Ухвала суду № 62325774, 25.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/705/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1764/2016

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Соколовського В.М.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей Коломийської міської ради про виселення з учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей Коломийської міської ради про виселення малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житла.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року було задоволено їх позов та визнано недійсним договір, який було укладено 01 вересня 2009 року з ОСОБА_2 про тимчасове вселення його сім'ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1, виселено відповідачів та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, з житлового приміщення блоку НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Зазначали, що вказане рішення набрало законної сили та звернуто до виконання, проте, у зв'язку з народженням у відповідачів четвертої дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконавчий лист було їм повернуто.

Посилаючись на те, що відповідачі разом з неповнолітніми дітьми після вступу рішення в законну силу незаконно проживають в учнівському гуртожитку, натомість проживання у приміщенні є перешкодою для забезпечення учнів ліцею житлом і народження доньки не може бути перешкодою для їх виселення, ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» просив виселити малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового приміщення блоку НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку ліцею без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року позов задоволено.

Виселено малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового приміщення блоку НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг», розташованого по АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено статусу гуртожитку, документи подані під час судових слухань, листи Міністерства освіти і науки України про дозвіл на поселення працівників.

Вказує, що судом не було врахованого факту, що 01 вересня 2014 року він набув статусу особи, яку не може бути виселено без надання іншого житла.

Крім того, у рішенні суду не вказано показань свідка, якого було заслухано у судовому засіданні.

Вважає, що суд, відхиляючи його клопотання про перенесення судового засідання від 25 травня 2016 року у зв'язку з його хворобою, не дав можливості надати суду інші докази та позбавив його можливості взяти участь у судових дебатах.

Зазначає, що висновок суду про те, що при виселенні права малолітньої доньки ОСОБА_4 порушені не будуть, оскільки відповідачі зареєстровані у с. Прокурава Косівського району, що підтверджує факт наявності житла у відповідачів є безпідставний, оскільки відповідачі не мають права власності за місцем реєстрації, право власності належить його тестю. Крім того, дане житло є непридатним для проживання багатодітної сім'ї.

У зв'язку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали по вищенаведених мотивах.

Представник служби у справах дітей Коломийської міської ради - Івахнюк І.В. та представник прокуратури Івано-Франківської області - Фільварок Н.І. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представники ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» - Квартюк Н.С., Торос Л.С. апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних причин.

З матеріалів справи вбачається, що учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває на праві повного оперативного управління

державного навчального закладу «Коломийський професійний ліцей сфери послуг».

01 вересня 2009 року між ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» та ОСОБА_2 був укладений договір на тимчасове заселення, відповідно до якого відповідачам з неповнолітніми дітьми було надано житлове приміщення гуртожитку - блок в користування по АДРЕСА_1.

У п. 1.3.9 договору зазначено, що наймач зобов'язувався звільнити займане житло разом з сім'єю по першій вимозі адміністрації.

Наказом директора навчального закладу № 90а від 20 серпня 2009 року ОСОБА_2 з сім'єю було поселено на тимчасове проживання в однокімнатний блок НОМЕР_1 на п'ятому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір, укладений 01 вересня 2009 року між ДНЗ «Коломийський професійний ліцей сфери послуг» та ОСОБА_2 про тимчасове вселення його сім'ї в учнівський гуртожиток по АДРЕСА_1.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 з житлового приміщення блоку НОМЕР_1 на 5-му поверсі учнівського гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним п.1.3.9 договору від 01 вересня 2009 року про тимчасове вселення його сім'ї в житлове приміщення учнівського гуртожитку, встановлення дії цього договору до 01 вересня 2014 року, визнання права користування житловим приміщенням в блоці НОМЕР_1 гуртожитку та зобов'язання адміністрації видати ордер на вселення у зазначене жиле приміщення відмовлено.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Функції виконання судових рішень, а також рішень уповноважених на їх прийняття органів (посадових осіб), покладені на Державну виконавчу службу України, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду, 08 липня 2013 року Коломийським міськрайонним судом було видано виконавчий лист та відділом ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

При примусовому виконанні рішення суду було встановлено, що у сім'ї відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4, у зв'язку з чим 15 грудня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Отже, за змістом зазначеної норми матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання.

А тому питання про виселення малолітньої доньки ОСОБА_4 взаємопов'язане і залежить від вирішення питання про житлові права батьків на проживання у спірному гуртожитку.

Відповідно до вимог статті 128 Житлового кодексу Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Стаття 129 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Пунктом 10 Примірного положення про гуртожитки передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року, яке є преюдиційним, у відповідності до положень ст. 61 ЦПК України, було встановлено, що ОСОБА_2 з членами його сім'ї було поселено у блок НОМЕР_1 на п'ятому поверсі учнівського гуртожитку без законної підстави - спільного рішення адміністрації ліцею і профспілкового комітету цього навчального закладу й без видачі спеціального ордеру, у зв'язку з чим передбачені законом підстави для їх проживання у блоці НОМЕР_1 на п'ятому поверсі гуртожитку відсутні.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як батьки малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із іншими неповнолітніми дітьми рішенням суду виселені із спірного приміщення блоку гуртожитку, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про виселення малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без надання іншого жилого приміщення, яка народилася після ухвалення рішення про виселення сім'ї ОСОБА_2

Посилання апелянта на те, що судом не було враховано, що з 01 вересня 2014 року він набув статусу особи, яку не може бути виселено без надання іншого житла не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору є обставини правомірності проживання малолітньої доньки в спірному гуртожитку та її виселення.

Крім того, апелянта було поселено в спірний гуртожиток на підставі договору про тимчасове вселення, який судом було визнано недійсним, інших доказів щодо правомірності проживання у гуртожитку ним не надано.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для зміни рішення суду першої інстанції або його скасування та ухвалення нового, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Апелянтом не наведено допущених судом першої інстанції порушень, які б призвели до неправильного вирішення справи, а тому не заслуговують на увагу його доводи з цього приводу.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський