Рішення № 62337654, 28.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10682/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої Готра Т.Ю.,

суддів Кожух О.А., Кеміня М.П.

при секретарі Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулося до суду з даним позовом, в якому указувало на те, що 20 листопада 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №405/ФКВ-07, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 51000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,6% річних, строком повернення до 19 листопада 2010 року.

На забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №405/Zфквіn-07 від 20.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну іпотекодавцю на праві власності квартиру, яка знаходиться за адресою : м.Ужгород, вул.Перемоги (вул.Капушанська)АДРЕСА_1.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» і ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги і за указаним кредитним договором. А тому на підставі ст.514 ЦК України та зазначеного договору до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору і договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором не виконує, у звязку з чим у нього станом на 04.08.2015 року виникла заборгованість в сумі 1 646 022,18 грн., з яких : тіло кредиту в сумі 1 107 591,68 грн. та відсотки в сумі 538 430,50 грн., позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою : м.Ужгород, вул.Перемоги (вул.Капушанська)АДРЕСА_1, - шляхом визнання права власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким позов банку задовольнити.

Сторони у судове засідання не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №405/ФКВ-07, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі 51000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,6% річних, строком повернення до 19 листопада 2010 року (а.с.7-13).

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №405/Zфквіn-07 від 20.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну іпотекодавцю на праві власності квартиру, яка знаходиться за адресою : м.Ужгород, вул.Перемоги (вул.Капушанська)АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2011 року договір іпотеки №405/Zфквіn-07 від 20.11.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 визнано недійсним (а.с.62-65).

Згідно копії з Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 30.03.2011 року, власником квартири, яка знаходиться за адресою : м.Ужгород, вул.Перемоги (вул.Капушанська)АДРЕСА_1, - є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а.с.79).

Втім, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2011 року заочне рішення цього суду від 04 лютого 2011 року, яким договір іпотеки №405/Zфквіn-07 від 20.11.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 визнано недійсним скасовано.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» в особі Закарпатської філії та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки залишено без розгляду.

Отже з наведеного слідує, що вказаний договір іпотеки є дійсним. Проте, власником квартири, на яку банк просить звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1, є не відповідач, а ОСОБА_2, який участі в розгляді даної справи не брав, і до якого вимоги банком не предявлялися.

Частиною першою статті 33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до закріпленого в ст.11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч.1 ст.33 ЦПК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або ж залучення в якості співвідповідача особи, яка має відповідати за позовом.

Встановивши, що позивачем позов предявлено не до всіх відповідачів, які мають відповідати за цим позовом, і власник спірної квартири ОСОБА_2 судом першої інстанції не був залучений до участі в справі в якості співвідповідача, тому колегія суддів вважає, що у позові слід відмовити саме з цих підстав.

Таким чином, рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід змінити в частині його правового обґрунтування, а апеляційну скаргу представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2016 року змінити в частині його правового обґрунтування. Резолютивну частину рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :