Рішення № 62340709, 26.10.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №666/5933/15-ц

Пров. №2/766/4092/16

26 жовтня 2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючого судді Ус О.В.,

секретар Ханіков І.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.1999 року по 20.10.2015 року в розмірі 8580,36 грн., мотивуючи позов тим, що відповідач ОСОБА_2 є абонентом МКП "ВУВКГ м. Херсона" та користується послугами з подачі холодної води і приймання стоків, що підтверджується випискою з особового рахунку №4781931037. Окрім того, просить стягнути на свою користь судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 1218,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що сума, яка підлягала оплаті відповідачу нараховувалась, відповідно до встановлених тарифів, оскільки прилад обліку (лічильник) відповідачем опломбовано лише в 2015 році.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні. Вказала, що в 2006 році встановила прилад обліку (лічильник), за його показниками здійснювала оплату за послуги. Зазначила, що неодноразово зверталась до МКП "ВУВКГ м. Херсона" з письмовими заявами щодо прийняття до обліку та опломбування водомірного лічильника, однак зазначене позивачем проігноровано. Крім того, просила суд застосувати строк позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується випискою з особового рахунку №4781931037 (арк. справи 6-7).

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 має заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.1999 року по 09.2015 року в загальній сумі 8521,03 грн. (арк. справи 22-23).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, пояснюючи це тим, що остання, встановивши лічильники води, на абонентський облік їх не поставила, однак, оплату здійснює згідно показників, встановлених ним засобів обліку води.

Відповідно до підпунктів 5 та 6 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік. При цьому , згідно з підпунктом 4 пункту 30 правил споживач, зокрема, зобов»язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу.

Згідно п.9 вишевказаних Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

Згідно ж ст. 19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно акту про встановлення лічильника води №б/н від 12.05.2006 року був встановлений лічильник води крильчатий КВ-1,5, заводський №006760, паспорт ПБВИ.407223.002ПС власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (арк. справи 20).

Відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо сплати за водопостачання за показниками лічильника, а не за тарифами посилається на докази, згідно яких позивачем визнавався факт наявності у нього засобів обліку холодної та гарячої води.

У судовому засіданні було встановлено, що опломбування лічильника води відбулося 22 жовтня 2015 року (арк. справи 30).

Хоча, відповідно до підпунктів 5 і 6 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (Правила надання послуг) споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік. При цьому, згідно з підпунктом 4 пункту 30 Правил надання послуг споживач, зокрема, "зобов'язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу".

Водночас, у пункті 32 Правил надання послуг визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку (підпункт 9). В той же час відповідач, якщо вважав порушеними свої права позивачем щодо неопломбування лічильника не був позбавленим права звернутися за захистом своїх прав до суду, але з моменту встановлення лічильника у травні 2006 року і до дня розгляду справи в суді з таким позовом до суду не звернулася, зустрічної позовної заяви не подала.

Оскільки, лічильник, що знаходиться у квартирі відповідача, не був опломбований належним чином, не прийнятий на абонентський облік до 22.10.2015 року, то інші докази подані відповідачем на підтвердження обсягу спожитої холодної та гарячої води до 22.10.2015 року не можуть бути прийняті судом як належні, в зв'язку з тим, що чинне законодавство чітко визначає порядок установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункові книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст.901, ч. 1 ст.903 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначенихзаконом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість за період з 01.1999 року по 09.2015 року в загальній сумі 8521,03 грн. Відповідачем заявлено вимогу про застосування до спірних правовідносин наслідків пропущення строків позовної давності.

Строк позовної давності обчислюється відповідно до ст.ст. 253, 264 ЦК України з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої повязано його початок. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею боргу. Після переривання строк позовної давності починається заново.

Разом з тим, відповідно доположень ст.ст. 256, 257, 267 ЦКУкраїни позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, яке, враховуючи відсутність поважних причин пропуску (ч. 5 ст. 267 ЦК України), для суду є обовязковим.

Судом встановлено, що позивачем нарахована заборгованість за період, який виходить за межі трирічного строку позовної давності, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи суму заборгованості та період, за який вона підлягає стягненню, суд виходить з того, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До предявлення цього позову позивач в жовтні 2014 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості, який в травні 2015 року було скасовано.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за вимогами з січня 1991 року по вересень 2011 року через пропущення позивачем строку позовної давності.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Керуючись ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 256, 257, 267, 509, 525, 526, 625, 628, 630 ЦК України, ст. 88, 209, 213-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (код ЄДРПОУ 03355726) заборгованість за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення за період з жовтня 2011 року по вересень 2015 року включно в сумі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 68 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (код ЄДРПОУ 03355726) судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_3