьому від потерпілого ОСОБА_3, який є мешканцем м. Феодосія, в матеріалах справа наявна заява, в якій він просить проводити розгляд справи без його участі у зв'язку з виїздом в Крим (том 4 а.с. 234); потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат Савченко А.М., потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про день, час та місце проведення підготовчого судового повідомлялись належним чином (том 6 а.с. 20, 30, 33-36), потерпілий ОСОБА_7 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність (том 6 а.с. 37-38).

В підготовчому судовому засіданні прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Холод К.І. просила призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України.

Захисник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив обвинувальні акти від 29.07.2013 року та від 31.03.2015 року у кримінальному провадженні № 12013100200001783 щодо ОСОБА_2 повернути прокурору як такі, що не відповідають вимогам закону. Своє клопотання захисник обґрунтовував тим, що обвинувальні акти, які є в матеріалах кримінального провадження, не містять а ні фактичних обставин кримінального правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_2, а ні сформульованого ОСОБА_2 обвинувачення.

Клопотання захисника було повністю підтримане обвинуваченим ОСОБА_2

За таких обставин суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт від 29.07.2013 року та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також обвинувальний акт 31.032015 року, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчиненні злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12013100200001783 встановлено, що обвинувальний акт від 29.07.2013 року не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті викладені фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, при цьому у фактичних обставинах не відображено, якими конкретними діями ОСОБА_2 обманув ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, що має важливе значення для встановлення об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

Відсутність сформульованого обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_2, передбачено п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Як вбачається з тексту обвинувального акту, складеного 31.03.2015 року прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області та затвердженого 24.05.2015 року першим заступником прокурора Києво-Святошинського району Київської області (том 5 а.с. 95-107), зміна правової кваліфікації та обсягу обвинувачення не відбулась, в обвинувальному акті залишився виклад фактичних обставин з посиланням на статтю КК України.

Також необхідно звернути увагу, що однією з підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_2 стала не перевірка його показів під час досудового розслідування.

Таким чином, відсутність сформульованого обвинувачення та не перевірка доводів ОСОБА_2 під час досудового розслідування стали причиною тривалого судового провадження та перешкодою для його розгляду в розумні строк, як то передбачено ч. 1 ст. 318 КПК України.

Отже, суд прийшов до висновку, що прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_2 фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 2 ст. 314, ст. ст. 371, 372, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013100200001783 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, повернути прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Холод К.І. для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя Омельченко М.М.