Постанова № 62323138, 27.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 523/2132/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Малиновський О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря -Худика С.А.

за участю представника апелянта -ОСОБА_1,

за участю позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора патрульної поліції 4-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Приходько Олександра Юрійовича, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції 4-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Приходько Олександра Юрійовича, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову ПС2№846341 від 24.01.2016р. про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того позивач просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПС2№846341від 24січня2016р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КУпАП. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551,20 гривень.

В частині позовних вимог про закриття провадження у справі - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, інспектором Приходько О.Ю. було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2№846341 від 24.01.2016р., згідно з якою позивач, ОСОБА_3, 24 січня 2016 року, керуючи транспортним засобом марки OPEL ASTRA, р/н НОМЕР_1, здійснила зупинку та стоянку по вулиці Висоцького, 36 на пішохідному переході, чим порушила п.15.9 г. Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, у зв'язку з чим прийшов до висновку про скасування постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 8.1 Правил регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

За приписами пунктів 15.9 «г», 15.9 «ґ» ПДР зупинка забороняється: г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Позивач обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови в позовній заяві зазначає, що вона здійснила вимушену зупинку із включеною аварійною сигналізацією у зв'язку з технічною несправністю автомобілю.

У розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху вимушена зупинка це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху;

Згідно пункту 15.14 Правил дорожнього руху у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил (ввімкнути аварійну світлову сигналізацію (п. 9.9), разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними (п. 9.10).

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, докази, того що позивач здійснила саме вимушену зупинку у розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху відсутні.

Водночас, в матеріалах справи, наявні заперечення відповідача, в яких в якості додатка, наявна фотографія транспортного засобу, марки OPEL ASTRA, р/н НОМЕР_1, зроблена інспектором патрульної служби, на місці вчинення правопорушення, з якої вбачається, що транспортний засіб знаходиться на пішохідному переході та аварійна світлова сигналізація не ввімкнена.

Зазначені заперечення, надані відповідачем до Суворовського районного суду м. Одеси 16.06.2016 року за вхід. № 16756 не були долучені до матеріалів справи у відповідності до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, згідно приписів якої, документи адміністративної справи підшиваються у тверду обкладинку в міру надходження до суду чи оформлення в суді з дотриманням відповідної послідовності, а були прикріплені до зворотної обкладинки справи стиплером. У зв'язку з викладеним зазначені заперечення разом з копією пояснень відповідача та фотографія не були розглянуті судом першої інстанції, в той час як заява позивача, подана 16.06.2016 року за вхід. № 16762 долучена до матеріалів справи (а.с.31).

Таким чином, фотографія спростовує пояснення позивача, викладені в позовній заяві щодо відсутності в її діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що зупинка автомобіля була вимушеною та з причини технічного стану автомобіля, зокрема доказів звернення до станції технічного обслуговування/сервісного центру або ж виклику евакуатора.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом своїх переконань. Таким чином, позивач у позовній заяві повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину, яка входитиме до предмета та змісту доказування, бо в іншому випадку суд не зможе їх достовірно встановити або виникають значні труднощі.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що посилання позивача на вищезазначені обставини носить формальний характер та розцінюється як засіб ухилитися від адміністративної відповідальності.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що у постанові від 24.01.2016 року серія ПС2№846341 фактично не встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення (зазначена в постанові адреса - «м. Одеса, вул. Висоцького, 36» не існує, останнім номером будинку по вулиці Висоцького в м. Одесі є №23), оскільки матеріалами справи підтверджено місце скоєння правопорушення, що також не заперечується позивачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши постанову від 24.01.2016 року серія ПС2№846341 та письмові доводи і заперечення сторін, колегія суддів зазначає що оскаржувана постанова була складена на місці вчинення правопорушення. В постанові від 24.01.2016 року серія ПС2№846341 зазначено, що вона складена у м. Одеса, вул. Висоцького, 36.

В апеляційній скарзі апелянтом було надано пояснення з цього приводу та зазначено, що дійсно інспектор допустив описку при написанні адреси місця вчинення адміністративного правопорушення, а саме замість «м. Одеса, вул. Ак. Сахарова, 36» написав «м. Одеса, вул. Висоцького, 36. Дана обставина пов'язана з тим, що місце вчинення правопорушення знаходиться на перехресті вул. Висоцького та вул. Сахарова, проте будинок до якого здійснювалась прив'язка адреси місця вчинення адміністративного правопорушення «кутовий», тобто фактично розташований на двох вулицях,.

Отже, посилання на те, що постановою від 24.01.2016 року серія ПС2№846341 фактично не встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зміст постанови, яка є предметом позову, вказує на те, що вона містить відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення.

Посилання суду першої інстанції на те, що відповідачем у порушення ст. 256 КУпАП не було складено протокол, який є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення, на думку колегії суддів, ніяким чином не спростовує факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Судом першої інстанції належної оцінки викладеним фактичним обставинам справи та доказам, які мають істотне значення для справи, надано не було, що призвело до винесення неправомірного рішення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 24.01.2016 року серія ПС2№846341 задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню також не підлягають у зв'язку з тим, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки вирішення такого питання, у відповідності до змісту ст. 247 КУпАП, належить до дискреційних повноважень відповідного суб'єкта влади.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до Інспектора патрульної поліції 4-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Приходько Олександра Юрійовича, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді: