Ухвала суду № 62330226, 26.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1711/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Антохова Я.С., представника відповідачів Шевченка В.О., представника третьої особи Іваницької Т.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа Міністерство фінансів України, про визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" подано до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа Міністерство фінансів України, про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.01.2016 №102/10/10-36-15; визнання незаконним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 21.03.2016 №6189/6/99-99-15-02-01-15; зобов'язання Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "ТОДО +" податкової декларації з податку на прибуток підприємств, додатків та доповнення до неї за три квартали 2015 року, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року - позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.11.2015 №360/10/10-07-15-02 "Про відмову у прийнятті податкової звітності", визнано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" за три квартали 2015 року такою, що подана до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області 06.11.2015. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апелянта те, що вони діяли в межах та у спосіб визначений законом.

Позивачем в частині відмовлених позовних вимог постанову суду першої інстанції не оскаржено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОДО +»" зареєстроване як юридична особа 20.11.2007, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в Фастівському відділенні Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

06.11.2015 року товариством було подано до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2015 року з додатками.

Листом від 26.11.2015 року № 360/10/10-07-15-02 Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відмовлено у прийнятті податкової звітності, посилаючись на те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2015 року разом із додатками до неї визнані не прийнятими (не вважається поданою) у зв'язку з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48, п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: невірно обрано звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.

Позивачем дане рішення було оскаржено до ГУ ДФС у Київській області, ДФС України та до Міністерства фінансів України.

Листом від 12.03.2016 року № 31-11130-09-10/7179 міністерством було повідомлено позивача про те, що його звернення направлене для розгляду та надання роз'яснень до ДФС.

Рішенням від 21.03.2016 року №6189/6/99-99-15-02-01-15 "Про результати розгляду скарги" ДФС України зазначила, що податкова декларація позивача складена з порушенням п. 48.3 ст. 48, п. 49.11 ст. 49 ПК України, а саме невірно обраний звітний (податковий період), за який подається декларація, а тому даній декларації було присвоєно статус "До відома", у зв'язку із чим відмовлено позивачу в задоволенні скарги, а рішення ОДПІ від 26.11.2015 №360/10/10-07-15-02 та рішення ГУ ДФС від 16 лютого 2016 року №102/10/10-36-15 залишено без змін.

Рішенням ДФС України від 01.04.2016 року №7189/6/99-15-02-01-15 за результатами розгляду скарги від 05.02.2016 №5 та від 27.02.2016 №2702-4, що надійшла для розгляду листом Міністерства фінансів України, позивачу повідомлено, що аналогічна скарга ТОВ "ТОДО +" вже розглядались ДФС України і рішення за наслідками розгляду такої надіслано на адресу позивача з повідомленням про вручення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 46 Податкового кодексу України визначає вимоги та поняття податкової декларації.

Стаття 48 Податкового кодексу України встановлює порядок складання декларації.

Відповідно до п.п. 48.1-48.2 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 ст. 48 встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається ст. 49 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заборонено контролюючим органам відмовляти у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, податкова інспекція за місцем обліку платника податків зобов'язана прийняти таку декларацію.

Пунктом 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Отже, з аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу.

При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов'язкових реквізитів.

У свою чергу, контролюючий орган зобов'язаний прийняти належним чином оформлену податкову декларацію; відмова у прийнятті декларації можлива виключно у випадку, коли така декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, тобто платником податків не внесено до податкової звітності обов'язкових реквізитів, передбачених згаданими пунктами ст.49 Податкового кодексу України або внесено недостовірні обов'язкові реквізити. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Судом першої інстанції правильно встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що подана позивачем податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2015 року в повній мірі відповідає вимогам ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим мала бути прийнята контролюючим органом як податкова звітність. Як наслідок, не визнання відповідачем поданої товариством податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2015 року як податкову звітність з підстав, не передбачених ст.ст.48, 49 Податкового кодексу України, є протиправними діями.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розрахунку та сплаті щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у звітному (податковому) 2015 році мають застосовуватися положення п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, згідно яких у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник додатку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що стадія прийняття податкової декларації податковим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Васильківської ОДПІ у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2015 року з підстав невідповідності поданої податкової звітності нормам ст. ст. 48 та 49 Податкового кодексу України є протиправною, отже правильно судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.11.2015 №360/10/10-07-15-02 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" та визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" за три квартали 2015 року такою, що подана до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області 06.11.2015.

Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 №К/9991/59435/12, від 27.10.2014 №К/800/281/14, 27.10.2014 №К/800/60766/13.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 р. оскаржено не було, отже не підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянтів не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, він підлягає стягненню.

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2016р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа Міністерство фінансів України, про визнання незаконними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Стягнути судові витрати з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області у розмірі 1515,80 грн. (одна тисяча п'ятнадцять грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101;Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.