Постанова № 62329368, 12.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року о 17 год. 32 хв.Справа № 808/2710/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

суддів Прасова О.О.

Семененко М.О.

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2,

до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті

про: скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - Токмацька ОДПІ, відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2805/10/08-33-17-01-15 від 02.09.2016 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо позивача в частині невідповідності вартості майна (майнових прав) набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податкові інформації про доходи, отримані із законних джерел;

- скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.09.2016 № 2690-к "Про звільнення ОСОБА_2." та поновити позивача на посаді завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області з 09.09.2016;

- зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем проведено перевірку у відповідності до вимог Закону України "Про очищення влади" достовірності відомостей вказаних позивачем, як державним службовцем, у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік. Згідно отриманого від Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області висновку від 02.09.2016 року № 2805/10/08-33-17-01-15 вартість майна, вказаного позивачем у декларації за 2015 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 ч. 1 ст. 2 закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел. Проте висновок, зроблений контролюючим органом, позивач вважає надуманим, безпідставним та неправомірним оскільки його було складено без урахування наданих позивачем пояснень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просивсуд задовольнити їх, виходячи з викладених в позові підстав.

Представник відповідача1 в судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. №29305 від 12.10.2016), зазначивши, що Токмацькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено перевірку відомостей визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2 Під час перевірки встановлено, що у ОСОБА_2 наявне майно, набуте за час перебування його на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», а саме 1/2 квартири вартістю 145 000 грн., тоді як згідно даних відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 1997 по 2013 становить 92396 грн. 78 коп.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання (вх. №29233 від 12.10.2016), яким просить перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника. Позовні вимоги не визнає, заперечує проти розгляду справи за умов відсутності його представника.

За приписами ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою суду в судовому засіданні 12.10.2016 за згодою позивача та представника відповідача 1 судом вирішено розглянути справу у відсутність представника відповідача 2, оскільки відповідачем 2 у своєму клопотанні не наведено причин та не додано доказів у їх обгрунтування неможливості забезпечення участі у сдовому засіданні іншого представника відповдача 2.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача1, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон, Закон № 1682-VII). Відповідно до ст. 1 даного Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.

Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 1 Закону № 1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбаченої частиною першою статті 4 цього Закону.

Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду. Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз (ч. 5 ст. 1 Закону № 1682-VII).

У ст. 2 Закону № 1682-VII передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно до яких заборона розповсюджується на такі посади, зокрема, інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини

Частиною 8 ст. 3 Закону № 1682-VII передбачено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", визначається приписами Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 563 (далі - Порядок № 563).

Відповідно до п.2 Порядку № 563, перевірка проводиться щодо, зокрема, посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно із даними трудової книжки (а.с. 21-23) з грудня 2012 по день звільнення (08.09.2016) позивач був державним службовцем. З грудня 2012 року працював в Управлінні Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, яке в подальшому було реорганізовано в Державну службу України з безпеки на транспорті.

Тому позивач, з огляду на останню займану ним посаду - завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, у відповідності до приписів законодавства, підлягає перевірці.

Відповідно до п. 4 Порядку № 563, організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Пунктом 17 Порядку № 563 встановлено, що керівник органу не пізніш як на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 щодо особи, яка підлягає перевірці, до яких додаються засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації, а також документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 17-1 Порядку № 563 передбачено, що запити про проведення перевірки надсилаються, зокрема, до територіальних органів ДФС (державних податкових інспекцій) - щодо інших осіб за місцем їх проживання, за яким вони беруться на облік як платники податків.

ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел (п.20 Порядку № 563).

Як свідчать матеріали справи, Головою Державної служби України з безпеки на транспорті сформовано та направлено до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.07.2016 №1783/17/14-16 Запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Пунктом 3 Порядку № 1100 визначено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Суд вважає оскаржуваний висновок відповідача 1 щодо позивача необгрунтованим, а отже, протиправним, з огляду на наступне.

Згідно наданої відповідачем 1 копії повідомлення вих. №1329/М/08-33-13-01-15 від 04.08.2016, позивачеві відповідачем 1 було повідомлено, що за результатами перевірки було встановлено невідповідності у наступних розділах декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік:

1) в Розділі ІІ Відомості про доходи» декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік між сумою задекларованого доходу та утриманих податків (65343,00 грн. та 65331,54 грн. відповідно);

2) в позиції 23 «Земельні ділянки» розділу ІІІ Декларації «Відомості про нерухоме майно» зазначено земельну ділянку за адресою: Україна, Запорізька область, Чернігівський район, с. Довге загальною площею 85000 м2. Згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_2, права власності, інші речові права та іпотеки на зазначену земельну ділянку відсутні.

3) В позиції 24 «Квартири» Розділу ІІІ Декларації «Відомості про нерухоме майно» зазначено 1/2 квартири без адреси загальною площею 32,40 кв. м. Згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_2, права власності, інші речові права та іпотеки на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 площею 32,95 кв.м.

Отже, відповідачем 1 у повідомленні позивачу не було зазначено про виявлену перевіркою невідповідність вартості майна, вказаного у декларації, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За результатами перевірки, у вказаному повідомленні відповідач 1 зазначив про необхідність не пізніше ніж на 15 робочий день з дня отримання цього повідомлення позивачеві надати відповідачу 1 письмове пояснення та документи, які зокрема підтверджують:

-суму отриманих доходів, зазначених в Розділі ІІ Декларації «Відомості про доходи»;

-право власності та вартості нерухомого майна в позиції 23 «Земельні ділянки» та в позиції 25 «квартири» Розділу ІІІ Декларації «Відомості про нерухоме майно»;

-надати пояснення та документи, які підтверджують відповідність вартості майна (майнових прав) набутого за час перебування на посадах, визначених в ст. 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

22.08.2016 позивачем відповідачу 1 були надані письмові пояснення, у яких зокрема зазначено, що вказана квартира була придбана у 2013 році за кошти родини та власні збереження. Також у поясненнях позивач зазначив, що у 2007 році від одружився з ОСОБА_4 На одруження їм було подаровано 98000 грн. які були частково витрачені на придбання квартири. До зазначених пояснень позивача були зокрема додані: копія договору купівлі-продажу квартири, копії довідок про доходи СВК «Світанок» за 1997-1999р., копії довідок ДФС про доходи за 1998-2013р.

І лише на підставі наданих позивачем відповідно до п.п. 5 п. 3 Порядку №1110 письмового пояснення та підтверджуючих документів щодо зазначених у повідомленні недостовірностей та/або невідповідностей відповідач 1, з'ясувавши вартість придбаної квартири не направив позивачу відповідно до приписів п.п.4 п.3 Порядку №1100 повідомлення про виявлену на думку податкового органу невідповідність для надання позивачем відповідно до п.п. 5 п.3 Порядку №1100 пояснень, а одразу склав висновок від 02.09.2016 №2805/10/08-33-17-01-15 (а.с. 12-13) про те, що документально не підтверджено отримання доходів на суму всю вартість придбання - 145000,00 грн. Таким чином, зазначений висновок складений відповідачем 1 без дотримання встановленого п. 3 Порядку №1100 загального алгоритму проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки.

Також, суд вважає безпідставним сам висновок відповідача 1 за наслідками проведеної перевірки щодо позивача про те, що вартість майна, вказаного позивачем у Декларації, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел.

Так, у спірному висновку зокрема зазначено, що на письмове повідомлення відповідача 1 ОСОБА_2 надав документи (довідки про отримані доходи), які підтверджують суму отриманих доходів із законних джерел на момент придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 на суму 92 396,78 грн. ОСОБА_2 не надано документи, що підтверджують отримання доходів в сумі 52603,22 грн. Таким чином, як зазначив відповідач 1 у спірному висновку, документально не підтверджено отримання доходів на суму всю вартість придбання - 145000,00 грн. (вартість 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1), придбаної під час перебування ним на відповідних посадах.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу від 06.03.2013 (а.с. 19), квартира №96 по пр. Героїв у м Дніпропетровськ була придбана ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Продаж квартири вчиняється між сторонами за 290000 грн. 00 коп. Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, покупцями у власність прийнято у рівних частках по 1/2 частці кожен придатну для використання за призначенням цілу квартиру.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача (а.с.15) між позивачем та ОСОБА_6 Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що 21.04.2007 року зроблено актовий запис №96.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України, Сімейний кодекс України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно до ч.2 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, із вказаного договору купівлі-продажу квартири жодним чином не вбачається, що кожним покупцем було сплачено суму коштів у розмірі, яка дорівнює половині загальної вартості квартири. Більш того, згідно приписів ч.2 ст. 61 СК України заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя є об'єктом права спільної сумісної власності. Податковим органом безпідставно не були враховані пояснення позивача про те, що квартира була придбана за кошти родини.

