Постанова № 62335262, 24.10.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа № 809/2563/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Ілів Н.І.,

представників позивача Назарука І.В., Швагли О.М.,

представника відповідача Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0014561501, №0014551501 від 04.07.2014 та податкової вимоги №4491-25 від 21.07.2014,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0014561501, №0014551501 від 04.07.2014 та податкової вимоги №4491-25 від 21.07.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області протиправно винесено податкові повідомлення-рішення №001461501, №0014551501 від 04.07.2014 та податкову вимогу №4491-25 від 21.07.2014, а тому вказані рішення підлягають до скасування.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснили, що відповідно до пункту 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу). Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" укладено договори з Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 25.01.2013 за № 19-151/1, від 04.03.2013 за № 19-151/30, від 04.04.2013 за № 19-151/41. Однак, відповідачем не було враховано вищевказані договори та нараховані штрафні санкції, внаслідок чого протиправно винесено спірні рішення, які підлягають до скасування. Позов просили задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, з підстав, зазначених у поданому запереченні. Суду пояснив, що Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" порушено визначені п.50.1 ст.50, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України терміни сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, про що складено акт від 18.06.2014 № 3880/15-1/32360815. На підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення №001461501, №0014551501 від 04.07.2014, якими застосовані штрафні санкції у розмірі 37 819, 85 грн. та 510 379, 12 грн. В зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №4491-25 від 21.07.2014, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за погодженими грошовими зобов'язаннями станом на 20.07.2014 становила 229798, 06 грн. Наголосив, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром".

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2014 за № 3880/15-1/32360815, яким встановлено, що Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" порушено визначені п.50.1 ст.50, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України терміни сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість (т. 1 а.с18-21).

На підставі вищевказаного акту перевірки, у відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкові повідомлення-рішення № 0014551501, № 0014561501 від 04.07.2014, якими до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 379, 12 грн. та 37 819,85 грн. відповідно (т. 1 а.с.24,25)

Відповідачем позивачу надіслано податкову вимогу від 21.07.2014 за № 4491-25 на суму 229 798,06 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) (т.1 а.с.26).

Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" подано Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську податкову декларацію за січень 2013 року, яку відповідач отримав 20.02.2013 та податкову декларацію за лютий 2013 року, яку відповідач отримав 20.03.2013.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Позивачем, 22.04.2013 подано уточнюючий розрахунок за січень 2013 року, відповідно до якого було знято 1549 грн. з податкового зобов'язання. Одночасно за лютий 2013 року нараховано додатково податкове зобов'язання на суму 1343 грн. і 40 грн. штрафу. Оскільки розрахунки були подані в один день сплата не проводилася (т.1 а.с.46-48, 50-52).

Згідно поданої позивачем декларації за лютий 2013 року сума ПДВ, що підлягає сплаті становить 485 995 грн. Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" 28.03.2013 оплачено 190 995 грн., а на суму 295 000 було укладено договір про розстрочення податкового зобов'язання.

Відповідно до поданої декларації за січень 2013 року сума ПДВ, що підлягає сплаті становить 512 714 грн. Позивачем 26.02.2013 оплачено 217 714 грн., а на суму 295 000 грн. укладено договір про розстрочення податкового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 17.1.5 ст.17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Згідно договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 25.01.2013 за № 19-151/1 Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську надає платнику розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 2 290 645, 33 грн. терміном з 25.02.2013 до 25.12.2013. Відповідно до змін та доповнень вказаного договору, перенесено терміни сплати частки розстроченого податкового боргу з 06.06.2013 на 25.06.2013, 25.07.2013, 23.08.2013, 25.09.2013, 25.10.2013, 25.11.2013, 25.12.2013 в загальній сумі 1 457 683,41 грн. Рішенням про перенесення раніше визначених термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 26.04.2013 вирішено перенести терміни сплати сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених у договорі від 25.01.2013 за № 19-151/1 у сумі 208 240,48 грн. з 25.04.2013 на 30.05.2013 (т.1 а.с.28-30, 31- 32, 33).

Відповідно до договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 04.03.2013 за № 19-151/30 податковий орган надає платнику розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 277 490,68 грн. з 25.03.2013 до 25.12.2013. Згідно змін та доповнень до вищезгаданого договору перенесено терміни сплати частки розстроченого податкового боргу з 04.06. 2013 на 25.06.2013, 25.07.2013, 23.08.2013, 25.09.2013, 25.10.2013, 25.11.2013, 25.12.2013 в загальній сумі 194 243,47 грн. Рішенням про перенесення раніше визначених термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 26.04.2013 вирішено перенести терміни сплати сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) визначених у договорі від 04.03.2013 за № 19-151/30 у сумі 27 769,07 грн. з 24.04.2013 на 30.05.2013 (т.1 а.с.34 -36, 37 - 38, 39).

Договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 04.04.2013 за № 19-151/41 контролюючий орган надає платнику розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 272 810,94 грн. з 26.04.2013 до 26.12.2013. Згідно змін та доповнень до договору про розстрочення податкового боргу № 19-151/41-1 від 04.06.2013 перенесено терміни сплати частки розстроченого податкового боргу з 04.06.2013 на 26.06.2013, 26.07.2013, 26.08.2013, 26.09.2013, 28.10.2013, 26.11.2013, 26.12.2013 в загальній сумі 212 186,28 грн. Відповідно до рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вирішено перенести терміни сплати сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) визначених у договорі від 04.04.2013 за № 19-151/41 у сумі 30 312,33 грн. з 26.04.2013 на 30.05.2013 (т.1 а.с.40-42, 43-44. 45).

Згідно розрахунків відповідачем при винесенні податкових повідомлень-рішень не враховано оплати в сумі 208 240,48 грн. від 21.02.2013 та 236 009,48 грн. від 25.03.2013.

Позивачем поданий уточнюючий розрахунок 22.04.2013, згідно якого, було знято 3 145 грн. бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних звітних (податкових періодах) і включено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (т.1 а.с.46-48).

Уточнюючим розрахунком від 17.05.2013 збільшено податкове зобов'язання на суму 800 грн. і нараховано штраф 24 грн., оплату проведено 17.05.2013.

Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" 11.03.2013 було подано 24 уточнюючі розрахунки згідно яких донараховано податкове зобов'язання на суму 108 899 грн. і нараховано суму штрафу 62 245 грн. які були оплачені 11.03.2013.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Факт дотримання при цьому строків сплати, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідне порушення є вчиненим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу, розстрочення податкового боргу не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Пунктом 100.1 статті 100 ПК України передбачена можливість перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

В пункті 100.8 статті 100 ПК України закріплено, що рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником); стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень (пункт 100.13 статті 100 ПК України).

На реалізацію наведеної норми Податкового кодексу України Міністерством доходів і зборів України 10.10.2013 видано наказ №574 "Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385.

В пункті 1.4 вказаного Порядку закріплено, що визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи, що ведеться органами державної податкової служби.

Згідно пункту 1.9 Порядку, який є нормативно-правовим актом, передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Строк дії договору починається з дати його підписання.

Крім цього, пунктом 3.8 вказаного Порядку закріплено, що якщо договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) укладається пізніше дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), то таке рішення є підставою для ненарахування: пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, сума якого підлягає розстроченню (відстроченню), за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору; штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору.

Згідно пункту 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Підставою для нарахування штрафу стало саме непроведення позивачем сплати узгодженого грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно наведених вище положень Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків штрафні санкції не нараховуються тільки у разі прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) саме з дати прийняття такого рішення.

Тільки у разі прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання до настання строку, визначеного для його сплати, тобто до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, підстави для застосування штрафу згідно зі статтею 126 ПК України будуть відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду від 07.06.2016 (справа № К/800/25098/15)

Враховуючи зазначене відповідач під час застосування до позивача штрафів не врахував договори про розстрочення та норми Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, що призвело до невірного визначення штрафних санкцій.

Як вже встановлено судом, 25.01.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) за № 19-151/1 на загальну суму 2 290 645,33 грн.

Так, граничний строк плати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 11 622,9 грн., згідно розрахунку штрафної санкції, 03.01.2013. Договір про розстрочення укладений 25.01.2013. Тобто затримка складає менше 30 календарних днів. Однак відповідачем накладено штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу в розмірі 2324, 58 грн., що є неправильним, оскільки відповідач кількість днів затримки визначив 201 день - до 22.07.2013, включавши період дії договору про розстрочення від 25.01.2013.

Таким чином, сума штрафу, при затримці до 30 календарних днів повинна складати 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить у даному випадку 1162,2 грн. (11 622,9 грн. узгодженого грошового зобов'язання х 10 відсотків погашеної суми податкового боргу = 1162,2 грн.).

Неправильно застосовано 20 відсотковий коефіцієнт нарахування штрафу за несвоєчасну сплату:

- узгодженого грошового зобов'язання в сумі 451,3 грн. 03.01.2013, кількість днів затримки - 21 день, сума штрафу повинна складати - 45,13 грн. (451,3 грн. х 10 % = 45,13 грн.)

- узгодженого грошового зобов'язання в сумі 96 666, 35 грн. 26.12.2012, кількість днів затримки - 30 днів, сума штрафу повинна складати - 96 66, 64 грн. (96 666, 35 грн. х 10 % = 96 66, 64 грн.)

- граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 448 504,8 грн. 03.01.2013, кількість днів затримки - 21 день, сума штрафу повинна складати - 44 850,48 грн. (448 504,8 грн. х 10 % = 44 850,48 грн.).

Не вірно відповідачем розраховано розмір штрафу по договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 04.04.2013 № 19-151/41:

- граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 194 910,05 грн. 31.03.2013, кількість днів затримки - 4 дні, сума штрафу повинна складати - 19 491 грн. (194 910,05 грн. х 10 % = 19 491 грн.).

- граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 824 грн. 31.03.2013, кількість днів затримки - 4 дні, сума штрафу повинна складати - 82.4 грн. (824 грн. х 10 % = 82.4 грн.).

- граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 171 636 грн. 31.03.2013, кількість днів затримки - 4 дні, сума штрафу повинна складати - 17 163,6 грн. (171 636 грн. х 10 % = 17 163,6 грн.).

- граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 30 000 грн. 31.03.2013, кількість днів затримки - 4 дні, сума штрафу повинна складати - 3000 грн. (30 000 грн. х 10 % = 3000 грн.).

Загальна сума невірно розрахованих штрафних санкцій становить 95 461, 54 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 04.07.2014 № 0014551501 в частині застосування штрафу на суму 95461, 54 грн. підлягає до скасування.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.07.2014 № 0014561501 про застосування штрафу в розмірі 37 819, 85 грн. суд зазначає наступне.

Позивач до 31.03.2013 зобов'язаний був сплати узгоджені грошові зобов'язання в розмірі 1 549 грн. та 16 939, 8 грн. Вказані суми сплачені останнім 22.04.2013 та 19.04.2013.

Відповідачем, застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу в розмірі 154, 9 грн. та 1693, 98 грн.

Однак, знову ж таки, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську не враховано договір від 04.04.2013 № 19-151/41 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) з 26.04.2013 до 26.12.2013, а тому, з урахуванням норм Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, вказаний штраф нарахований позивачу протиправно.

Як вбачається із розрахунку штрафної санкції, контролюючим органом нараховано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу згідно уточнюючих розрахунків у розмірах 143, 79 грн., 1437, 72 грн., 10 540 грн., 6289, 9 грн., 2244, 05 грн., 1776, 9 грн., 1000,01 грн.

Представником позивача зазначено, що вищевказані розрахунки Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" не подавало.

Відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис - це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу.

Судом з'ясовано, що вищевказані розрахунки внесені до "Системи формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді" не під електронним ключем позивача.

Представник відповідача, як суб'єкта владних повноважень, згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави нарахування штрафу по даних розрахунках обґрунтувати не зміг, як не зміг пояснити обставини розбіжностей між електронними ключами. Зазначив про можливість помилкового внесення вказаних уточнюючих розрахунків іншою фізичною чи юридичною особою.

Таким чином, суд вважає, що нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірах 143, 79 грн., 1437, 72 грн., 10 540 грн., 6289, 9 грн., 2244, 05 грн., 1776, 9 грн., 1000,01 грн. є протиправним.

Суд вважає невірним застосування відповідачем і штрафних санкцій в розмірі 134,3 грн. та 314, 5 грн., оскільки уточнюючим розрахунком позивачем знято 3145 грн. бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних періодах і включено до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Щодо штрафних санкцій у розмірі 80 грн. та 551, 88 грн. то суд зазначає, що грошове зобов'язання у розмірі 800 грн. та 5518, 8 грн. сплачено Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" 17.05.2013 та 11.03.2013, тобто в установлений законодавством строк, а тому нарахування вищевказаних сум штрафу є неправомірним.

Інші суми штрафних санкції Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську нараховано у відповідності до норм пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 04.07.2014 № 0014561501 підлягає до скасування в частині застосування штрафу на суму 33 733, 01 грн.

З урахуванням неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій на суму 95 461, 54 грн. та суму 33 733, 01, податкова вимога форми "Ю" за №4491-25 від 21.07.2014 підлягає до скасування в частині податкового боргу на суму 129 194, 55 грн.

Таким чином, позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0014561501, №0014551501 від 04.07.2014 та податкової вимоги №4491-25 від 21.07.2014 підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи дане положення та норми Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд присуджує за рахунок Державного бюджету України в користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" 5 187, 65 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 04.07.2014 № 0014561501 в частині застосування штрафу на суму 33 733 (тридцять три тисячі сімсот тридцять три) гривні 01 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 04.07.2014 № 0014551501 в частині застосування штрафу на суму 95461 (дев"яносто п"ять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 54 коп.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 21.07.2014 № 4491-25 в частині податкового боргу на суму 129 194 (сто двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 55 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" 5 187 (п"ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 65 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 31.10.2016 року.