Ухвала суду № 62318956, 11.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/192/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

11 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Літвіна С.М.

представника відповідача: Кондратенка Д.І.

представника відповідача: Пупени Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Фінансово-економічного управління командування сухопутних військ Збройних сил України, Міністерства оборони України, військової частини польова пошта В4673, військової частини польова пошта В4742 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Фінансово-економічного управління командування сухопутних військ Збройних сил України, Міністерства оборони України, військової частини польова пошта В4673, військової частини польова пошта В4742 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Представники Міністерства оборони України та військової частини польова пошта В4673 в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник військової частини польова пошта В4742, та представник фінансово-економічного управління командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що старший солдат ОСОБА_6 є військовослужбовцем військової частини польова пошта В 4742 та приймав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях з 03.09.2014 по 31.12.2014 та з 10.01.2015 по 24.02.2015, що підтверджується довідкою від 02.04.2015 № 529 (а.с. 8).

ОСОБА_6 відзначає, що в період часу з 03.02.2015 по 18.02.2015, будучи тимчасово прикомандированим до В/чПП В 4673 він приймав безпосередню участь у бойових діях в районі м. Дебальцево. А відтак, на його думку, всупереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 24 "Про особливі виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" від 31.01.2015 та Порядку та умов виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 ОСОБА_6 за безпосередню участь в бойових діях з 03.02.2015 по 18.02.2015 не виплачена винагорода в розмірі 15000 грн.

На адвокатський запит представника позивача від 11.01.2016 № 1 фінансово-економічне управління командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України надало відповідь, де вказало, що безпосередня участь ОСОБА_6 у бойових діях у лютому 2015 наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України не підтверджена.

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не надано суду, та не доведено існування передбачених п. 2 р. 3 Порядку документів, на підставі яких визначається безпосередня участь позивача в лютому 2015 року у бойових діях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 2 Постанови КМ України № 24, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Положеннями п. 2 Додатку 2 до Постанови КМ України № 24 визначено, що додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях (виплачується особі після видання бойового наказу) в розмірі 1000 грн. на добу.

Особливості здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям під час проведення антитерористичних операцій врегульовано Порядком, затвердженим наказом Міноборони від 02.02.2015 № 49, зокрема розділом 2.

Згідно з п.п. 1, 2, 4, 5 р. 2 Порядку, за безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям військових частин виплачується додаткова винагорода в розмірі 1000 гривень за кожну добу такої участі.

Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:

виконання військовою частиною бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;

ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

контррозвідувального забезпечення військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

Також додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях виплачується за ті дні, коли військовослужбовці у районі ведення бойових дій (районі АТО) беруть участь у:

здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

веденні повітряного, морського бою.

Безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі:

бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;

журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;

книги прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону;

рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу сектору, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу сектору, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою;

бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО).

Орган військового управління (штаб АТО) розглядає документи, зазначені в пункті 2 цієї глави, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено отримання додаткової винагороди.

На підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про виплату додаткової винагороди.

Відповідно до витягу з наказу керівника сектору "С" (по стройовій частині) від 12.01.2015 № 12, старший солдат ОСОБА_6 як механік-водій гірсько-піхотної роти військової частини польова пошта В 4742, є таким, який з 10.01.2015 прибув до складу сил та засобів сектору "С", які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань.

У поясненнях ТВО командира військової частини польова пошта В4742 зазначається, що в зоні АТО позивач виконував бойові завдання на опорному пункті "КОМУНА" В/чПП В 4673. Неподалік розташований опорний пункт "ПОЛЯНА", також В/чПП В 4673. Свідки, яких вказує у адміністративному позові ОСОБА_6 у списках особового складу В/чПП В4742 за весь період АТО не були.

Підтвердити або спростувати участь позивача у бойових зіткненнях з противником у період часу з 03.02.2015 по 18.02.2015 командування В/чПП В 4742 не може.

Разом з тим, у запереченнях на адміністративний позов представника військової частини польова пошта В4673 зазначається. що позивач є військовослужбовцем іншої військової частини - В/чПП В4742, а відтак В/чПП В 4673 не відомо, чи брав ОСОБА_6 участь у бойових діях, та які документи подавались до штабу АТО щодо підтвердження участі ОСОБА_6, у бойових діях їм не відомо.

Враховуючи розбіжності у свідченнях відповідачів, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність отримання додаткових доказів, зокрема витребувати у військової частини польова пошта В4673 документи, що передбачені п. 2 ч. 2 Розділом 3 Наказу Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015 року, а саме: бойові накази (бойові розпорядження) командирів військової частини польова пошта В 4673 про безпосередню участь військової частини у заходах, передбачених у п. 1 ч. 2. Розділу 3 Наказу № 49 від 02.02.2015 року; накази командира військової частини (по стройовій частині); журнали бойових дій (журнали ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів; бойові донесення (підсумкові, термінові та позатермінові), які підтверджують участь ОСОБА_6 у бойових діях впередмісті м. Дебальцево Донецької області в період часу з 03.02.2015 по 18.02.2015.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено необхідність допитати в судовому засіданні представника військової частини польова пошта В4673 щодо обставин проходження військової служби ОСОБА_6, його безпосередньої участі в бойових діях під м. Дебальцево, які відбувались в період з 03 лютого 2015 року по 18 лютого 2015 року у складі військової частини польова пошта В4673.

Враховуючи, що службовою адресою відповідачів є м. Мукачево, тобто за межами територіальної підсудності Вінницького апеляційного адміністративного суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність та доцільність постановлення ухвали про направлення судового доручення від 07 червня 2016 року, якою було доручено проведення вищезазначених процесуальних дій Закарпатському окружному адміністративному суду. Цією ж ухвалою було зупинено провадження у справі до отримання результатів виконання судового доручення.

На виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року 15 вересня 2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд надіслав протокол судового засідання від 07 вересня 2016 року № 286, довідку В/чПП В4673 від 25 лютого 2016 року № 286, довідку В/чПП В4673 від 10 березня 2016 року № 836, пояснення представника В/чПП В4673 від 07 вересня 2016 року.

Так, відповідно до протоколу судового засідання Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, представник В/чПП В4673 Кондратенко Д.І. відзначив, що з 01 лютого 2015 року по 19 лютого 2015 року ОСОБА_6, у відрядженні не перебував, у списки тимчасово присутніх В/чПП 4673 не зараховувався. На підтвердження вказаного, надав суду належний та допустимий доказ - довідку від 10.03.2016 № 836.

Крім того, представник В/чПП В4673 вказав, що докази безпосередньої участі ОСОБА_6 у бойових діях може надати його військова частина - В/чПП В4742. Документи, які витребовувались судом також не були надані, оскільки відповідно до довідки № 286 від 25.02.2016, в них міститься інформація з обмеженим доступом зі ступенем секретності "таємно" та з грифом обмеження доступу "для службового користування".

Таким чином, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, що містяться у матеріалах справи, а також з урахуванням того, що позивачем не доведено існування документів, на підставі яких визначається безпосередня участь позивача в лютому 2015 року у бойових діях, а представниками відповідачів заперечується існування таких документів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ОСОБА_6, права на отримання додаткової винагороди

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.