Ухвала суду № 62318995, 27.10.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" жовтня 2016 р. Справа № 806/5120/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

позивача та представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2016 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування постанови та припису ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати незаконними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Казакова О.І. та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2015 №7-ю/к-3554/15;

- визнати незаконними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Казакова О.І. та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил 30.09.2015 №8/15-к.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки відповідача про порушення ним положень Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" є безпідставними. Вказує, що відповідач помилково вважає розроблені ним ескізні наміри робочим проектом, так як проект ескізних намірів є фактичним містобудівним розрахунком з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, що розроблялися для отримання містобудівних умов та обмежень на базі яких в подальшому і повинен був бути розроблений робочий проект "Реконструкція власного складського приміщення з переплануванням під магазин промтоварів". З приводу спірного припису зазначив, що відповідачем не враховано положення чинного законодавства, згідно яких отримання містобудівних умов і обмежень покладено на замовника будівництва та виключно його право вибору проектної організації для виконання проектних робіт.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 8/15-к від 30.09.2015.

Визнано протиправною та скасовано постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7-ю/к-3554/15 від 13.10.2015.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на підставі постанови слідчого слідчого відділу Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області Булія Б.П. від 10.07.2015 (а.с.46-47) та на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №9/15-к від 24.09.2015 (а.с.48) посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області проведено позапланову перевірку на об'єкті: "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі", за результатами якої складено акт від 30.09.2015 (а.с. 13-14).

У ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 розробив та передав замовнику - ФОП ОСОБА_7 проектну документацію, виготовлену з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: розроблена без основних вихідних даних-містобудівних умов та обмежень.

30.09.2015 відповідачем складено припис №8/15-к, яким вимагає у ТОВ "Портал" до 30.12.2015 усунути порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Мінрегіону за №45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (а.с. 12).

13.10.2015 управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7-ю/к-3554/15, якою ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 124020,00 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис прийнятий на підставі помилкових висновків Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Постанова оскаржується в частині задоволених позовних вимог.

Судами встановлено, що підставою для прийняття спірного припису стало виявлене у ході перевірки порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Наказом Мінрегіону за №45 від 16.05.2011 та статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність". Зокрема, у акті перевірки зафіксовано, що при проектуванні об'єкта будівництва "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі" розробником проектної документації ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги містобудівного законодавства, а саме: проектна документація розроблена без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Так, 18.02.2014 ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ФОП ОСОБА_7 (Замовник) уклали договір № 18, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконавця проектних робіт з авторським наглядом по створенню об'єкту архітектури "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі" (а.с. 15).

Згідно акту виконаних робіт від 02.04.2014, ФОП ОСОБА_7 отримав від ФОП ОСОБА_3 проект (ескізні наміри) архітектурно-будівельних креслень (а.с. 16).

Дослідивши проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі (а.с. 17-24), колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів відповідача щодо того, що ескізні наміри є робочим проектом, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляд під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Із наведеної правової норми слідує, що одним з етапів для створення об'єкта архітектури є здійснення передпроектних робіт.

Згідно пункту 3.17 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва,

За змістом пункту 6.1 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ескізний проект розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень, підтвердження можливості створення об'єкта невиробничого призначення, його кошторисної вартості. У складі ескізного проекту можуть виконуватися інженерно-технічні розробки, а також схеми інженерного забезпечення об'єкта.

За визначенням пункту 8.1 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", робочий проект розробляється для технічно нескладних об'єктів будівництва, а також об'єктів будівництва з застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. Робочий проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта будівництва, його кошторисної вартості.

Зі змісту проекту (ескізних намірів) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі, вбачається, що останній не містить вихідних даних, а лише фіксує загальне уявлення про об'єкт будівництва, місце розташування будівель і споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж, фасади та плани об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", передпроектні роботи - роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень:

- розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізи);

- розроблення пропозицій щодо розміщення об'єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розташування, необхідної території та умов будівництва);

- опрацювання технологічної та інженерної характеристик об'єкта;

- складання завдання на інженерні вишукування;

- обміри та обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню;

- інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування.

З урахуванням того, що розроблені ФОП ОСОБА_3 ескізні наміри лише фіксують загальне уявлення про об'єкт будівництва, місце розташування будівель і споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж, фасади та плани об'єкта будівництва, суд дійшов висновку про те, що проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі не можна віднести до жодної зі стадій проектування, як то ескізного проекту, проекту, робочого проекту.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №002/16 від 18.03.2016, згідно якого проектна документація ("Проект реконструкції складського приміщення (літ.С) з переплануванням приміщень під магазин промтоварів" за адресою м. Житомир, АДРЕСА_3) підпадає під визначення - передпроектні роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових і містобудівних рішень та використовується замовником для збирання вихідних даних (а.с. 67-76).

Допитаний у судовому засіданні першої інстанції свідок ОСОБА_7 пояснив, що 02.04.2014 розробником проектної документації - ФОП ОСОБА_3 було передано йому передпроектні проробки, так звані "ескізні наміри", на підставі яких він повинен був отримати містобудівні умови та обмеження. Однак, містобудівні умови та обмеження на об'єкт архітектури за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_3 ним не отримував і ФОП ОСОБА_3 не надавав в зв'язку з тим, що реконструкція власного складського приміщення проводилася в межах існуючих зовнішніх розмірів складського приміщення і в межах існуючої загальної площі, а тому проведення реконструкції об'єкта архітектури було розпочато та проведено на основі ескізного проекта.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що проект (ескізні наміри) Реконструкції складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі відноситься до передпроектних робіт, а тому висновок відповідача, викладений у акті перевірки, - є помилковим.

Також, колегія суддів звертає увагу, що процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за №651/19389.

За змістом пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно пункту 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 №109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Наведеними нормами встановлено, що саме замовник будівництва отримує містобудівні умови і обмеження, а не проектант.

Попри це, відповідач спірним приписом вимагає у ФОП ОСОБА_3, який не є замовником будівництва, отримати містобудівні умови і обмеження для розробки ескізних намірів забудови.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача немає правових підстав вимагати у ФОП ОСОБА_3 усунути порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Мінрегіону за № 45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Враховуючи викладене, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 8/15-к від 30.09.2015 прийнятий неправомірно та підлягає скасуванню.

Щодо постанови управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7-ю/к-3554/15 від 13.10.2015 на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зважаючи на те, що у ході судового розгляду справи встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не було розроблено проектну документацію, а лише ескізні наміри, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для накладення на останнього штрафу на підставі абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_3 здійснювався авторський нагляд на об'єкті будівництва, що свідчить про виготовлення останнім саме робочого проекту, а не ескізних намірів, з огляду на наступне.

Так, наказом "Про авторський нагляд" №18 від 18.03.2014 ОСОБА_3 призначено відповідальним за проведення авторського нагляду на об'єкті "Реконструкція складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_3 у м. Житомирі" (а.с. 52).

Встановлено, що наказом від 02.04.2015 замовником - ФОП ОСОБА_7 затверджено робочий проект 09-14-АБ (а.с. 52).

Факт того, що позивачем проводився авторський нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті свідчать і акти на закриття прихованих робіт (а.с. 54-69).

У судовому засідання позивач та його представник не заперечували, що ФОП ОСОБА_3 здійснював авторський нагляд за відсутності робочого проекту на об'єкт будівництва, що суперечить чинному законодавству.

Частинами першою та третьою статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Однак, у даному випадку відповідальність за здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства передбачена статтею 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності спірних припису та постанови управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області, що є правовою підставою для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_4

3- відповідачу: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі бульвар Лесі України,26,м.Київ,01133

4- Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області м-н С.П.Корольова,12,м.Житомир,10014

5-третій особі: ОСОБА_4 - АДРЕСА_1,10000

6- ОСОБА_8 АДРЕСА_2,