Ухвала суду № 62323923, 18.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

18 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року у справі за позовом аудиторської компанії товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» до ДПІ про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 травня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 8 червня 2015 року №№ 0004112209, 0004122209 - скасував, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року у вищезгаданій справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 8 червня 2015 року №№ 0004112209, 0004122209 - залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

5 вересня 2016 року суддею Верховного Суду України Терлецьким О.О. постановлено ухвалу про залишення заяви без руху через недоліки заяви та надано ДПІ строк для їх усунення до 7 жовтня 2016 року.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 4 жовтня

2016 року було призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи, за яким її визначено судді Кривенді О.В.

10 жовтня 2016 року зазначену заяву разом із долученими матеріалами передано судді-доповідачу.

На виконання ухвали від 5 вересня 2016 року ДПІ надіслала до Верховного Суду України документ про сплату судового збору.

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 9.1, 9.2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року (справа № К/800/21565/13), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті ж самі норми права.

Прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

Так, у рішенні, про перегляд якого просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи встановлена та матеріалами справи підтверджена реальність здійснення господарських операцій та факт отримання послуг, а тому податковий кредит та валові витрати сформовані правомірно й обгрунтовано.

Тоді як у наданому для порівняння рішенні, цей суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що надані позивачем первинні документи не можуть бути належним доказом факту здійснення господарських операцій, оскільки вони мають знеособлений характер та не містять конкретної інформації щодо отримання послуг.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом і перевірка правильності встановлення фактичних обставин не входить до компетенції Верховного Суду України.

Крім того, надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ДПІ заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом аудиторської компанії товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко