ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
27 жовтня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/854/16
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Домусчі С.Д.
За участю: секретаря - Вишневської А.В.
представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 04.02.2016 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію ПАТ «ЮСБ БАНК» №3-ТА від 10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_5, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_5 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника; визнати протиправними дії Уповноваженої особи, що призвели до не включення ОСОБА_5 до Переліку вкладників ПАТ «ЮСБ БАНК», що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників ПАТ «ЮСБ БАНК», що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до залишку на картковому рахунку НОМЕР_1 станом на 03.10.2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року провадження у справі закрито. Суд роз'яснив позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зазначені норми адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із правилами, наведеними у ч. 1 ст. 17 КАС України, згідно яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Таким чином, головною ознакою публічно-правового спору є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій.
Разом з цим, відповідні владні управлінські функції і повноваження повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, відносно яких виник спір.
Так, предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача в реєстр осіб, які мають право на отримання відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, з підстав визнання правочину позивача щодо відкриття рахунку у Банку нікчемним, у зв'язку із чим позивачем у позові ставиться питання про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вчинити відповідні дії в судовому порядку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI, яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Частиною 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Частиною 10 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI визначено, що усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.
Аналіз наведених правових норм дає колегії суддів підстави для висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тобто здійснює владні управлінські функції з таких питань, а отже всі правовідносини з таким суб'єктом, в тому числі, якому делеговані відповідні повноваження, з приводу питань, що відносяться до його повноважень, в силу п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, ч. 1 ст. 17 КАС України є справою адміністративної юрисдикції та підлягають вирішенню за правилами адміністративного процесуального законодавства.
Таким чином, колегія суддів висновки суду першої інстанції про те, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів вважає неправильними.
Колегія суддів враховує те, що доходячи протилежної правової позиції суд першої інстанції керувався висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 15 червня 2016 року по справі №21-286а16 та у справі від 16 лютого 2016 року №21-4846а15, згідно яких на спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Також, колегія суддів враховує ту обставину, що позивачем у позові не ставиться питання щодо протиправності дій Банку по відшкодуванню коштів на рахунку, відкритого на ім'я позивача за відповідною угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Керуючись ч. 1 ст. 244-2 КАС України, колегія суддів вважає за можливе відступити від зазначеної позиції Верховного Суду України з мотивів, викладених вище.
З огляду на наведене, враховуючи норми адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року - скасувати.
Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2016 року.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
С.Д. Домусчі
Судове рішення № 62323054, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/854/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: