Рішення № 6232505, 02.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" вересня 2009 р. Справа № 21/145-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 675629,28 гривень

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача:Толюпа О.О. (довіреність №1-7-3309 від 21.08.2008р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 30.06.2009р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 675629,28 грн., з яких: 566803,08 грн. заборгованості, 69 149,98 грн. пені та 39676,20 грн. штрафу.

Представник відповідача 566803,08 грн. заборгованість перед позивачем визнає, та просить суд зменшити розмір стягнення пені та штрафу з підстав викладених в клопотанні, що подано 02.09.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2009 р. порушено провадження у справі № 21/145-09 та призначено справу до розгляду на 22.07.2009 р.

20.07.2009р. та 12.08.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.07.2009 р. та 12.08.2009р. розгляд даної відкладався на 12.08.2009р. та 02.09.2009р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008р. між Білоцерківською міською радою (далі-продавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі-покупець) укладено договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі-Договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2., 2.1., 2.2. та 7.4. Договору, продавець на підставі рішення 37 сесії міської ради 5 скликання за №856 від 16.10.2008р. передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами площею 0,2410 гектара, кадастровий номер якої 3210300000:06:036:0016.

Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2.

Продаж земельної ділянки провадиться за 629781,20 гривень.

Сума, зазначена в п. 2.1. Договору, сплачується покупцем в строк не пізніше як в трьох місячний термін з моменту підписання сторонами Договору.

Договір набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 128 Земельного кодексу України.

Договір посвідчено нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 за № 3511.

Так, відповідно до п.2.2. Договору, покупець мав розрахуватись з продавцем до 10.02.2009р.

Проте, в строки визначені Договором, відповідач розрахувався частково в сумі 62978,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням відповідача №63 від 17.11.2008р. на суму 11900,00 грн., меморіальним ордером №322220461 від 19.11.2008р. на суму 5000,00 грн., квитанцією №PN20 від 19.11.2008р. на суму 46078,12 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Сплата відповідачем 62978,12 грн. за Договором, також, підтверджується листом Білоцерківського управління державного казначейства від 10.06.2009р. №04-20/1029, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 566803,08 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору позивачем 19.02.2009р. та 26.03.2009р. направлялись відповідачу листи №1-2-79 та №1-2-262, в яких позивач інформував про розмір заборгованості та вимагав її термінового погашення. Копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в сумі 566803,08 грн. підтверджується листом позивача до прокурора м. Біла Церква №1-13-2487 від 12.06.2009р., який міститься в матеріалах справи.

Крім того, відповідач визнає за собою 566803,08 грн. заборгованості по оплаті за Договором.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 566803,08 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за Договором, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 566803,08 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У звязку з наявністю вказаної заборгованості, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 11.02.2009р. по 12.06.2009р. на 566803,08 грн. заборгованості в розмірі 69 149,98 грн.

Позивач нараховував пеню із розрахунку 0,1% від суми простроченого грошового зобовязання, як передбачено ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте, як вбачається з приписів зазначеної норми, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Враховуючи зазначене, застосування позивачем при нарахуванні пені санкції, передбаченої ст. 231 ГК України є безпідставним.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що у випадку порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого розділом 2 Договору, покупець сплачує продавцю пеню згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, нарахованої у відповідності до вимог ст. 3 вищезазначеного закону, за період з 11.02.2009р. по 12.06.2009р. на 566803,08 грн. заборгованості становить 45 468,48 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 697149,98 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 45468,48 грн.

Також, у звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з відповідача 39676,22 грн. штрафу в порядку ч. 3 п. 2 ст. 231 ГК України.

Оскільки, як зазначалось вище, стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості прострочення виконання зобовязання застосовується в тому випадку, якщо хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, вимога позивача про стягнення з відповідача 39376,20 грн. штрафу, передбаченого ч. 3 п. 2 ст. 231 ГК України є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 02.09.2009р. представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру стягнень з підстав скрутного фінансового становища відповідача.

Оскільки, на підтвердження фактів, зазначених у вказаному клопотанні, відповідач не подав відповідних доказів, а також враховуючи часткове задоволення вимог позивача про стягнення пені та штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15, код ЄДРПОУ 26376300) 566803 (пятсот шістдесят шість тисяч вісімсот три) грн. 08 коп. заборгованості та 45468 (сорок пять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 79 коп. пені.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 6 122 (шість тисяч сто двадцять дві) грн. 72 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Рішення підписане 07.09.2009р.