Ухвала суду № 62323089, 27.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 815/4058/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 04.11.2015 року та зобов'язання поновити на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Начальника Головного управління МВС України в Одеській області генерал-майора міліції Лорткіпанідзе Г.Г. від 04.11.2015 року № 1313, про звільнення майора міліції ОСОБА_1 (М - 184687), старшого оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Київського РВ ОМУ ГУМВС України в області, згідно п. 10 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п.64 "г" (через скорочення штатів);

- поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код 40108740) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 - середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по день фактичного поновлення на службі;

- допущення негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області, а також в частині стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 04.11.2015 року та зобов'язання поновити на посаді - залишено без розгляду.

ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, а справу направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позов подано після закінчення строків, установлених законом, доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем надано не було, та не наведено будь-яких ґрунтовних обставин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.

Суд апеляційної інстанції визначає правильним висновок суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, що підставою для звернення з даним позовом стала незгода позивача з його звільненням із органів внутрішніх справ, де він працював на посаді старшого оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Київського РВ ОМУ ГУМВС України в області, на підставі наказу Начальника Головного управління МВС України в Одеській області генерал-майора міліції Лорткіпанідзе Г.Г. від 04.11.2015 року № 1313, його звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів). Про своє звільнення ОСОБА_1 дізнався 21.12.2015 року.

Усі інші позовні вимоги є похідними від цієї підстави.

Частиною 3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу звільнення позивача з публічної служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений з наказом про звільнення 21.12.2015 року. В грудні 2015 року, у відділі кадрового забезпечення Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області дружині позивача ОСОБА_3 виданий оригінал трудової книжки, витяг з Наказу, військовий квиток, довідка відділу кадрового Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області б/н.

Отже, перебіг строку звернення до суду про оскарження свого звільнення розпочався для позивача з 21.12.2015 та закінчився 21.01.2016, але позивач звернувся до суду лише 17.08.2016 р.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт посилається на те, що строк на оскарження було пропущено з поважних причин, оскільки він з 20.11.2015 року по 13.05.2016 року був затриманий в рамках кримінального провадження та знаходився до під вартою. Ще 60 діб під цілодобовим домашнім арештом. Крім того у позивача на утриманні знаходиться мати інвалід 2-ї групи.

Тому вищевказані обставини позбавили позивача можливості звернення до суду для захисту своїх прав у встановлений строк.

Разом з цим, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства перебіг строку починається саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, саме з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом почав перебігати строк звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Також з матеріалів справи убачається, що з моменту, коли ОСОБА_1 стало відомо про існування оскаржуваного наказу до моменту подачі позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду (17.08.2016) сплинув місячний строк на оскарження, передбачений п. 3 ст. 99 КАС України.

ОСОБА_1 ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано жодних доказів для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Вищезазначені обставини не можуть бути визнанні належними доказами поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі