Справа № 559/1896/16-к
№1-кп/559/170/2016
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2016 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кічатої О.Ю.,
при секретарі судового засідання Кобзаренко І.Р.,
з участю прокурора Шарун В.В.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016180040000888 від 18.08.2016, на підставі обвинувального акту та угоди про примирення між підозрюваною та представником потерпілого в кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Нагоряни Дубенського району Рівненської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючої, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
до суду надійшло кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення від 30 серпня 2016 року між підозрюваною у кримінальному провадженні №12016180040000888 ОСОБА_1 та представником потерпілого.
ОСОБА_1, 17.08.2016, близько 15 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Простор», що знаходиться за адресою: м. Дубно, вул. Д. Галицького, 5, Рівненської області, скориставшись відсутністю нагляду за її діями з боку працівників магазину та інших осіб, таємно викрала тубу туші для вій "Максфактор", яка знаходилась на прилавку магазину, вартістю 294 грн. 39 коп., яка належать ТОВ «Стиль Д», код ЄДРПОУ 32014082, що знаходиться за адресою м. Дніпро, бульвар Слави 7К.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
У процесі досудового розслідування 30.08.2016 між підозрюваною ОСОБА_1 та представником потерпілого укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість за ч. 1 ст. 185 КК України, добровільно відшкодувала завдану шкоду, понесе покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з наступного.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала свою вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення. Щиро розкаюється у вчиненому, вважає це найбільшою помилкою в житті. Також пояснила суду, що угоду уклала добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі, штраф готова сплатити, збитки відшкодувала. Просить затвердити зазначену угоду.
Представник потерпілого також просила затвердити угоду, укладену добровільно, наслідки укладення і затвердження угоди зрозумілі. Повідомила, що збитки підприємству відшкодовані повністю.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити дану угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що дана угода про примирення між потерпілим та підозрюваним за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.
При призначені покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, а саме: що ОСОБА_1 раніше не судима (а.с.37), активно сприяла розкриттю злочину, відшкодувала завдані збитки, має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.33), а також особу обвинуваченої, яка характеризується позитивно (а.с.34), на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.36). Обставини які обтяжують покарання, відповідно до ст.67КК України, - відсутні.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваною ОСОБА_1 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, ухвалення обвинувального вироку.
Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 370, 374, 471, 473-474, 475 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
затвердити угоду про примирення від 30 серпня 2016 року між підозрюваною у кримінальному провадженні №12016180040000888 ОСОБА_1 та представником потерпілого.
Визнати винною ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджену міру покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., в дохід держави.
Речові докази у справі: тубу з тушшю для вій «Максфактор», яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, - повернути представнику магазину «Простор» (м. Дубно, вул. Д.Галицького, 5 Рівненської області) ТОВ «Стиль-Д».
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя:
Судове рішення № 62337392, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 31.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/1896/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: