Рішення № 62341973, 27.10.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19653/16-ц

Провадження № 2/127/6038/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : судді Бойка В.М.

за участю секретаря Тронт М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Вінницького національного технічного університету про визнання недійсним результату конкурсу та поновлення на роботі, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з вимогами визнати недійсним та скасувати результат конкурсу на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету, який відбувся 13 червня 2016 року, у відповідності до якого ОСОБА_1 було відмовлено у заміщенні вакантної посади викладача кафедри іноземних мов факультету будівництва, теплоенергетики газопостачання Вінницького національного технічного університету. Визнати недійсним та скасувати рішення Вченої ради факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету від 24.05.2016 року про необрання ОСОБА_1 на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов. Визнати незаконним та скасувати Наказ Ректора Вінницького національного технічного університету ОСОБА_2 № 217-оп від 18 серпня 2016 року про звільнення ОСОБА_1. Поновити ОСОБА_1 на посаді викладача кафедри іноземних мов Вінницького національного технічного університету з 01 вересня 2016 року. Стягнути з Вінницького національного технічного університету (код ЄДРПОУ 02070693 ) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової карти платника податку 2695719013- 726,13 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 01 вересня 2016 року 14 вересня 2016 року без врахування податків та інших обов'язкових платежів. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з січня 2011 року працював на посаді викладача англійської мови кафедри іноземних мов Вінницького національного технічного університету. 24.05.2016 року відбулося засідання кафедри іноземних мов факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету де 20 членів кафедри проголосували за, проти 4 рекомендації позивача на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов. 13 червня 2016 року відбулося засідання Вченої ради Факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання де більшістю голосів позивача не обрано на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов. Наказом ректора Вінницького національного технічного університету № 217-оп від 18.08.2016р позивача звільнено з 31.08.2016 з посади викладача англійської мови кафедри іноземних мов Вінницького національного технічного університету у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважає звільнення протиправним, з грубим порушенням норм чинного законодавства, з тих підстав, що вважає, що на засіданні Вченої ради під час обговорення кандидатури позивача, щодо обрання позивача на посаду викладача кафедри іноземних мов було подано невірну інформацію щодо роботи позивача, було надано негативну характеристику, під час засідання позивачу не надано можливості виступити, взагалі кандидатура позивача не обговорювалася членами вченої ради. Крім того, на засіданні Вченої ради факультету 13.06.2016р. були відсутні два її члени, в тому числі аспіранти та всі студенти факультету, що свідчить про неправомочність вченої ради.

Позивач зазначає, що необрання його на посаду повязано з виниклим конфліктом між позивачем та керівництвом університету через проведення позивачем анонімного соціологічного опитування студентів.

Позивач повідомляє, що в порушення трудового законодавства позивачу не було видано трудову книжку, вважає, що повідомлення відповідача про відмову в отриманні трудової книжки є таким, що не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевказане позивач також просить суд стягнути з відповідача 726 гривень 13 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 01 вересня 2016 року 14 вересня 2016 року без врахування податків та інших обов'язкових платежів.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав з підстав зазначених в позові та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти визнання позову заперечували в повному обсязі, на твердження позивача, щодо незаконності звільнення вказали, що оскільки всі складові діяльності позивача, крім виконання навчального навантаження виконувались на низькому рівні, а тому внаслідок цього при первинному розгляді кандидатури ОСОБА_1 кафедра іноземних мов шляхом таємного голосування проголосувала проти нього як претендента на посаду викладача (результати голосування: «за» - 4 особи, «проти» - 20 осіб, недійсних бюлетенів - 1). Пізніше колектив факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання ВНТУ у структуру якого входить кафедра іноземних мов, шляхом таємного голосування також визначився проти кандидатури ОСОБА_1 як претендента на посаду викладача кафедри іноземних мов («за» - 8 осіб, «проти» - 11 осіб, недійсних бюлетенів - немає). адміністрації університету не було підстав укладати з позивачем новий строковий трудовий договір. Під час завершення терміну роботи за попереднім контрактом (з 01.09.2012 р. по 31.08.2015 р.) ОСОБА_1 вказувалось на необхідність підвищення інтенсивності роботи у всіх напрямках діяльності як викладачу, що, власне і спонукало на підписання з ним чергового контракту терміном лише на один рік. Після закінчення строку дії контракту позивача було звільнено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а не з ініціативи роботодавця, як стверджує ОСОБА_1 (стор. 4, абз. 2 зв. позовної заяви). На належне виконання позивачем своїх обов?язків про що свідчить відсутність застосування дисциплінарного стягнення до позивача представники відповідачів пояснили, що оскільки наслідком непроходження випробувального терміну є розірвання трудового договору шляхом звільнення, то в даному випадку йдеться не про застосування дисциплінарного стягнення, а про відмову роботодавця укладати безстроковий трудовий договір.

Представник відповідача з приводу тверджень позивача про те, що проведення позивачем анкетування у ВНТУ стало причиною дискримінації через його громадську активність та було підставою необрання за конкурсом пояснив, що ще у 2015 р. кафедра іноземних мов не рекомендувала ОСОБА_1 до обрання на посаду викладача, вказуючи у своєму рішенні на недоліки у його роботі. Проте Вчена рада факультету обрала позивача на посаду викладача кафедри іноземних мов терміном на 1 рік - 01.09.2015р. по 31.08.2016р. Анкетування, яке, як стверджує позивач, проводилось у 2016 р. ніяким чином не могло вплинути на рішення кафедри у 2015 р. і (якщо воно проводилось) не було підставою для не рекомендування його до обрання. Анкетування, якщо воно і справді проводилось, є ініціативою самого ОСОБА_1 і адміністрація університету до цього ніяк не долучалась. Не надано жодних доказів того, що проводилось анкетування саме студентів ВНТУ (а не інших осіб).

З приводу рекомендацій позивача завідувачем кафедри іноземних мов ФБТЕГП ВНТУ ОСОБА_3 ( а.с.46,) вона особисто пояснила, (а.с. 116,) що надавала вказану рекомендацію на неодноразові прохання ОСОБА_1 і у рекомендаціях надавала оцінку його людським (особистим) якостям, а не професійним (діловим) характеристикам придатності для роботи викладачем.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що позивач працював на посаді викладача Вінницького національного технічного університету, на підставі контракту на строк до 31.08.2016р. ( а. с. 8)

Судом встановлено, що 19 квітня 2016 року відповідно до «Положення про проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Вінницького національного технічного університету» у ВНТУ було оголошено конкурс на заміщення посад, які стають вакантними з 01.09.2016 року, у тому числі і на посаду викладача кафедри іноземних мов, яку обіймав ОСОБА_1 ( а.с.85-102)

Як вбачається з витягу з протоколу №21 від 24.05.2016 року засідання кафедри іноземних мов факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету 20 членів кафедри проголосували проти рекомендації позивача на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов "за" - 4. ( а. с. 5)

Відповідно до витягу з протоколу №12 засідання Вченої ради факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету від 13.06.2016 року про за результатом таємного голосування «за» -8, «проти» - 11, «недійсних бюлетенів» - 0, ОСОБА_1 не обрано на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов. ( а. с. 6) Під час засідання вченої ради зав. кафедри ОСОБА_3 звернула увагу, що ОСОБА_1 має тези доповідей на конференціях, проте, він не виконав індивідуальний план викладача, не написав жодної навчально- методичної літератури чи наукової статті, тому кафедра більшістю голосів на рекомендувала його на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов. ОСОБА_4 зауважив, що подана інформація не відповідає дійсності. ( а. с. 110)

Суд звертає увагу, що надані позивачем звіт про виконання індивідального плану за 2015-2016р. навчальний рік та список наукових праць студентів, свідчать про виконання позивачем навчального плану, ( а. с. 49-50) суд враховує, що в судовому засіданні позивач підтвердив, що за 2015-2016р. навчальний рік не брав у часть в наукових конференціях.

Як вбачається з витягу із наказу від 18.08.2016р. №217-ОП позивача було звільнено з посади викладача на 0,54 ставки кафедри іноземних мов 31.08.2016р. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України у звязку із закінченням строку дії контракту. ( а. с. 7,8, 104-105,)

Позивачу неодноразово направлялись повідомлення про необхідність ознайомлення з наказом про звільнення.( а.с. 106-108)

Доводи позивача, що йому в порушення вимог трудового законодавства не було видано трудову книжку спростовуються тим, що згідно акту від 05.09.2016р. складеного працівниками Вінницького національного технічного університету: провідним інженером ОСОБА_5, техніком першої категорії ОСОБА_6, та інженером ОСОБА_7 - ОСОБА_1 отримав витяг з наказу від 18.08.2016р. від отримання трудової книжки та розпису в книзі обліку трудових книжок відмовився. 29.09.2016 р. позивачу було скеровано лист №17/178 від 29.09.2016 р. із повторною пропозицією зявитись до відділу кадрів ВНТУ з метою отримання трудової книжки ( а.с. 107)

Суд бере до уваги, що, представник відповідача пропонував позивачу отримати трудову книжку в судовому засіданні, проте, позивач відмовився від отримання трудової книжки, а тому суд погоджується з доводами відповідача, щодо того що у невидачі трудової книжки позивачу відсутня вина відповідача.

Суд звертає увагу, що позивачем в обгрунтування своїх вимог надано до суду в тому числі свідоцтво про відвідування розмовної англійської мови, похвальну грамоту видану посольством США, сертифікат участі відділу в справах преси, освіти та культури Посольства США в Україні, проте, суд вважає, що дані документи свідчать про активну діяльність позивача поза межами роботи, і не можуть підтверджувати факт належного виконання позивачем своїх трудових обовязків. ( а. с. 54-58)

Стаття 60 ЦПК України наголошує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

ст. 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

П.10 «Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 24.12.2002р. №744 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за N 600/7921 відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України ВНТУ зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частини сьомої пункту 2 статті 36 Закону України «Про вищу освіту» вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів( начальників) кафедр , професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівника філій.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про вищу освіту» вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про вищу освіту» викладач університету зобовязаний окрім виконання навчального навантаження (проведення занять, консультацій, прийом іспитів тощо) займатись науковою, навчально-методичною, виховною та організаційною роботою перед початком навчального рок кожен викладач складає свій індивідуальний план.

Відповідно до п. 4. 17 змін та доповнень до Статуту Вінницького національного технічного університету, Вчена рада факультету, інституту, що входить до складу Університету, є колегіальним органом управління факультетом, інститутом, компетенції вченої ради факультету, інституту, в тому числі, входить: обрання на посаді таємним голосуванням асистентів, викладачів і старших викладачів, доцентів. Статут склад Вченої ради факультету складає 21 особу.

У наказі Міністерства освіти і науки України №1005 від 05 жовтня 2015 року «Про порядок затвердження рекомендацій щодо проведення конкурсного відбору при заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладення з ними трудових договорів (контрактів)», рекомендується здійснювати попереднє обговорення кандидатур претендентів на заміщення посад професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів трудовим колективом відповідної кафедри в їх присутності (у разі відсутності претендентів кандидатура обговорюється лише за його письмової згоди).

Згідно а.1.п. 18. ПП ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді трудових спорів судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необгрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Суд погоджується з доводами відповідача не відповідає дійсності твердження позивача щодо того, що на засіданні вченої ради факультету позивачу не було надано слова для виступу спростовуються тим, що відповідно до протоколу від 13.06.2016 р. № 12 ОСОБА_1 особисто виступав із запереченнями щодо змісту протоколу засідання кафедри іноземних мов. У порядку обговорення виступив Голова Вченої ради факультету проф. ОСОБА_8 та розяснив позивачу, що на цьому засіданні Вченої ради негативний висновок кафедри не перешкоджає розгляду кандидатури ОСОБА_1 як претендента на заміщення посади викладача кафедри іноземних мов ФБТЕГП ВНТУ та запропонував внести кандидатуру ОСОБА_1 до бюлетеня для таємного голосування, що підтверджено матеріалами справи ( а. с. 110)

Щодо твердження позивача, що на засіданні вченої ради не мали прийматись кадрові рішення, оскільки були відсутні 2 члени в тому числі аспіранти та всі студенти факультету, суд також бере доводи представника відповідача, який в судовому засіданні пояснив, що на засіданні вченої ради був присутній один представник від студентів та аспірантів факультету, відсутність 2-х членів Вченої ради факультету на вплинула на кворум, а тому Вчена рада мала право приймати рішення, щодо заміщення посад науково- педагогічних працівників. ( а.с. 109-112)

Суд також бере до уваги, що після не обрання позивача на посаду викладача кафедри іноземних мов, було оголошено повторний конкурс на цю ж посаду відповідно до п.28 Положення про проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Вінницького національного технічного університету, затверджено Вченою радою ВНТУ 25.02.2016 р. ( а.с. 113) Оголошення про такий конкурс було надруковано у газеті Вінницької обласної ради «Вінничина» та на офіційному веб-сайті ВНТУ ( а. с. 114-115) проте, позивач документів на участь у ньому не подавав, в судовому засіданні позивач вказав , що йому не було відомо про повторний конкурс, проте, в судовому засіданні встановлено, що позивачу було відомо про Положення про проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Вінницького національного технічного університету.

Суд також враховує, що як вказували в судовому засіданні представники відповідача під час завершення терміну роботи за попереднім контрактом (з 01.09.2012р. р. по 31.08.2015 р. ОСОБА_1 вказувалось на необхідність підвищення інтенсивності роботи у всіх напрямках діяльності як викладачу, що, власне і спонукало на підписання з ним чергового контракту терміном лише на один рік.

Отже, суд на підставі наданих сторонами доказів встановив, що позивача звільнено з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому вважає в задоволені позову ОСОБА_1 до Вінницького національного технічного університету про визнання недійсним результату конкурсу та поновлення на роботі відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 47, 235, 237-1, КЗпП України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» ст. 36,58, Закону України «Про вищу освіту» ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61, 209, 210, 212-215, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Вінницького національного технічного університету про визнання недійсним результату конкурсу та поновлення на роботі відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: