Вирок № 62339532, 18.10.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16766/16-к

Провадження по справі 1-кп/521/817/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Одеса Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Бурмістр І.І.,

прокурора - Бистревської О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 09.09.2016 року за № 12016160470003933, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Болград Одеської області, має середню освіту, працює без укладення трудового договору, одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2,

-у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

09 вересня 2016 року приблизно о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Фоззі» за адресою м. Одеса, вул. Середня, 83-а, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, упевнившись, що його дії залишаться непомітними для працівників та відвідувачів магазину, взяв з полиць в торговому залі товари, що належать ТОВ «Експансія»: крем «Garnier Skn Naturals», банку білкової червоної ікри марки «Вомонд», крем для тіла «Nivea SOS», сир «Veldhuyzen Kaas Базирон з травами», іграшку «Maistro» на загальну суму 358,33 грн., та разом з ним пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за нього. Однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони гіпермаркету.

Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що у зв'язку з відсутністю коштів вирішив вчинити крадіжку з магазину «Фоззі». В торгівельному залі взяв з полиць товар і заховав його в кармани одягу, після чого вийшов із залу повз касира. При виході з магазину був затримаи охоронцем. У скоєному розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину та інших обставин, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 винний у скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений вважається не судимим в силу ст. 89 КК України, і цю обставину суд враховує як таку, що характеризує його особу. Він має на утриманні малолітню доньку, працює без укладення трудового договору будівельником у приватних осіб.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, особу винного, пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом із тим, враховуючи тяжкість злочину, а також зважаючи на особу винного, наявність пом'якшуючої покарання обставини, стадію вчинення злочину і фактичну відсутність спричиненої матеріальної шкоди, відношення обвинуваченого до скоєного злочину і його наслідків, суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити незмінним - особисте зобов'язання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя І.В. Морозова