Рішення № 62337869, 24.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2978/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі Химинець О.Я.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ПАТ "ФідоБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3І про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 14 травня 2008 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №014/1228/5/15313, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав йому кредит у розмірі 24 550,00 доларів США, а Він, в свою чергу, прийняв зобовязання повернути кредитні кошти до 13.05.2015, сплативши проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних з подальшим зменшенням відсотків щороку та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.

Так, позивачем було дотримано всіх умов договору, однаквідповідачем зобовязання взяті відповідно до умов договору не виконані, а тому позивач просить суд стягнути з відповідачасуму боргу в розмірі 96669,22 грн.. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд такий задовільнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Так, суд заслухавши позицію учасників процессу, дослідивши матеріали справи,оцінивши належність та допустимість кожного доказу,приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і підлягає до частковогозадоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 14 травня 2008 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» було укладено Кредитний договір №014/1228/5/15313 , відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав йому кредит у розмірі 24 550,00 доларів США, а Він, в свою чергу, прийняв зобовязання повернути кредитні кошти до 13.05.2015, сплативши проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних з подальшим зменшенням відсотків щороку та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.

Разом з тим, встановлено , що у звязку з неналежним виконанням умов Кредитного договору ОСОБА_4 11.09.2012 звернувся з позовною заявою до суду про дострокове стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №014/1228/5/15313, у загальній сумі 77 480,71 грн., з яких

Заборгованість по тілу кредиту 71425,37 грн.

Заборгованість по відсоткам 4275,78 грн.

Пеня 1779,56 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2013 по справі №712/16535/12 (2/712/5770/12) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором у розмірі 77 480,71 грн.

17 вересня 2013 року на підставі вищевказаного заочного рішення, яке набрало законної сили 10.04.2013, було видано виконавчий лист, який предявлений Банком до виконання до Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до довідки від 25.02.2014, виданої ПАТ «ФІДОБАНК», ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором сплатив кошти у розмірі 78255,52 грн.

Постановою державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 від 03.03.2014 закінчено виконавче провадження, відкрите на підставі зазначеного виконавчого листа, про стягнення з ОСОБА_3 коштів за заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2013.

Як вбачається зі змісту Постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2014, таке закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у звязку з виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, ухвалене заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2013, яким достроково стягнуто з ОСОБА_3 всю заборгованість за кредитним договором у розмірі 77 480,71 грн., виконане в повному обсязі.

Більше того, 25.02.2014 ОСОБА_3 сплачено виконавчий збір у розмірі 7855,55 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №Р24А416049491697617.

Разом з тим, у жовтні 2015 ОСОБА_3 отримав повідомлення-вимогу про порушення зобовязання за підписом Керівника напрямку правового забезпечення роботи з боржниками Закарпатської області Західна Регіональна Дирекція ПУАТ «ФІДОБАНК» ОСОБА_6. Зазначеним повідомленням-вимогою про порушення зобовязання йому повідомлено, що станом на 20.10.2015 у нього виникла заборгованість за Кредитним договором у розмірі 2373,76 доларів США, яка складається із: заборгованості за черговими платежами по кредиту 1991,09 доларів США; заборгованості за відсотками - 383,67 доларів США. Також, на підставі п. 9.1. Кредитного договору йому нарахована пеня, яка складає, як зазначено, 29211,28 грн. Відповідно ним було подано відповідне заперечення, однак Банком воно до уваги не взято.

Таким чином, нарахування Банком відсотків за користування кредитом та пені після рішення суду, яке фактично виконано та яким достроково вже стягнуто весь кредит, є неправомірним, оскільки Банком не взято до уваги, що мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між ОСОБА_3 та Банком існували після ухвалення рішення зобовязальні відносини, які виконані ним у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому, в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка, згідно зі ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для усіх судів України.

Відповідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.223 ЦПКУ, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспарювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. ст.11,60 ЦПК Українисуд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, оскільки за рішенням суду від 25.03.2013 року всі зобов»язання ОСОБА_3І перед банком виконано, а при оформленні позовної заяви та пред»явлення грошової вимоги не враховано погашення відповідачем боргу, не взято до уваги платежі які ним здійснено через виконавчу службу , суд вважає позов не обгрутованим та не може покласти в основу рішення доводи наведені представником позивача в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.164,209,212,214,215 , суд, -

Керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України

РІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ "ФідоБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись через 5 днів..

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7