Як вбачається з наданої позивачем у судовому засіданні довідки Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області №13852/10/04-05-08-01-16 від 23.09.2016, сума заробітної плати, виплаченої дружині позивача ОСОБА_6 тільки за період 4 кв. 2012 - 1 кв. 2013 складає 98 026,69 грн., тобто є більшою суми 52 603,22 грн., на яку як зазначено у спірному висновку позивачем не надано підтверджуючих документів.

Суд вважає за можливе і необхідне прийняти вищезазначену довідку як належний та допустимий доказ, оскільки як вже встановлено судом, відповідачем 1 у повідомленні про виявлені перевіркою недостовірності/невідповідності жодним чином не було зазначено про невідповідність вартості майна, вказаного позивачем у декларації наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем. Натомість у письмових поясненнях позивачем було зазначено, що квартира була придбана на кошти родини, однак зазначена обставина не була перевірена відповідачем 1 належним чином.

Крім того, чинним законодавством, зокрема Порядком № 1100, відповідачу надані повноваження щодо одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених ПК України від державних органів, органі місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації.

Пунктом 6 Порядку №1100 зокрема передбачено, що наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел. Також пунктом 6 Порядку №1100 передбачено, що про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилась перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

З огляду на вищенаведені факти, суд вважає, що відповідачем під час перевірки не було доведено факту того, що вартість придбаної позивачем у 2013 році квартири за адресою: АДРЕСА_1 перевищує суму доходів, отриманих позивачем із законних джерел Отже висновок Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2805/10/08-33-17-01-15 від 02.09.2016 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо позивача в частині невідповідності вартості майна (майнових прав) набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податкові інформації про доходи, отримані із законних джерел є протиправним та підлягає скасуванню.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач 2) №2690-к від 08.09.2016 (а.с. 11), ОСОБА_2 08.09.2016 було звільнено з посади завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області згідно з пунктом 72 статті 36 КЗпП України, п. 8 частини першої ст. 83 Закону України «Про державну службу» з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Підставою у спірному наказі зазначено: службова записка начальника відділу перевірок та розгляду скарг Антикорупційного управління ОСОБА_7 від 08.09.2016 №17/274-16, довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 08.09.2016, висновок про результати (додаткової) перевірки відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.09.2016 №2805/10/08-33-17-01-15.

Згідно пункту 72 статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, від 10.12.2015, державна служба припиняється у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність висновку Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2805/10/08-33-17-01-15 від 02.09.2016 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо позивача в частині невідповідності вартості майна (майнових прав) набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податкові інформації про доходи, отримані із законних джерел, який фактично послугував підставою для видання відповідачем 2 наказу про звільнення ОСОБА_2, наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.09.2016 № 2690-к "Про звільнення ОСОБА_2." є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що основною метою перевірки достовірностей відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" є недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, натомість відповідачами на доведено суду того, що позивач є такою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про протиправність наказу про звільнення позивача, позивач підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу. З урахуванням обраного позивачем способу захисту своїх прав, позовні вимоги в частині зобов'язання Державної служби України з безпеки на транспорті нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати висновок Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №2805/10/08-33-17-01-15 від 02 вересня 2016 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 вересня 2016 року №2690-к про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Поновити ОСОБА_2 на посаді завідувача Сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області з 09 вересня 2016 року.

Зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя Н.В. Стрельнікова

Судді О.О. Прасов

М.О.Семененко