Рішення № 62327065, 24.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5528/16-ц

н/п 2/640/1719/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р.

Київський районний суд м. Харковаускладі:

головуючого судді Нев»ядомського Д.В. ,

за участю секретаря - Кузнецовій А.А. ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справуза позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з майна, зобовязання утриматися від певних дій та зобовязання внесення записів про зняття арешту до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень, надання права на оформлення права власності на іпотечне майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про звільнення (виключення) з-під арештів квартири № 46, розташованої за адресою: м. Харків вулиця Чубаря,1,що належить ОСОБА_2та знаходиться у позивача в іпотеці обмеження на передачу якої у власність іншій особі накладені:постановою за номером 48915709 від 2.10.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області; постановою за номером 48605015 від 02.09.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області; заборонити Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ОСОБА_1 праві потекодержателя що до житлової квартири№46, що розташована за адресою: м. Харківська область, м. Харків,вулицяЧубаря,будинок № 1; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчоїслужби Головного територіального управління юстиції у Харківської області внестидоДержавного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень відповідні записи про зняття арештів з нерухомого майна, що належить ОСОБА_2, згідно яких виникли обмеження в задовольнити вимог ОСОБА_1 у

оформленні права власності на предмет іпотеки, а саме на житлову квартиру № 46, що

розташована за адресою: м. Харківська область, м. Харків, вулиця Чубаря, будинок № 1.Надати ОСОБА_1 право на оформлення житлової квартири № 46, що розташована за адресою:Харківськаобласть, м. Харків, вулиця Чубаря, будинок № 1 у особисту власність,згідно умов договору іпотеки від 23.12.2011 р. та змін до нього укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Аліївною,що зареєстрований у реєстрі за № 3050 та

зміни до нього зареєстровані у реєстрі за № 2790.

В обґрунтування свого позову вказав, що 22 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів. У відповідності до договору позики позивач передав ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., що на момент укладення цього договору за середнім курсом продажу складала еквівалент 62500 доларів США. У відповідності до договору позики ОСОБА_2 зобов'язалася повернути позивачу суму запозичених грошей у строк до 25.12.2015 року у гривнях еквівалентну 62500 доларів США.

У відповідності до договору іпотеки від 23.12.2011 р. було забезпечено виконання зобов'язання ЖуковоїСаніїАліївни, що виникло на підставі договору позики грошових коштів, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, за № 3051 від 22.12.2011 року на суму 500000.00 грн., що на момент укладення договору позики за середнім курсом продажу складала еквівалент 62500 доларів США до 25.12.2015 року, у разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці, ОСОБА_2 зобов'язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 62500 доларів США на момент повернення.

Пунктом 11 договору іпотеки було передбачено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики до 25.12.2015 року, цей договір передбачає, що 25.12.2015 року ОСОБА_1 набуває право звернути стягнення на квартиру № 46 у будинку № 1 по вилиці Чубаря в м. Харків в рахунок виконання зобов'язання за договором позики у порядку. Передбаченого ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на предмет іпотеки. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності «Позивачем» на предмет іпотеки.

У відповідності до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 23.12.2011 року до Єдиного реєстру заборон був внесений запис за реєстраційним номером 12004926, згідно якого встановлена заборона на нерухоме майно згідно іпотечного договору від 23.12.2011 року, у вигляді квартири № 46, розташованій за адресою: м. Харків, вулиця Чубаря, будинок № 1.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконала свої обовязки за договором позики та не повернула у строк передбачену договором запозичену суму, позивач розпочав процедуру звернення стягнення на іпотечне майно шляхом отримання права власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 46, розташовану за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря, будинок № 1, про що свідчить заява «Відповідача 1» посвідчена нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2797 та така ж сама вимога отримана у присутності нотаріуса була надіслана на адресу «Відповідача №1» цінним листом та отримана «Відповідачем 1» 31.12.2015 р.

Однак у процесі оформлення права власності за позивачем на предмет іпотеки, а саме на квартиру №46, розташовану за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря,, будинок № 1 стало відомо про той факт, що на все майно ОСОБА_2 накладені арешти Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області у відповідності до постанов, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за номером 48915709 від 2.10.2015 р. та № 48605015 від 02.09.2015 p., про що свідчить довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № 56525290 від 1.04.2016 р. Позивач вказує на той факт, що вище вказані обтяження не дають йому право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки, вартість якої на цей час значно менше суми заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем, яка була забезпечена договором іпотеки. Так, у відповідності до звіту про оцінку майна № 998700 30032016 141-03 від 30.03.2016 р. вартість предмету іпотеки, а саме квартири № 46, розташованої за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря, будинок № 1 складає суму у розмірі 1299388,00 грн., в той час, як заборгованість забезпечена предметом іпотеки складає еквівалент 62500,00 доларів США, що на 04.04.2016 року складе 26.108475 х 62500 - 1631779,69 грн. у відповідності до офіційного курсу гривни щодо долару США.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, до суду не зявились, у звязку з чим судом ухвалено заочне рішення.

