Рішення № 62338534, 24.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2024/14 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/783/432/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Копняк С.М., Мікуш Ю.Р.

секретаря Бохонко Е.Р.

з участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановила:

В серпні 2014 року позивач ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи» звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову покликався на те, що 11.09.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_4 уклали Кредитний договір №1301/0908/88-164, з подальшим внесення змін та доповнень.

В забезпечення виконання зобов»зань позичальника, що випливають з основного договору, 11.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та окремо ОСОБА_5 і ОСОБА_3 укладені договори, відповідно до умов яких поручителі відповідають перед позивачем за порушення обов'язків за кредитним договором, як солідарні боржники.

28.11.2012 р. між ПАТ «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_7 відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.

Крім цього, 28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт (TOB «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними до Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нараховані та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкові платежів.

Банк (кредитор) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у сумі 45 800,00 дол. США.

В свою чергу відповідач, не належно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 25.06.2014 р. має прострочену заборгованість: - за кредитом - 18107,82 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає -215 155,65 гри., - по відсотках - 1137,17 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 13 511,74 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3

Оскаржуваним заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН - НОМЕР_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи, ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності буд.14, заборгованість - 228 667,39 грн., а саме: за кредитом - 215 155,65 грн.; по відсотках - 13 511,74 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 , ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН - НОМЕР_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи, ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл. м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14, витрати по сплаті судового збору у сумі - 2 286,67 грн.

Ухвалою судового засідання від 05 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором кредиту та поруки залишено без задоволення.

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_8, з рішенням не погоджується, вважає, що таке постановлено без повного та всебічного дослідження обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано жодного доказу надання кредиту. Зокрема у матеріалах справи відсутні квитанції, ордери та інш., що свідчило б про фактичну передачу коштів позичальнику.

Крім цього, суд належним чином на встановив та з»ясував обсяг відповідальності поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за умови передачі права вимоги за договорами факторингу, оскільки такі поручалися перед кредитором ПАТ «Сведбанк», а не іншими кредиторами.

Також, позивач приховав той факт, що 18.06.2013 року надіслав повідомлення боржнику ОСОБА_4 про дострокове погашення кредиту, скориставшись своїм правом, передбаченим договором кредиту, вимагаючи таким чином достроково повернути кредит, нараховані відсотки та пеню в строк 30 календарних днів з моменту відправлення вимоги, тобто до 26 липня 2013 року.

Звертає увагу на те, що в період між 26 липня 2013 року та 08 липня 2014 року позивач не звертався до нього з позовами чи вимогами про дострокове повернення кредиту, тобто пропустив шестимісячний строк, відтак порука є припиненою.

Крім цього, додатковою угодою № 1 до договору кредиту від 11 лютого 2009 року, кредитор та боржник змінили умови кредитного договору, а саме збільшено вдвічі розмір ануїтетного платежу до 663.00 дол. США. З цією додатковою угодою він не був ознайомлений. Участі в підписанні такої не брав, за виконання такої умови не поручався.

Внаслідок укладення такої угоди відбулося збільшення обсягу його відповідальності, а тому порука є припиненою.

За таких обставин, рішення про стягнення заборгованості з поручителів є незаконним та підлягає безумовному скасуванню в цій частині.

Просить скасувати заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, в обґрунтування надала пояснення, аналогічні доводам скарги.

Представник позивача ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи», відповідачі ОСОБА_4 будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток (т. 2 а.с. 11-13), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

Відповідач ОСОБА_5 викликався в судове засідання та не з»явився, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось в суд за закінченням терміну зберігання (т. 2 а.с. 10).

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить переконання, що дане рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 не належним чином виконує взяті на себе зобов»язання, чим грубо порушив істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 25.06.2014 року має прострочену заборгованість за кредитом 18107,82 дол. США, що еквівалентно 215155,65 грн., по відсотках 1137,17 дол. США, що еквівалентно 13511,74 грн.

З врахуванням положень законодавства про солідарний обов»язок боржника та поручителів, суд стягнув визначений розмір заборгованості за кредитним договором солідарно з усіх відповідачів.

Судом встановлено, що 11.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1301/0908/88-164, з подальшим внесенням змін та доповнень, за умовами якого банк зобов»язувався надати позичальнику кредит у сумі 45800,00 дол. США, а останній повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором (т. 1 а.с. 5-7).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_3 укладені окремі договори поруки № 1301/0908/88-164-Р-1 та № 1301/0908/88-164-Р-2 відповідно, згідно з якими останні відповідають перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, відповідальність є солідарною (т. 1 а.с. 12,13).

В свою чергу, положення гл. 73 ЦК України передбачають можливість укладення договору факторингу, за умовами якого одна сторона передає або зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов"язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (ст. 1077 ЦК України).

При цьому, в силу приписів ст. 1082 ЦК України, боржник зобов"язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначення грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов"язку перед клієнтом (Банком).

З матеріалів справи встановлено, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками. З моменту відступлення права вимоги, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги, до фактора переходять всі пов»язані з ними права, зокрема права вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов»язкових платежів (т. 1 а.с. 25-38).

Крім цього, 28.11.2012 року між ОСОБА_6 «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (клієнт) та ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи» (фактор) укладено договір факторингу, за умовами якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору, разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов»язані з ними права, зокрема права вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов»язкових платежів (т. 1 а.с. 39-47).

Отримавши право грошової вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_9, позивач придбав фінансовий актив у юридичної особи, який полягає у поверненні суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати інших платежів за надання та користування кредитними коштами. Зазначене підтверджується ОСОБА_9 приймання-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором факторингу (т. 1 а.с. 52-55) та реєстром заборгованостей (т. 1 а.с. 64-66).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо в зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ч. 1 ст. 625 ЦПК України).

У з вязку з невиконанням відповідачами своїх зобовязань за договором №1301/0908/88-164 від 11.09.2008 року утворилась заборгованість, розмір якої, згідно із наданим позивачем розрахунком, станом на 25.06.2014 року складає: за кредитом 18107,82 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 215155,65 грн., по відсотках 1137,17 дол. США, еквівалент гривні 13511,74 грн. (т. 1 а.с. 67).

08.07.2014 року ОСОБА_6 «Кредитні ініціативи» направив на адресу відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 вимогу про дострокове повернення кредиту з роз»ясненням наслідків невиконання такої вимоги (т. 1 а.с. 68), яка залишена відповідачами без реагування.

Що стосується доводів апелянта про припинення договорів поруки внаслідок надіслання 18.06.2013 року повідомлення боржнику ОСОБА_4 про дострокове погашення кредиту, а також укладення додаткової угоди № 1 до договору кредиту від 11 лютого 2009 року, якою кредитор та боржник змінили умови кредитного договору, а саме збільшили вдвічі розмір ануїтетного платежу до 663.00 дол. США, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 11 договорів поруки № 1301/0908/88-164-Р-1 та № 1301/0908/88-164-Р-2 від 11.09.2008 року сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитися від прийнятих на себе зобов»язань за цим ОСОБА_7 або змінити його умови. Сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов»язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником та банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 11.02.2009 року між ВАТ «Сведбанк» та позичальником ОСОБА_10 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 1301/0908/88-164 від 11 вересня 2008 року, відповідно до якої п. 3.1.1. основного договору викладено в наступній редакції: позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за попередній місяць, нарахованих відповідно до п. 3.2. цього договору шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 663.00 долари США у чітко встановлений цим договором термін до 20 числа кожного місяця.

При цьому, відповідно до графіку погашення кредиту та сплати відсотків, який є додатком № 1 до кредитного договору від 11.09.2008 року, щомісячна сума погашення заборгованості визначалася 382,00 долари США (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобовязання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Внесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру ануїтетного платежу до 663,00 дол. США без згоди поручителя на такі зміни, призвела до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.

Покликання представника позивача на те, що 20.12.2011 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 2, за умовами якої змінено розмір щомісячного ануїтетного платежу до 360,00 дол. США, що менше від визначеного у кредитному договорі, не спростовують висновок про припинення договору поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності після укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору, оскільки як положення параграфу 3 глави 49 розділу І книги п»ятої ЦК України, так і умови договорів поруки, не передбачають можливості відновлення дії договору поруки після припинення такого внаслідок збільшення обсягу відповідальності.

Таким чином рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, відтак стягнути з відповідача ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_6 "Кредитні ініціативи" заборгованість за договором кредиту в сумі 228 667,39 грн.

В свою чергу, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 необхідно відмовити у зв»язку із припинення укладених договорів поруки.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи, ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності буд.14, заборгованість за кредитним договором № 1301/0908/88-164 від 11.09.2008 року в сумі 228667 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 39 коп., з яких заборгованість за кредитом - 215 155,65 грн., по відсотках - 13 511,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи, ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл. м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14, витрати по сплаті судового збору у сумі 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн.. 67 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Копняк

ОСОБА_11