Ухвала суду № 62324075, 24.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року у справі за його позовом до державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій протиправними,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 повернув, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 подав до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від

30 червня 2015 року (справа № 21-1090а15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стало недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та/або ненадання доказів на підтвердження права на звільнення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом.

З викладеного висновується, що рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не підпадає під критерії, які можуть бути предметом перегляду Верховного Суду України з підстави передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС (рішення суду касаційної інстанції, яке містить висновок щодо застосування норм матеріального права), а заява не містить необхідного обґрунтування цих підстав, за яких за законом справа може бути допущена до провадження цього суду. Ці обставини унеможливлюють прийняття рішення про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Крім того, правовий висновок Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, сформульований у справі № 21-1090а15, стосувався інших правовідносин. Зокрема, в його основі лежать інші обставини та правова оцінка їх суду касаційної інстанції, відповідно до якої за подання адміністративного позову про оскарження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та при оскарженні судових рішень у цих справах у касаційному порядку судовий збір відповідно до пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI сплаті не підлягає.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до державної інспекції сільського господарства в Сумській області про визнання дій протиправними для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

І.Л. Самсін