Ухвала суду № 62345648, 28.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

28 жовтня 2016 року Справа № 808/3217/16 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, запис за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек №6420002, та скасування рішення вказаного нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою зазначеного будинку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», індексний номер:14620215 від 22.07.2014,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, яка встановлює обов'язкові вимоги до позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначається ім'я позивача, поштова адреса, а також номера засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є.

Відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: до позову не додано доказів на підтвердження зазначених в позові ПІБ та зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача.

Згідно з ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 551,2 гривень. Проте, розмір сплаченого судового збору є недостатнім виходячи із такого. За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становить 1378 гривень.

Таким чином, станом на дату звернення до суду із даним позовом ставка судового збору за подання немайнового позову фізичною особою складає 551,2 гривень (1378 : 100 х 40 = 551,2).

В частині 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Так, позивач просить визнати неправомірними дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм О.В. щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, запис за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек №6420002, та скасувати рішення вказаного нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою зазначеного будинку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», індексний номер:14620215 від 22.07.2014.

Таким чином, в позовній заяві об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру: перша - про визнання неправомірними дій, та друга - про скасування рішення.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» та дві позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору за подання даного позову має складати 1102,4 (551,2 х 2 = 1102,4) гривень. Всупереч вимогам ч.3 ст.106 КАС України позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 551,2 гривень. Тому позивачу належить доплатити 551,2 (1102,4 - 551,2 = 551,2) гривень судового збору за подання даного позову з двома позовними вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Так, позовну заяву підписано представником позивача за довіреністю ОСОБА_3, проте всупереч вимогам ч. 5 ст. 106 КАС України в позові не зазначено ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Також, всупереч вимогам ст. 53 КАС України в позові не визначено статусу третьої особи: чи заявляє вона самостійні вимоги на предмет спору та на чиїй стороні вона приймає участь у справі.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою будинку №135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, запис за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек №6420002, та скасування рішення вказаного нотаріуса про державну реєстрацію обтяження іпотекою зазначеного будинку на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», індексний номер:14620215 від 22.07.2014 - залишити без руху, надавши позивачу термін до 23 листопада 2016 року (з урахуванням строку на пересилання поштою) для усунення недоліків заяви.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду уточненого позову із зазначенням ім'я представника, його поштової адреси, а також номерів засобів зв'язку, адрес електронної пошти, якщо такі є, із визначенням статусу третьої особи у справі (чи заявляє вона самостійні вимоги на предмет спору та на чиїй стороні вона приймає участь у справі), доказів на підтвердження зазначених в позові ПІБ та зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача, й документу про сплату судового збору у розмірі 551,20 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш