Вирок № 62327062, 31.10.2016, Близнюківський районний суд Харківської області

612/463/16-к

1-кп/612/60/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ткаченка О.Ю., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; такого, що мешкає за адресою: вул. Кривоноса, буд. 19, с. Варварівка Юрївського району Дніпропетровської області, раніше судимого: 11.04.2016 року Юрївським районним судом Дніпропктровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 01.07.2016 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 310 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

28.03.2016 близько 20.00 години ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Шевченка в с. Самійлівка Близнюківського району Харківської області, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадання чужого майна, з корисливого мотиву, з метою наживи, діючи повторно, оскільки раніше скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 185 КК України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийшов до території сільської амбулаторії, яка розташована за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самійлівка, вул. Шевченка, буд. 28 «Б», де скориставшись тим, що за його діями не спостерігають сторонні особи, проник на не охоронювану територію, шляхом вільного доступу через пошкоджене вікно проник до приміщення амбулаторії, яка розташована на вищевказаній території, звідки таємно викрав металеву електроплиту марки ПЕ-4 в неробочому стані, загальною вагою 70 кілограмів. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Зас. проф. ОСОБА_2 № 4226 від 25.04.2016, загальна ринкова вартість викраденої електроплити за ціною металобрухту становить 161,00 грн. Після чого зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Крім того, 30.03.2016 року близько 08.00 години ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Шевченка в с. Самійлівка Близнюківського району Харківської області, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадання чужого майна, з корисливого мотиву, діючи повторно, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийшов до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самійлівка, вул. Шевченка, буд. 40, де скориставшись тим, що за його діями не спостерігають сторонні особи, та що на території вищезазначеного домоволодіння відсутні господарі, шляхом вільного доступу через відчинені вхідні двері, проник в будинок, звідки таємно викрав металеві вироби, а саме: дві ресори з автомобілю «Таврія»; два амортизатора з мотоциклу ЇЖ «Юпітер»; два комплекти чавунних конфорок; дві заслінки та металеву кришку, які належать ОСОБА_3 Згідно висновку судової товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Зас. проф. ОСОБА_2 № 4848 від 17.05.2016, загальна ринкова вартість викрадених металевих виробів становить 460,00 грн. Після чого зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому предявлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються судом:

-по епізоду від 28.03.2016 за ч.3ст.185 КК України,тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення;

-по епізоду від 30.03.2016 за ч.3ст.185 КК України,тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4, відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він судимий, на обліку у лікарів психіатра нарколога Юрївської ЦРЛ Дніпропетровської області не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, не працює.

При призначенні покарання ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність оставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01 липня 2016 року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнаний винним за ч.2 ст. 310 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2016 року та визначено остаточне покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Крім того, за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2016 року ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього увязнення, починаючи з 23 червня 2016 року до набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 02.08.2016 року.

Водночас, злочин, передбачений ч. 3ст.185 КК Українивін вчинив в березні 2016 року, тобто до постановлення Павлоградським міським судом вироку від 01 липня 2016 року, тому при ухваленні цього вироку, суд застосовує вимоги ч. 4ст.70 КК Українита призначає ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те що ОСОБА_4 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, тому застосовує до ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За правилами ч.5ст.72 КК УкраїниОСОБА_1 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 23 червня 2016 року по 02 серпня 2016 року ( за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2016 року) та з 31 жовтня 2016 року до набранням цим вироком законної сили,із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 суд не вбачає.

Цивільний позов не предявлявся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком за ч. 3 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2016 за ч. 2 ст. 310 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 4226 від 25.04.2016 в сумі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова);

- судово-товарознавчої експертизи № 4848 від 17.05.2016 в сумі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: дві ресори з автомобілю «Таврія», два амортизатора з мотоциклу ЇЖ «Юпітер», два комплекти чавунних конфорок, дві заслінки та металеву кришку, які знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3- повернути останньому як власнику; металеву електроплиту, яка знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5- повернути КП «Близнюківський районний центр первинної медичної допомоги» Близнюківської районної ради Харківської області, як законному володільцю.

ОбратиОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту у залі суду негайно.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 23 червня 2016 року по 02 серпня 2016 року ( за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2016 року) та з 31 жовтня 2016 року до набранням цим вироком законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

31 жовтня 2016 року