Ухвала суду № 62325459, 31.10.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16837/15-а

Провадження № 2-ар/344/10/16

У Х В А Л А

31 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву ОСОБА_1 про розяснення постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.12.2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням 90 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 26.05.2015 року, зобовязання при чергових перерахунках пенсії враховувати відсоткове відношення у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про розяснення постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.12.2015 року, оскільки вважає, що вона є незрозумілою, так як не містить чіткої дати з якого саме часу слід вважати дії відповідача протиправними щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 70% місячної(чинної) заробітної плати.

Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив задоволити в повному обсязі. Крім того повідомив, що постанову Івано-Франківського міського суду від 09.12.2015 року не оскаржував, погоджується із нею повністю.

Представник управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, а тому на підставі ч. 3 ст. 170 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви при відсутності представника управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та заяви, судом встановлено наступне.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.12.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 70% місячної(чинної) заробітної плати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, ідентифікаційний код 20550895) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсії із застосуванням 90% місячної(чинної) заробітної плати, починаючи з 26.05.2015 року (не зазначаючи кінцевого терміну), без обмеження будь-яким терміном, періодом. Допущено до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України (а.с.26, 27).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську повернуто особі, яка її подала (а.с.38).

Отже, постанова Івано-Франківського міського суду від 09.12.2015 року набрала законної сили 23.02.2016 року згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року.

Крім цього, ухвалою суду від 09.12.2015 року залишено без розгляду позовні вимоги за період з 12.05.2014 року по 25.05.2015 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду із розглядуваним позовом (а.с.24). Вказана ухвала стронами в апеляційному порядку не оскаржувалась, а отже набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи та мотивувальної частини вищевказаної постанови суду, предметом судового дослідження були питання, пов'язані з правильністю нарахування Управлінням належних позивачеві пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Дослідивши зміст судового рішення, суд вважає, що воно не потребує роз'яснення за тими обставинами, які викладені в заяві ОСОБА_1 Позивач просить роз'яснити з якої дати слід вважати дії відповідача протиправними щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 70% місячної(чинної) заробітної плати, проте висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні.

Однак, такі висновки відсутні в постанові від 09.12.2015 року, а отже, на думку суду, роз'яснення порушеного позивачем у його заяві питання приведе до зміни в існуюче рішення, а саме внесення відомостей, які не були предметом судового розгляду, що заборонено ст. 170 КАС України.

Разом з тим, зі змісту резолютивної вищевказаної постанови суду вбачається, що судом чітко зазначено порядок виконання відповідачем покладених на нього обов'язків. Постанова не припускає різного тлумачення, є чіткою та зрозумілою, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання та в даному випадку не підлягає розясненню, оскільки буде зміна його змісту.

В зв'язку з наведеним вище, посилаючись на відсутність предмету роз'яснення, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ст. 170 КАС України, керуючись ст. ст. 158, 160 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розяснення постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.12.2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій протиправними, зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням 90 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 26.05.2015 року, зобовязання при чергових перерахунках пенсії враховувати відсоткове відношення у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Пастернак І.А.