Ухвала суду № 62340000, 25.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1281/16

Номер справи місцевого суду: 502/347/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Котелевського Р.І.,

суддів: Прібилова В.М., Кадегроб А.І.,

за участю:

секретаря Леписієнко І.О.

прокурора Нікітіна Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державного обвинувача по справі прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12013170310001433 від 20.09.2013 року відносно-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, росіянина, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Севастопольська, 137-А, в силу ст..89 КК України не має судимостей,

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України

та

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, маючого середню освіту, працюючого приватним підприємцем, перебуваю чого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, корп..2, кВ.144, раніше судимого:

- 18.08.2015 року Кілійським районним судом Одеської області за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік.

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихст.ст.185 ч.3, 186 ч.3 КК України,

повернуто прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для визначення підсудності та направлення обвинувального акту в межах територіальної юрисдикції де вчинені кримінальні правопорушення, -

встановив:

10.08.2016 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013170310001433 від 20.09.2013 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України та ОСОБА_4 за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186КК України.

За результатами підготовчого судового засідання, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2016 року обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам діючого КПК України, було повернуто прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для визначення підсудності та направлення обвинувального акту в межах територіальної юрисдикції де вчинені кримінальні правопорушення.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що після повернення 08 серпня 2016 року обвинувального акта прокурору, прокурор не дочекавшись вступу ухвали суду в законну силу, 09 серпня 2016 року направив новий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст. 185 КК України до Ізмаїльського міськрайонного суду, тобто в порушення ч.1 ст.32КПК України.

Не погодившись з ухвалою районного судупрокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала районного суду, як незаконна та винесена в порушення положень КПК України, підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор зазначає, що доводи суду в обґрунтування повернення обвинувального акту про порушення прокурором положень ст.32 КПК України, є безпідставними, оскільки таке рішення суд мав право прийняти шляхом винесення відповідної ухвали щодо направлення кримінального провадження до апеляційної інстанції в порядку ст.34 КПК України. Крім того, прокурор вказує на те, що повернення обвинувального акту з підстав звернення прокурора з обвинувальним актом до суду після усунення його недоліків в межах строку на апеляційне оскарження попереднього рішення районного суду про повернення акту, як такого, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки прокурор, вже наступного, не був позбавлений можливості передати до суду обвинувальний акт після усунення його недоліків.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, якийпідтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно положень, закріплених в п. 3 ч. 3 ст. 31 4 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Посилання районного суду на необхідність повернення обвинувального акту прокурору для його направлення в межах територіальної юрисдикції де були вчинені кримінальні правопорушення не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до вимог п.4 ч.3 ст.314 КПК України упідготовчому судовому засіданні суд, у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, не повертає обвинувальний акт прокурору, а має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності.

За таких умов, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання районного суду на порушення вимог ст.32 КПК України при зверненні прокурора до суду з обвинувальним актом, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, є необґрунтованими та підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду.

Разом з цим, доводи прокурора, що районний суд безпідставно повернув обвинувальний акт в звязку з тим, що він був поданий до суду наступного дня після його попереднього повернення прокурору, тобто в період апеляційного оскарження, є безпідставними, з огляду на таке.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, зокрема є принцип забезпечення до кожного учасника кримінального провадження застосування належної правової процедури.

Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно положень закріплених в ст.ст.24, 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом та кореспондуються з положеннями ст.ст. 55, 129 Конституції України та ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, щодо гарантій на оскарження судового рішення.

З урахуванням положень ст.ст. 314, 392, 395 КПК України, ухвала районного суду про повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена учасником процесу протягом семи днів з дня проголошення судового рішення.

При цьому, положеннями ч.4 ст.395 КПК України передбачено, що протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду, а також направленні для виконання рішення суду.

З урахуванням наведених вимог закону слідує закономірний висновок, що у разі ухвалення районним судом за результатами підготовчого судового розгляду рішення про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України, матеріали кримінального провадження повинні протягом строку на апеляційне оскарження перебувати в районному суді. За таких умов прокурор не міг наступного дня після прийняття судом рішення про повернення обвинувального акту отримати його, та, усунувши його недоліки, повторно подати цей акт до суду.

Наведена процедура, на думку апеляційного суду слугує запобіжником виникнення обставин, коли рішення районного суду про повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого судового засідання, у разі його оскарження буде скасоване апеляційною інстанцією з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а в період часу на його оскарження та апеляційного розгляду, до районного суду від прокурора надійде новий обвинувальний акт відносно тієї ж особи, що створить умови для перебування в суді (судах) першої інстанції двох обвинувальних актів по одному кримінальному провадженню відносно одної особи, що суперечить вимогам діючого закону.

Таким чином, хоча районним судом за результатами підготовчого судового засідання було прийняте рішення, яке не передбачене положеннями ч.3 ст.314 КПК України, але з урахуванням системного аналізу положень ст.ст. 2, 7, 8, 21, 24, 392, 395 КПК України, районний суд вірно застосував положення ч.6 ст.9 КПК України та повернув обвинувальний акт прокурору.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала районного суду зміні шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду посилань на порушення вимог ст.32 КПК України, як на підстави повернення обвинувального акту прокурору як такого що не відповідає вимогам закону, з мотивів викладених в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, ч.6 ст.9, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12013170310001433 від 20.09.2013 року відносноОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України та ОСОБА_4 за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186КК України повернутий прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частин ухвали районного суду посилання на порушення вимог ст. 32 КПК України, як на підстави повернення обвинувального акту прокурору, з мотивів викладених в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду.

В решті ухвалу районного суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного судуОдеської області

Р.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Кадегроб