Ухвала суду № 62337615, 25.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2294/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готра Т.Ю.,

суддів - Леска В.В., Мацунича М.В.

при секретарі -Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредитного договору таким, що припинив свою дію у зв'язку з повним його виконанням,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 серпня 2016 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредитного договору таким, що припинив свою дію у зв'язку з повним його виконанням - відмовлено.

В апеляційній скарзі просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права,та ухвалити новее рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» було укладено Кредитний договір №0601/0708/64-002, згідно якого позивач отримав від банку грошові кошти в розмірі 38988 доларівСША для придбання автомобіля, строком повернення до 15.07.2015 року (а.с. 7-10). Забезпеченням виконання зобов'язань за цим кредитним договором стала застава автомобіля марки «Nissan Teana 2.5 V6», кузов /шасі НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1.

17 липня 2007 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №07/02. Об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить Страхувальнику, а саме: марка, тип автомобіля - Nissan Teana, державний номерний знак - НОМЕР_2, рік випуску - 2008, номер кузова(шасі)НОМЕР_4, об'єм двигуна - 2.5, дійсна вартість автомобіля 233770,00 грн. Строк дії Договору з 17.07.2008 по 16.07.2013 (а.с. 17-20).

Згідно п. 4.6. Страхова премія за цим Договором страхування складається з суми страхових премій за усі роки страхування та сплачується Страхувальником на рахунок Страховика за кожен рік страхування окремо і зазначається в Полісі на відповідний рік. Пунктом 4.6.4. передбачено, що страхова премія за перший рік страхування сплачується Страхувальником в день укладення цього Договору. Кожен наступний платіж здійснюється Страхувальником не пізніше ніж за один місяць до закінчення попереднього року страхування.Строк дії договору з 17.07.2008 по 16.07.2013 р. (п.4.9 договору).

Відповідно до п. 5.1.9 Кредитного договору №0601/0708/64-002 від 17.07.2008 року позичальник зобов'язується на момент передачі зазначеного в п.2.1 автомобіля в заставу, надати Банку договір страхування (страховий поліс) предмета застави (автомобіля) на умовах повного «Каско», а також підтвердження сплати страхового платежу із щорічним продовженням строку дії договору страхування, або надати новий договір страхування (страховий поліс), що підтверджує факт страхування предмета застави (автомобіля), протягом дії даного Договору. Страхування заставленого майна здійснюється Позичальником в страховій компанії, обраній ним самостійно зі страхових компаній, які співпрацюють з Банком, з переліком та розміром тарифів, яким Позичальник ознайомлений до укладення цього Договору (а.с. 8).

Проте, всупереч вищезазначеним умовам Кредитного договору та договору добровільного страхування транспортних засобів №07/02 від 17.07.2008 року, позичальником ОСОБА_2 було здійснено страхування зазначеного майна в страховій компанії, яка не співпрацює з банком, що стверджується укладеними між ПАТ «Страхова група «ТАС» і ОСОБА_2 договорами добровільного страхування наземного транспорту від 16 липня 2011 року ДТЗ№113337, від 16 липня 2012 року ДТ3№0119022, 16 липня 2013 року ДТЗ№0117655, від 16 липня 2014 року ДТЗ№0118737 (а.с. 21-27).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову через пропуск позовної давності, оскільки такий ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися по порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Оскільки позивач ОСОБА_2 був стороною кредитного договору, з умовами якого був ознайомлений під розписку та які виконував, то йому, у разі порушення його прав, про це беззаперечно було відомо ще на момент укладення договору (17.07.2008 року). Саме в цей момент він повинен був дізнатися про своє порушене право (враховуючи підставу даного позову). Тобто, момент коли ОСОБА_2 повинен був довідатися (довідався) про своє порушене право співпадає з моментом укладення кредитного договору, про що вірно зазначено судом першої інстанції. А тому доводи апеляційної скарги про те, що своє право позивач вважає порушеним саме з 19 листопада 2014 року, з моменту коли йому було повідомлено про нарахування пені, з якою він категорично не погоджується і, тим самим, відмовлено у його вимозі зняти заборону з автомобіля, не заслуговують на увагу за вище наведених обставин.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Даний позов ОСОБА_2 пред'явлений 04 березня 2016 року, що стверджується відміткою суду, тобто після спливу трирічного строку з моменту, коли позивачу стало відомо про порушення його права (17.07.2008 року). Відповідач ставив питання про застосування позовної давності, що у відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові, а тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову позивачу у вимогах про визнання недійсним п.5.1.9 кредитного договору за спливом строку позовної давності.

При цьому колегія суддів констатує, що право позивача вище зазначеним пунктом є порушеним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір продукції. Не допускається встановлювати будь-які переваги, застосовувати які-небудь обмеження прав споживачів.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або не потрібного йому асортименту.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг, у тому числі надання споживчого кредиту. А тому примушувати споживача отримувати послуги у попередньо визначених в односторонньому порядку страхових компаніях, з якими він не має наміру створювати цивільно-правові відносини, забороняється вище зазначеними законами.

Щодо інших вимог позивача про визнання протиправним застосування ПАТ «Дельта Банк» штрафної санкції щодо нього за невиконання п. 5.1.9. Кредитного договору №0601/0708/64-002 від 17.07.2008 року у виді пені в сумі 10127,66 грн.; - визнання Кредитного договору№0601/0708/64-002 від 17.07.2008 року таким, що припинив дію у зв'язку з повним виконанням позичальником всіх зобов'язань за цим договором; - скасування заборони відчужувати легковий автомобіль марки Nissan, модель Teana Premium 2.5. V6, рік випуску 2008, кузов (шасі)НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, - то такі є похідними від першої вимоги, яка у зв'язку зі спливом строку позовної давності задоволенню не підлягає, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення інших вимог позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника позивача відхиленню, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції і не дають суду апеляційної інстанції підстав для ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча

Судді