Ухвала суду № 62326528, 31.10.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4299/16-к

провадження № 1кп/415/418/16

УХВАЛА

Іменем України

"31" жовтня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Дьомушкіної І.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2О

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, раніше судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 187 КК України.

У відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді від 08.07.2016 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду від 02.08.2016 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою спливає 31.10.2016 року, у звязку з чим, під час судового розгляду прокурор Лисичанської місцевої прокуратури звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.187 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, відповідно та за які, згідно санкцій статей, передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, від 3-х до 6-ти років та від 3-х до 7-ми років відповідно, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Про те, що обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.187 КК України, відсутність постійного місця роботи та як наслідок, відсутність постійного джерела доходів, те, що вона не заміжня, що свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків, а також те, що вона неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі й за злочини проти власності, судимості у якої не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, знову обвинувачується у вчинені аналогічних нових умисних злочинів. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченої спливає 31.10.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 не розпочатий, просила суд продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою у відношенні її підзахисної, вважала доводи на які посилається прокурор необґрунтовані, а ризики безпідставні та надумані.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Дьомушкіної І.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.187 КК України, які, згідно санкцій статей, передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, від 3-х до 6-ти років та від 3-х до 7-ми років відповідно та згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачена може переховуватися від суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні яких вона обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому, ОСОБА_1 являючись працездатною особою не працює, не заміжня, міцні соціальні звязки, які б утримували її за місцем проведення судового розгляду відсутні, також репутація обвинуваченої, яка раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисних середньої тяжкості та тяжких злочинів проти власності, свідчить про те, що обвинувачена, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченою покладених на неї процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.187 КК України на 60 днів, тобто по 29 грудня 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 29 грудня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копіію ухвали негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова