Ухвала суду № 62330150, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/8086/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника третьої особи - Маковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка А.О., третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача з притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасувати постанову від 15.04.2016 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною нормою.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано оскаржувані дії відповідача протиправними. Визнано незаконною та скасовано спірну постанову. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки була постановлена без підтвердження своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що 06 квітня 2016 року відповідач отримав направлення для проведення позапланової перевірки №223.16/03 П щодо будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку з цокольним поверхом в м. Бориспіль, Київська область, пров. П.Сагайдачного, 6. Підставою для проведення перевірки вказано необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 14 березня 2016 року №КС082160741894.

06 квітня 2016 року відповідачем складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол №3-Л-А-0604/2 про адміністративне правопорушення та припис № С-0604/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказані документи направлені позивачу цінним листом 11 квітня 2016 року.

В акті зазначено, що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво індивідуального двоповерхового житлового будинку з цокольним поверхом за адресою м. Бориспіль, Київська область, пров. П.Сагайдачного, 6.

Протокол № 3-Л-А-0604/2 від 06 квітня 2016 року та припис № С-0604/2 від 06 квітня 2016 року містять аналогічні обставини, що викладені в акті від 06 квітня 2016 року. У приписі було повідомлено позивача про необхідність у термін до 15 квітня 2016 року усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку, а також про необхідність повідомити про виконання припису до 15 квітня 2016 року.

15 квітня 2016 року відповідачем прийнято постанову №А-1504/5 у справі про адміністративне правопорушення, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. Вказана постанова отримана позивачем 11.05.2016.

Частиною другою статті 188-42 КУпАП встановлено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Відповідно до п.2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У п.12 Порядку, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 14.03.2016 було складено повідомлення про проведення перевірки вих.№10/10-85/1403/09/01 від 14.03.2016 із зазначенням дати проведення перевірки на 29.03.2016. Докази направлення та отримання позивачем вказаного повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Крім того, третя особа посилається на те, що у телефонному режимі було з'ясовано неможливість прибуття позивача на об'єкт будівництва 29.03.2016 та узгоджено з ним наступну дату проведення перевірки. Однак, доказів на підтвердження здійснення вказаної телефонної розмови відповідачем або третьою особою не надано. Також, з матеріалів справи вбачається, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повторно склав повідомлення №10/10-47/2903/09/01 від 29.03.2016 про проведення перевірки із зазначенням дати та часу запланованого виїзду на 06.04.2016. Однак, докази направлення вказаного повідомлення позивачу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не дотримано свого обов'язку щодо повного, об'єктивного та неупередженого здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки ним не надано доказів на підтвердження забезпечення права позивача на те, щоб бути присутнім під час здійснення такого контролю.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Таким чином, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, з метою недопущення безпідставного притягнення її до відповідальності, що є гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення. До таких гарантій включається, зокрема, забезпечення реалізації права особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на участь у розгляді відповідної справи. Реалізація цього обов'язку здійснюється шляхом завчасного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи.

З матеріалів справи, також, вбачається, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 15.04.2016 позивач отримав лише 11.05.2016. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження належного повідомлення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, про день та час розгляду справи.

Таким чином, колегією суддів установлено, що оскаржувана постанова винесена 15.04.2016 за відсутності позивача при розгляді справи.

Відтак, матеріали справи не підтверджують відповідність повідомлення позивача про розгляд справи вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також дотримання його процесуальних прав при розгляді відповідної справи.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії головного інспектора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка А.О. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 188-42 КУпАП є протиправними, а оскаржувана постанова - незаконною та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апелянта не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Згідно зі п.1 ч.1 ст.198 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 28 жовтня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.