Рішення № 62342021, 24.10.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5068/15-ц

Провадження № 2/127/3899/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання,

встановив:

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання. Позов мотивовано тим, що позивач є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених «Правилами надання послуг населення з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630. Відповідачі постійно отримують від підприємства послуги опалення і гарячого водопостачання, вироблену позивачем, однак за отримані послуги не сплачує, в звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 21761,52грн., з яких: 14593,70грн- заборгованість за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 5288,73грн. - інфляційних, 1879,09грн. 3% річних. В добровільному порядку відповідачі сплатити борг відмовляються, в звязку з чим позивач терпить матеріальні збитки у звязку з відмовою відповідачів розрахуватися за спожиті послуги. Просить стягнути з відповідачів на користь позивача кошти в сумі 21761,52грн. та судовий збір.

19.05.2015року представник позивача надав суду уточнену позовну заяву, згідно якої ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року скасовано судовий наказ від 15.10.2014року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 боргу за наді послуги теплопостачання. Просять стягнути з відповідачів на користь КП ВМР «ВМТЕ» 22587,77грн., з яких: 14593,70грн.- боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 5696,16грн. інфляційних, 2297,70грн.- 3% річних та судовий збір.

23.06.2015року представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просила стягнути з відповідачів на користь КП ВМР «ВМТЕ» 31988,62грн., з яких: 20507,71грн.- боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 8408,96грн. інфляційних, 3071,95грн.- 3% річних та судовий збір.

24.10.2016року в судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути 27675,53 гривень, з яких: 20507,71грн. борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 5288,73грн. інфляційні втрати, 1879,09 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, за обставин викладених в ньому, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в судове засідання не зявились, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Враховуючи думку представника позивача та ОСОБА_2, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів, що не зявились в судове засідання.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії особового рахунку № 271802, за адресою: м. Вінниця вул. Фрунзе, 6/13, проживають та зареєстровані ОСОБА_2, 01.02.1966р.н., ОСОБА_3, 23.05.1992р.н., ОСОБА_5, 03.11.1984р.н., ОСОБА_1, 12.11.1962р.н. Квартиронаймачем є ОСОБА_1 (Т№1а.с.7).

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Вінницькій області від 26.03.2015 рокуОСОБА_2 з 14.08.2000року, ОСОБА_3 з 27.06.2008року, ОСОБА_4 з 13.07.2001 року з 13.07.2001 року зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т№1а.с.14-17).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року скасовано судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2В,, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 боргу за надані послуги з теплопостачання. (Т.№1а.с. 8)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 31988,62 гривень, з яких: 20 507, 71 гривень- борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 8 408, 96 гривень -інфляційні, 3 071, 95 гривень- 3 % річних (Т№1а.с.137-143).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.10.2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2014 року залишено без змін (Т№1а.с.195-197).

30.03.2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15.10.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (Т№1а.с.237-239).

Колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлено, що судами не враховано, що ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, однак на нього здійснювалися нарахування за житлово комунальні послуги та судами залишено поза увагою квитанції про оплату відповідачем комунальних послуг.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Вінницькій області від 26.03.2015 рокуОСОБА_1 з 05.04.2013 року зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т№1а.с.15).

Крім того, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що в м. Вінниці на якого відкрито особовий рахунок, що підтверджується витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду. (Т№1а.с. 7).

Відповідно до ст. 322 ЦК Українина власника покладено тягар утримання майна.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні та згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, нарахування плати за теплопостачання здійснюється на площу квартири, а не на кількість зареєстрованих осіб в даній квартирі, а тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги теплопостачання та гарячої води є правомірним.

Статтею 13 ЗУ «Про житлово комунальні послуги»передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню» затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Згідно «Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630споживач зобов'язаний вчасно, у встановлений строк оплачувати отримані послуги (п. 30). Як передбачено п. 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 20 ЗУ «Про житлово комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до підпункту 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 10 та п. 12 ч. 1ст. 7 ЗУ «Про житлово комунальні послуги»до повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить здійснення контролю за дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг та вирішення інших питань у цій сфері відповідно до законів.

Відповідно до вимогст. 13 ЗУ «Про теплопостачання»до основних повноважень органів місцевого самоврядування відноситься затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, затвердження проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; встановлення тарифів на теплову енергію, що надається підприємствами та організаціями комунальної власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, тобто нарахування здійснюється відповідно до тарифів, які затверджені рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 274 від 07.02.2013 року «Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію, опалення та одноставкових тарифів на підігрів води та гаряче водопостачання для населення, що виробляється КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради № 3006 від 28.12.2010 року «Про коригування двоставкових тарифів на надання послуг з централізованого опалення та одноставкових тарифів на надання послуг з централізованого постачання гарячої води для населення, що виробляється КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», № 364 від 10.02.2011 року та № 441 від 10.02.2011 року «Про коригування тарифів на надання послуг з централізованого постачання гарячої води для населення, що виробляється КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та № 274 від 07.02.2013 року «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 28.12.2010 р. № 3006». Вказане нарахування застосовується відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 146, якою передбачено введення двоставкових тарифів на теплову енергію та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 664 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 16.06.2014 року № 650». (Т№1а.с.61-66) Введення у дію двоставкового тарифу на тепло встановлено Кабінетом Міністрів України та Міністерством житлово-комунального господарства.

Згідно ст. 156 ЖК Україниповнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше невстановлено договором або законом.

У відповідності до ч.5 п.40 Правил користування тепловою енергією, затвердженихпостановою КМУ від 03.10.2007 року №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Обов'язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги, у тому числі і за послуги водопостачання та водовідведення, передбаченийст. 68 ЖК України,ст. 20 ЗУ «Про житлово комунальні послуги».

Крім того, відповідно до п.1 ч. 2ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання»споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), відповідно дост. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно дост. 611 ЦК України.

Згідно ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості відповідачів перед позивачем та з урахуванням наданих відповідачем квитанцій про сплату за опалення та гаряче водопостачання (Т№1а.с.81-96), борг становить 27675,53 гривень, з яких: 20507, 71 гривеньборг за спожиту теплову енергію, 1879,09- 3 % річних, 5288,73гривень- сума втрат від інфляції.

Заборгованість відповідачів перед позивачем за надані послуги з централізованого теплопостачання підтверджується оборотними відомостями, які були оглянуті і досліджені в судовому засіданні.

Судом враховано, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими зобовязаннями, у яких, серед інших прав і обовязків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обовязок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України),вимагати сплату грошей за надані послуги.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово комунальні послуги»укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обовязок, а не право сторін, а тому відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідачів коштів за надані житлово-комунальні послуги.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до даних правовідносин, враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати житлово-комунальних послуг, відповідальність передбачену ч. 2ст. 625 ЦК України.

Вище зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 30жовтня2013р. у справі №6-59цс13.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні посилалась на застосування до даних правовідносин строків позовної давності, однак суд вважає дане посилання безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 та ч. 5ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК Українипозовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, на яку має право позивач.

У ч. 1ст. 95 ЦПК Українизазначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів чи витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист позивача на стягнення заборгованості за надані послуги може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченомурозділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України № 6-214цс15 від 21 січня 2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2013 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання), в якій ОСОБА_2 у зв'язку із тяжким матеріальним станом просить реструктуризувати суму боргу 20996,29 строком до 20.02.2015року та зобов'язалася її сплатити у розстрочку з щомісячним платежем в сумі 874,85грн. (Т№1а.с.65).

Крім того, 26.04.2011року Замостянським районним судом м. Вінниці видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість в сумі 16622грн. (Т№1а.с.45), 15.10.2014року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 18 543,89грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року заяву ОСОБА_2 задоволено, судовий наказ скасовано.

Отже строк позовної давності перервався і з 25.11.2014року почався знову. 20.03.2015 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду із позовом до суду до ОСОБА_1, ОСОБА_2В,, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування позовної давності судом не встановлено.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України.

Відповідно дост. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд приймає до уваги також те, що відповідачі систематично не оплачують надані послуги з централізованого теплопостачання, що підтверджується матеріалами цивільної справи. Суду не надано доказів того, що відповідачі відмовились від таких послуг і не споживають їх.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_2, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню загальна сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання у розмірі 27675,53гривень, з яких: 20507, 71 гривеньборг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 1879,09гривень- 3 % річних; 5288,73 гривень- інфляційні втрати.

Невідшкодована відповідачами на користь позивача сума витрат, пов'язаних з наданням їм послуг з централізованого теплопостачання це не отримані державою кошти, що у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.

Відповідно до положень ч. 1ст. 214 ЦПК України, підчас ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 243, 60 гривень згідно платіжного доручення № ПП-9444286 від 24.09.2014 року та платіжного доручення № ПП-9447520 від 06.03.2015 року. (Т№1а.с. 1-2).

Судом прийнято до уваги, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243, 60 гривеньв рівних частках.

Під час ухвалення даного судового рішення судом встановлено факт недоплати позивачем судового збору в сумі 33,16 гривень, а тому з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір в розмірі 33,16 гривень в рівних частках.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 20 ЗУ «Про житлово комунальні послуги», ст. 156 ЖК України,ст. 13 ЗУ «Про теплопостачання»,Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005року №630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою КМУ від 08.10.1992 року №572із змінами, затвердженими постановою КМУ від 24.01.2006року №445, ст.ст.11, 15, 16, 256, 257, 261, 264, 322, 509, 525, 526, 530,610,611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7) на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 27675,53 гривень, з яких: 20507,71грн. борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, 5288,73грн. інфляційні втрати, 1879,09 грн. 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7) на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 243,60грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7) на користь держави судовий збір в розмірі 33,16 гривень в рівних частках.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: