Постанова № 62319814, 11.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/9173/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бар`як А.С.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

11 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Никонюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що відповідно до протоколу серії ВІ № 034021 від 17.03.2016 року, оформленого старшим о/у ВБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_6, вбачається, що 17.03.2016 року о 20 год. за адресою свого проживання гр. ОСОБА_2 надавала оплатні послуги сексуального характеру, за грошову винагороду в розмірі 1200 грн. У протоколі зазначено, що свідками даного правопорушення є ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Також в графі "підписи понятих" - містяться особисті підписи, зовні схожі на особисті підписи вказаних в протоколі свідків, при цьому в графі "у присутності понятих" - відомостей про понятих немає. Від підпису та пояснень ОСОБА_2 у присутності понятих відмовилася. До протоколу додається рапорт, пояснення. (а.с. 5, 50).

Копії протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 вказують, що відповідні особи були допитані під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015020010005323, як свідки про відомі їм обставини, що підлягають доказуванню в зазначеному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9, та ОСОБА_10 були викликані для дачі показань у кримінальному провадженні по факту утримання місця розпусти гр. ОСОБА_2, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - як особи, які були присутніми в якості понятих при документуванні відповідного злочину. (а.с. 51-66).

Рапорт старшого о/у ВБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6, вказує, що 17.03.2016 року в ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками ВБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області було затримано гр. ОСОБА_2 , яка надавала послуги сексуального характеру за грошову винагороду в розмірі 1200 гривень, в результаті чого на вказану особу було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП. (а.с. 62).

В матеріалах справи також містяться копії світлин рекламного характеру щодо надання сексуальних послуг, які містять зображення особи, зовні схожої на позивача по даній справі ОСОБА_2 (а.с. 68, 69).

У суді першої інстанції ОСОБА_2 не визнавала, що на світлинах зображена вона. У той же час, в ході апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 підтвердила, що на світлинах рекламного характеру зображена вона, при цьому зауваживши, що світлини зроблені у 2010 році, а на даний час послуги, що перелічені у рекламі, вона не надає.

Зміст протоколу № 426 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 15.04.2016 року (надалі по тексту Протокол комісії) вказує, що комісія в складі: голови комісії Кириленко М.М. , секретаря Малецької Н.А., членів комісії: Вітенко І.М., Голубєва І.А., Гребінь В.В, Кріпак О.М., Ловцова О.Л. згідно порядку денного розглянула протокол на гр. ОСОБА_2, яка порушила вимоги ч. 1 ст. 181-1КУпАП, що полягає у занятті проституцією.

В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення була заслухана ОСОБА_2, яка пояснила, що вже три роки не надає послуги сексуального характеру, тому що працівники поліції її шантажували, займається лікувальною медициною, в той день зробила двом чоловікам лікувальний масаж, вартістю 200 грн., при виході останнього чоловіка, до неї зайшли працівники поліції та зробили обшук її квартири. Був заслуханий гр. ОСОБА_10, який пояснив, що через інтернет мережу знайшов номер та зателефонував до цієї жінки, домовившись про зустріч, приїхавши ввечері, вона надала йому послуги сексуального характеру, за що він заплатив цій жінці 1200 грн. Була заслухана гр. ОСОБА_7, яка пояснила, що на прохання працівників поліції була свідком в зазначеній справі, коли з квартири ОСОБА_2 вийшов ОСОБА_17, то він повідомив, що ОСОБА_2 надала йому послуги сексуального характеру за 1200 грн. Був заслуханий старший о/у відділу БЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6,, який повідомив, що під час проведення обшуку було зафіксовано факт надання ОСОБА_2 послуг сексуального характеру, про що був складений протокол, при цьому зазначив, що ОСОБА_2, була одягнута у відповідний одяг для спокуси чоловіка. Був також заслуханий о/у відділу БЗПТЛ ГУ НП у Вінницькій області Тепліцький ВП., який повідомив, що 17.03.2016 року під час проведення обшуку квартири, було вилучено певні речі, так як ця жінка не лише надавала сексуальні послуги, а й утримувала місця розпусти, працівниками поліції було зафіксовано факт надання послуг сексуального характеру та складено протокол про адміністративне правопорушення. Було заслухано адвоката Каспрову Ю.В., яка зазначила, що окрім слів ОСОБА_10 та свідків, докази, зокрема, фото чи відео фіксації, того, що її клієнт надавала зазначені послуги відсутні. Також протокол містить зазначення про те, що під час розгляду досліджувались наступні документи, а саме: протокол ВІ № 034021 від 17.03.2016 р. Слухали відповідального секретаря комісії про відповідальність за таке правопорушення, та постановили притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170,0 грн. (а.с. 36,37).

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради допущено порушення процесуального законодавства при розгляді відповідної справи про адміністративне правопорушення, а саме: ч. 2 ст. 279, п. 5 ч. 2, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст.285 КУпАП, а факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 181-1 КУпАП є недоведеним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, склад адміністративного правопорушення - заняття проституцією, передбачений статтею 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В силу положень наведеної статті, заняття проституцією - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказано, які саме дії слід розуміти під заняттям проституцією.

Разом з тим, таке визначення міститься у міжнародних договорах, що присвячені боротьбі з торгівлею людьми та експлуатацією проституції. В силу статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, положеннями статті 2 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифіковано Законом N 716-IV ( 716-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226, визначено, що дитяча проституція означає використання дитини у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування;

Проаналізувавши наведені вище норми, колегія суддів дійшла висновку, що діяльність, що визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру, та винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю.

Колегія суддів також відзначає, що в силу Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, (Конвенція набрала чинності 25 липня 1951 р. Її учасниками на 1 квітня 1958 р. була, серед інших, і Українська РСР) сторони в цій Конвенції зобов'язуються накладати кару на кожного, хто утримує будинок розпусти чи управляє ним або свідомо фінансує чи бере участь у фінансуванні будинку розпусти.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена адміністративною комісією на гр. ОСОБА_2, за те, що вона 17.03.2016р., за адресою свого проживання, надавала послуги сексуального характеру за грошову винагороду в розмірі 1200 грн, тобто вчинила дії, за які передбачена відповідальність частиною 1 статті 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вчинення даного адміністративного правопорушення, на позивача відділом боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми ГУ НП у Вінницькій області був складений протокол серії ВІ №034021 від 17.03.2016, що надійшов на розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради.

Перевіривши вищевказаний протокол на відповідність нормам встановленим КУпАП адміністративною комісією було призначено дану справу про адміністративне правопорушення до розгляду, про що було повідомлено позивача та вказано про дату та час її розгляду. На засіданні, що відбулось 08.04.2016 позивачем було заявлено комісії клопотання про виклик свідків вчиненого нею правопорушення. Дане клопотання було задоволено та розгляд справи перенесено на 15.04.2016.

На засіданні, що відбулось 15.04.2016 адміністративною комісією були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_7 а також працівники відділу боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6, та Тепліцький В.П.

Крім того на засіданні було вислухано пояснення самої ОСОБА_2 та її адвоката Кспрової Ю.В., а також повторно оглянуто протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього.

Підсумовуючи пояснення та інші докази щодо вказаного у протоколі правопорушення, адміністративна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.181-1 КУпАП.

З огляду на це, 15.04.2016р. гр. ОСОБА_2 адміністративною комісією було оголошено рішення адміністративної комісії про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., а також було вручено постанову №426 від 15.04.2016р.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості пгю особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи - зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з ч. 9 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

З огляду на викладене постанова адміністративної комісії повністю відповідає вимогам вищезазначеним статтям КУпАП.

Статтею 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Враховуючи те що гр. ОСОБА_2 постанова була оголошена та вручена відразу після її прийняття, доводи суду першої інстанції стосовно того, що комісією порушено норми статті 285 КУпАП є помилковими.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що суд першої інстанції викликав для допиту наступних свідків: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_24, роз'яснивши сторонам право вжити необхідних заходів щодо забезпечення явки до суду тих свідків, які за їх клопотанням викликаються до суду, та надіславши свідкам відповідні судові повістки про виклик до суду. Однак, із викликаних до суду свідків, до суду першої інстанції з'явились лише ОСОБА_22 та ОСОБА_23

Дані свідчення неможливо враховувати як належні докази, так як особи, що їх надавали, не є неупередженими стосовно гр. ОСОБА_2 Свідки з боку відповідача у судове засідання не з'явились, що унеможливило всебічний розгляд справи та було підставою для перенесення її розгляду та повторного їх виклику, але судом цього зроблено не було.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про скасування постанови скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.