Вивчивши уточнену позовну заяву, вислухавши представника позивача,дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 22 грудня 2011 року між ОСОБА_1 Станіславовичемта ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів. У відповідності до договору позики позивач передав ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., що на момент укладення цього договору за середнім курсом продажу складала еквівалент 62500 доларів США. У відповідності до договору позики ОСОБА_2 зобов'язалася повернути позивачу суму запозичених грошей у строк до 25.12.2015 року у гривнях еквівалентну 62500 доларів США.

У відповідності до договору іпотеки від 23.12.2011 р. було забезпечено виконання зобов'язання ЖуковоїСаніїАліївни, що виникло на підставі договору позики грошових коштів, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, за № 3051 від 22.12.2011 року на суму 500000.00 грн.,що на момент укладення договору позики за середнім курсом продажу складала еквівалент 62500 доларів США до 25.12.2015 року, у разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці, ОСОБА_2 зобов'язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 62500 доларів США на момент повернення.

Пунктом 11 договору іпотеки було передбачено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики до 25.12.2015 року, цей договір передбачає, що 25.12.2015 року ОСОБА_1 набуває право звернути стягнення на квартиру № 46 у будинку № 1 по вилиці Чубаря в м. Харків в рахунок виконання зобов'язання за договором позики у порядку. Передбаченого ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на предмет іпотеки. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності «Позивачем» на предмет іпотеки.

У відповідності до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 23.12.2011 року до Єдиного реєстру заборон був внесений запис за реєстраційним номером 12004926, згідно якого встановлена заборона на нерухоме майно згідно іпотечного договору від 23.12.2011 року, у вигляді квартири № 46, розташованій за адресою: м. Харків, вулиця Чубаря, будинок № 1.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконала свої обовязки за договором позики та не повернула у строк передбачену договором запозичену суму, позивач розпочав процедуру звернення стягнення на іпотечне майно шляхом отримання права власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 46, розташовану за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря, будинок № 1, про що свідчить заява «Відповідача 1» посвідчена нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 2797 та така ж сама вимога отримана у присутності нотаріуса була надіслана на адресу «Відповідача №1» цінним листом та отримана «Відповідачем 1» 31.12.2015 р.

Однак у процесі оформлення права власності за позивачем на предмет іпотеки, а самена квартиру №46, розташовану за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря,, будинок № 1 стало відомо про той факт, що на все майно ОСОБА_2 накладені арешти Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області у відповідності до постанов, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за номером 48915709 від 2.10.2015 р. та № 48605015 від 02.09.2015 p., про що свідчить довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № 56525290 від 1.04.2016 р. Позивач вказує на той факт, що вище вказані обтяження не дають йому право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки, вартість якої на цей час значно менше суми заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем, яка була забезпечена договором іпотеки. Так, у відповідності до звіту про оцінку майна № 998700 30032016 141-03 від 30.03.2016 р. вартість предмету іпотеки, а саме квартири № 46, розташованої за адресою: м. Харків, Харківської області, вулиця Чубаря, будинок № 1 складає суму у розмірі 1299388,00 грн., в той час, як заборгованість забезпечена предметом іпотеки складає еквівалент 62500,00 доларів США, що на 04.04.2016 року складе 26.108475 х 62500 - 1631779,69 грн. у відповідності до офіційного курсу гривни щодо долару США.

Згідно з ч.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

Проте, Іпотекодержатель не є ні власником іпотечного майна, ні його володільцем. Право володіння та користування іпотечним майном належитьі потекодавцю (ст.9 Закону України «Проіпотеку»).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому закономпорядку або зареєстровані після державної реєстраціїі потеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимогама є пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Пунктом 1 ч.1 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги що достягнення з вартості заставленого майна.

Таким чином, права іпотекодержателя при наявності інших обтяжень спірного майна задовольняються не шляхом звільнення цього майна з-під арешту, а пріоритетом задоволення його вимог.

Позивачем не звернуто стягнення на предмет іпотеки, він не є його власником, відомостей про наявність виконавчого провадження про стягнення коштів чи звернення стягнення на предмет іпотеки, суду не надано. Наведене свідчить, що права позивача як іпотекодержателя спірного майна, не пов'язані з правом власності на майно, ні з правом володіння ним, тому його вимоги про звільнення майна з-під арешту не законі не ґрунтуються і є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,-

В и р і ш и В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зняття арешту з майна, зобовязання утриматися від певних дій та зобовязання внесення записів про зняття арешту до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень, надання права на оформлення права власності на іпотечне майно- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В. Нев'ядомський