Ухвала суду № 62336314, 28.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/1860/14-ц Провадження № 22-ц/772/3360/2016Головуючий в суді першої інстанції Робак С. О.Категорія 47Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Копаничук С.Г., Нікушина В.П.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року позивачі звернулись в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2008 року у справі № 2-730/08 задоволено позов ОСОБА_2 до Копіївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і за ним визнано право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 1,94 га сільськогосподарського призначення, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району, які належали ОСОБА_6. На підставі вказаного рішення суду відділом Держкомзему у Тульчинському районі Вінницької області 20.04.2010 року на ім'я ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011005300079. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21.01.2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.07.2011 року, скасовано рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2008 року у справі №2-730/08 і в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спадкове майно відмовлено. Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.12.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 було відмовлено, відтак ОСОБА_2 не набув права на майно, що належало ОСОБА_6, тому державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 20.04.2010 року на ім'я ОСОБА_2 є недійсним. В позові зазначено, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв її чоловік ОСОБА_8, який майно, що буде належати йому і на яке він матиме право, після своєї смерті заповів їхній неповнолітній доньці ОСОБА_5. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер і спадщину після його смерті прийняла їхня дочка ОСОБА_5, однак оформити своє право на земельну ділянку, що належала ОСОБА_6 і на яку мав право спадкодавець ОСОБА_8 спадкоємець ОСОБА_5 не може, так як на дану земельну ділянку існує державний акт на право власності на ім'я ОСОБА_2, який видано на підставі скасованого рішення суду, а тому просили визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 20.04.2010 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9419 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району та скасувати державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 28.09.2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 20.04.2010 року на ім'я ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 1,9419 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району (за межами населеного пункту).

Скасовано державну реєстрацію за №011005300079 права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2, відповідно до якої було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 20.04.2010 року на ім'я ОСОБА_2.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, при цьому зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Представник Державної реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що судове рішення, на підставі якого було видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, скасоване, відтак є всі підстави для визнання даного державного акта недійсним та скасування державної реєстрації права власності відповідача на дану земельну ділянку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,94 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району.

На підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2008 року на ім'я ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, відповідно до якого він набув права власності на земельну ділянку площею 1,9419 га, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району і який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011005300079.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21.01.2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.07.2011 року, рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.03.2008 року у справі №2-730/08 за позовом ОСОБА_2 до Копіївської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, скасовано і постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, відмовлено.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, проте рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.12.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що із оглянутих в судовому засіданні спадкових справ №323/2204 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та №677/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 вбачається, що спадщину, в яку входила і земельна ділянка площею 1,9419 га, розташована на території Копіївської сільської ради, після смерті ОСОБА_6 прийняв її чоловік ОСОБА_8, при цьому останній за життя все своє майно, що буде йому належати і на яке він матиме право заповів правнучці ОСОБА_5, яка спадщину після смерті ОСОБА_8 прийняла, звернувшись з заявою про прийняття спадщини до Тульчинської державної нотаріальної контори.

Крім того, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.07.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки судове рішення, на підставі якого було видано вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку та відповідно проведено державну реєстрацію, є скасованим, відтак право власності відповідача на спірну земельну ділянку є припиненим.

Щодо викладених в апеляційній скарзі тверджень про законність отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, то судова колегія звертає увагу на те, що вказаний державний акт видано на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, а також є таким, що не заслуговує на увагу посилання на те, що в березні 2008 року відповідач звертався до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, тому як дана обставина є непідтвердженою, до того ж судова колегія звертає увагу на те, що має місце рішення суду від 12.12.2011 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, було відмовлено.

Крім того, не спростовує висновок суду і посилання на наявність складеного ОСОБА_6 заповіту, оскільки в даному випадку ставиться питання виключно щодо державного акту, виданого на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28.09.2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.Г. Копаничук

/підпис/ В.П. Нікушин

Згідно з оригіналом: