Рішення № 62341352, 31.10.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2265/16-ц

Провадження № 2/219/1706/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2016

28.10.2016року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого

судді - Погрібної Н.М.,

при секретарі - Мирошниченко О.Л.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють позовних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Артемівської міської ради Донецької області, служба справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 04.11.2011 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Крім того, вказала, що в інтересах сина, просить суд визначити місце проживання разом з нею, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

З урахуванням вищевикладеного, просить суд винести рішення, яким:

1)Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Харкова, з його матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3;

2)Витребувати від відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова та передати малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження м. Харкова його матері - ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3, ка постійне проживання дитини з нею.

3)Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, повернути малолітню дитину ОСОБА_3, 2012 р.н. його матері ОСОБА_1, для проживання за місцем проживання матері.

4)На час розгляду визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, 2012р.н. з ОСОБА_1

5) Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. ІНН НОМЕР_1, на утримання неповнолітньої дитини - сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 3 500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня представлення позову і до моменту повноліття сина але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

6)Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу на один місяць

7)Стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати.

8)Витребувати із ОДПІ Дзержиснького району м. Харкова ІПН відповідача.

В подальшому 08.09.2016року адвокат Руднева І.С. в інтересах ОСОБА_1 подала уточнену заяву, якою просила:

1)Пункт 5 позовних вимоги викласти у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. ІНН НОМЕР_1, на утримання неповнолітньої дитини - сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частки з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення ним повноліття».

2) Пункт 2 та пункти 3,4 виключити з позовних вимогах, оскільки ОСОБА_3, 2012р.н. в теперішній час проживає разом з мамою ОСОБА_1

3) Пункт 8 виключити у зв'язку з необхідністю.

4) Пункт 1,6,7 позовних вимог залишити в редакції первинного позову.

В судове засідання позивачка та її представник Руднева І.С. не з'явились до початку судового засідання надали заяву про розгляд справи у їх відсутність та на позовних вимогах наполягали, просила уточнений позов від 08.09.2016року, задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, від нього не надійшло клопотання про відкладення слухання справи або повідомлення причин неявки в судове засідання. Керуючись ст.169 ч.4, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутність відповідача і постановити заочне рішення.

У справі мається, заперечення ОСОБА_2, останній вказав, що не заперечує позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3з ОСОБА_1; що стосується позовних вимог щодо стягнення аліментів, то він визнає аліменти у розмірі ? частки з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення ним повноліття та щод стягнення з нього судових витрат просить в задоволенні відмовити.

Представник третьої особи: служба у справах дітей Артемівської міської ради Донецької області- Купліченко В.В. у судове засідання не з'явилась до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутність та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи: служба справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради у судове засідання не з'явились про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає можливим позов задовольнити з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб, 04.11.2011року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1, та останній надано прізвище «ОСОБА_1».

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у графі батько вказано: ОСОБА_2.

Згідно довідки, виданої ОСОБА_2, в тому, що останній працює в ТОВ «Еко-Інвест» з 01.04.2016року та займає посаду менеджера із ЗЕД, розмір заробітної плати складає 1811,25грн.

Згідно висновку органу опіки та піклування Артемівської міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, 2012р.н. разом з матір'ю ОСОБА_1

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України, виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 19 Сімейного Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування надає суду свій висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи

потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

За ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип ст.6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зіст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач вважає, що вона спроможна надати дитині належний рівень виховання, постійно піклується про її розвиток, має достатній дохід та належні житлово-побутові умови.

Достовірно встановлено, що на даний час дитина проживає з матір'ю та на сьогодні більшу увагу до дитини і турботу про неї виявляє саме мати. Дитина продовжує нормально розвиватись, що підтверджено матеріалами справи. Все це свідчить про належне виховання з боку матері.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За загальним правилом (ст. 183 СК України) розмір аліментів визначається в частці від доходу платника аліментів. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. (ч.1 ст. 184 СК України)

Відповідач є працездатним та, як він сам зазначив, працює, суд вважає, що він має можливість та зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, а тому, враховуючи відсутність заяви позивача та відповідача про визначення аліментів в твердій грошовій сумі, необхідно з відповідача стягнути аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

При встановленні розміру аліментів, що підлягають стягненню, судом враховано майновий стан сторін у справі та розмір їх доходів, вік дитини.

Таким чином, суд вважає можливим, задовольнити уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 від 08.09.2016 року у повному обсязі, оскільки вказані вимоги відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть прав кожної із сторін.

У відповідності до п. 1. ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215,224-227ЦПК України,

ст.ст.19, 84,161, 180-184, 191 СК України,ст.29 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють позовних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Артемівської міської ради Донецької області, служба справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про стягнення аліментів та встановлення місця проживання дитини, задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, з його матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з 15.03.2016 року і в подальшому аліменти у розмірі ? частки з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення повноліття останнього.

Стягнути з ОСОБА_2,1983 року народження, судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 551,20грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягає негайному виконанню.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Артемівського міськрайсуду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На заочне рішення позивачем може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

Заочне рішення суду набирає законної сили у загальному порядку.

Н.М.Погрібна