Рішення № 62329989, 27.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2016 р.Справа № 916/2246/16

За позовом Національної академії медичних наук України.

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп

відповідача-2 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області

про зняття арешту з майна

Суддя Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача-1: ОСОБА_2;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від третої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Національна академія наук України звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідачів ТОВ „Берег-Будгруп та ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якій просить суд зняти арешт з обєктів нерухомого майна, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, накладений постановою другого Приморського відділу державної виконавчої служби ОМУЮ від 10.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.16р. порушено провадження у справі №916/2246/16 та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 27.09.2016р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не зявились відзиву на позов не надали, однак повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в справі документами.

У судовому засіданні 27.10.2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

В рамках виконавчого провадження при виконанні виконавчого листу № 1570/2456/2012, який був виданий Одеським окружним адміністративним судом 16 жовтня 2012 року про стягнення з ТОВ «Берег-Будгруп» (АДРЕСА_3, 65026, код ЄДРПОУ 32432565) на користь ДПІ у Приморському p-ні м. Одеси коштів у розмірі 51 121, 61 грн. постановою другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10.12.2013 року для забезпечення виконання рішення суду було накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме: на квартиру АДРЕСА_4 та квартиру АДРЕСА_5.

25 травня 2016 року рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/4220/14 за позовом заступника прокурора Одеської області було визнано за державою в особі Національної академії медичних наук України право власності на обєкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: АДРЕСА_6, загальною площею 249, 9 кв. м. та АДРЕСА_7, загальною площею 209, 8 кв.м. Зазначене рішення набрало чинності 07.06.2016 року (копія рішення додається).

Однак, як стверджує позивач, на сьогоднішній день, застосований другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси, правонаступником якого є Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області вид забезпечення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, з урахуванням рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/4220/14 від 25.05.2016р., невиправдано обмежує права держави в особі Національної академії медичних наук України, за якою було визнано право власності на обєкти нерухомого майна, а саме: квартири 6 і 8 у будинку № 11 по вул. Рішельєвська у м. Одеса.

Крім того, позивач 14.07.2016р. звертався до начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області з заявою про зняття арешту з майна в порядку ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження.

Листом в.о. начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, відмовлено позивачу у задоволенні заяви про зняття арешту з майна та запропоновано звернутись до суду з відповідним позовом.

Враховуючи, що наявність вказаного арешту перешкоджає набуттю позивачем права власності на нерухоме майно, з огляду на те, що у нього немає іншої можливості поновити свої порушені права, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), же вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 326 ЦК України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про управління обєктами державної власності» управління обєктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими субєктами, визначеними цим законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких обєктів, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» передбачено, що обєкти майнового комплексу Національної академії наук України та обєкти майнового комплексу галузевих академій наук (у тому числі Національної академії медичних наук України) належать відповідно Національній академії наук України та галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, установлених цим законом.

Згідно з частиною першою статті 4 указаного закону галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління обєктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих обєктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими обєктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

В силу статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Частиною першою статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно приписів ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

На підставі частини першої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла до 05.10.2016р.) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, приймаючи до уваги визнання за Національною академією медичних наук України права власності на зазначене нерухоме майно, з урахуванням того, що наявність арешту порушує права позивача, як власника вказаних обєктів, та перешкоджає набуттю ним права власності, суд доходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, у звязку із чим заявлений позов є таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вказує, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп, а права та законні інтереси позивача з боку відповідача-2 порушені не були, у звязку з чим судовий збір з відповідача-2 не стягується.

Приймаючи до уваги вищезазначене, витрати по сплаті судового збору згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національної академії медичних наук України до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп, відповідача-2 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса ГТУЮ в Одеській області задовольнити.

2. Зняти арешт з обєктів нерухомого майна, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9, накладений постановою другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10.12.2013 року.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Берег-Будгруп (65026, АДРЕСА_10, код ЄДРПОУ 32432565) на користь Національної академії наук України і Міносвіти і науки України (04050, м. Київ, вул. Герцена, 12, код ЄДРПОУ 00061125) 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 жовтня 2016 р.

Суддя В.Д. Найфлейш