Ухвала суду № 62335557, 25.10.2016, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35

У Х В А Л А

Справа №370/1174/16-к

"25" жовтня 2016 р.

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., при секретарі Левківському С.В., за участю прокурора Макарівського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області Петренко М.С., слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Пустової А.В., захисника ОСОБА_3, в присутності підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за результатами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110210000494 від « 25 » жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Пустова А.В., звернулася до Макарівського районного суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що вироком Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.289, 70, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі. Згідно ухвали Полтавського районного суду від 20.04.2016 на підставі ст. 107 КК України ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування покарання з невідбутим строком 8 місяць 19 днів. Незважаючи на те, що до ОСОБА_4 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, останній протягом невідбутої частини покарання за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.289, 70, ч.4 ст.70 КК України на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин, передбачений ст. 289 КК України, за наступних обставин.

Вироком Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.289, 70, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі. Згідно ухвали Полтавського районного суду від 20.04.2016 на підставі ст. 107 КК України ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування покарання з не відбутим строком 8 місяць 19 днів. Незважаючи на те, що до ОСОБА_4 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, останній протягом невідбутої частини покарання за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.289, 70, ч.4 ст.70 КК України на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин, передбачений ст. 289 КК України, за наступних обставин.

23.05.2016 року, близько 02 години, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повертався до свого місця проживання що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Проходячи по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, побачив, що на узбіччі дороги біля воріт домогосподарства автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY» д.н. НОМЕР_1. В цей момент у нього виник умисел на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом, у зв'язку з неприязними відносинами з власником автомобіля ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, маючи прямий умисел на протиправне вилучення транспортного засобу, переслідуючи мету помсти, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незамкнені вхідні двері зайшов до веранди будинку, де на тумбочці взяв ключ від замка запалення автомобіля, та діючи всупереч волі користувача транспортного засобу, підійшов до автомобіля марки «VOLKSWAGEN CADDY», д.н. НОМЕР_1, 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_6, діючи таємно для інших осіб, сів за водійське сидіння автомобіля, вставив до замка запалювання двигуна ключ, провернув його, завівши таким чином двигун автомобіля, після чого поїхав на ньому в напрямку Васильківського району Київської області.

Під час руху по автодорозі «Макарів-Васильків» ОСОБА_4 не слідкував за станом дорожнього покриття та допустив пошкодження коліс вищевказаного автомобіля в результаті чого відбулося загоряння автомобіля, але останній не вчинив дій спрямованих на припинення загорання автомобіля, чим завдав його власнику ОСОБА_6 матеріального збитку, який згідно експертного висновку від 25.10.2016 становить 297590 грн. Після цього ОСОБА_4 залишив автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», д.н. НОМЕР_1, 2012 року випуску поблизу СТО в с. Калинівка Васильківського району Київської області та поїхав на громадському транспорті в м. Київ.

25 жовтня 2016 року ОСОБА_4 затримано працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України.

25.10.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, що завдало великої матеріальної шкоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 289 ч. 3 КК України.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210000494 підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт.Макарів Київської області, жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючий, неодружений, раніше судимий, останній раз 17.06.2013 Макарівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, такий, що не має держаних нагород.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Підозрюваний ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину визнав в повному обсязі.

Разом з тим, в ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного розслідування вищевказаного кримінального провадження у розумні строки слідчий просила обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1 - 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області клопотання підтримали. Слідчий вказав на наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечив.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вказав, що ризики оголошені у судовому засіданні не обґрунтовані. Просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт із використанням електронного засобу контролю.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши подані до клопотання письмові матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.

25 жовтня 2016 року ОСОБА_4 затримано працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України.

25.10.2016 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, що завдало великої матеріальної шкоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 289 ч. 3 КК України.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210000494 підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Макарів Київської області, жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючий, неодружений, раніше судимий, останній раз 17.06.2013 р. Макарівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, такий, що не має держаних нагород.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Підозрюваний ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вину визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні є доведеним, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за якій становить від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, ОСОБА_4 перебував в оперативному розшуку з 02.06.2016 року по 25.10.2016 рік, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.289 ч.3 КК України, який був розшуканий працівниками Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області та доставлений до слідчого для проведення слідчих дій.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, проживання, після того як він звільнився з місць позбавлення волі 28.04.2016 року веде кочівний спосіб життя по усій території України, що свідчить що він був встановлений та затриманий 25.10.2016 року о 05:30 в працівниками поліції м. Здолбунів Рівненської області, не перебуває в шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв'язків, а тому може залишити місце проживання в будь-який час.

Також у судовому засіданні є доведеним, що враховуючи вказані обставини і тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, існує реальний ризик залишення ОСОБА_4 місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце перебування потерпілих у провадженні, а також імена свідків може незаконно впливати на вказаних потерпілих, свідків та інших причетних до злочину осіб, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно зазначити наступне. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на недопущення документування інших епізодів їхніх спільних злочинних дій, та спрямованих на недопущення виявлення співучасників вчинення злочинів.

Крім того, в даному разі наявний реальний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення (пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.289, 70, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі. Згідно ухвали Полтавського районного суду від 20.04.2016 на підставі ст. 107 КК України ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування покарання з невідбутим строком 8 місяць 19 днів. Незважаючи на те, що до ОСОБА_4 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, останній протягом невідбутої частини покарання за ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч.289, 70, ч.4 ст.70 КК України на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин, передбачений ст. 289 КК України.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.

Слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам.

Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Разом із тим, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3, ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Порядок внесення застави регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р., № 15 «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40, 131, 132, 176 - 178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Пустової А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за результатами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110210000494 від « 25 » жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №13 м. Київ до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця смт. Макарів, Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше судимого, такому, що не має державних нагород.

Визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків - сто розмірів мінімальної заробітної плати, що становить, 137 800,00 грн., які підлягають внесенню підозрюваним або іншим заставодавцем, на депозитний рахунок суду (р/р 37317001003508, МФО 821018, банк одержувача ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 02892178), не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу, та надати документ, що це підтверджує, слідчому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною 60 днів по 24.12.2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.В. Косенко