Ухвала суду № 62329740, 31.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року Справа № 910/28178/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпофмед", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016

зі справи № 910/28178/15

за позовом Національного банку України, м. Київ,

до Товариства

про розірвання договору та додаткових договорів до нього, а також стягнення 3 370 397,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 07.10.2016 № 1050, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 25.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 зі справи № 910/28178/15 скасувати в частині стягнення основного боргу та судового збору і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. До скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору від тієї ж дати № 1051

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено: 1 розмір мінімальної заробітної плати (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До касаційної скарги Товариства не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Водночас у клопотанні скаржник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність коштів у зв'язку із здійсненням правоохоронними органами обшуку в приміщенні Товариства та вилученням всієї бухгалтерської документації.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 1118 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Товариством у клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпофмед" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 зі справи № 910/28178/15 відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 зі справи № 910/28178/15 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпофмед".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Студенець