Ухвала суду № 62318914, 24.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р.Справа № 820/2551/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2551/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення, вимоги та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якій просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0001701304 від 26.04.2016 р., скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-43 №18 від 08.04.2016 р., скасувати рішення №0001711304 від 26.04.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року вказаний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 08.04.2016 р. за №1173/20-30-13-04/2173319379, в якому встановлено наступні порушення: п. 167.1 ст.167, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб за 2014 р. на загальну суму 54 151,20 грн.; ст.7, ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», заниження суми єдиного внеску за 2014 р. на загальну суму 36 084, 52 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за №0001701304 від 26.04.2016 р. на загальну суму 67 689, 00 грн., рішення №0001711304 від 26.04.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 3 608, 45 грн., та вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-43 №18 від 08.04.2016 р на загальну суму 36 084, 52 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення №0001701304 від 26.04.2016 р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-43 №18 від 08.04.2016 р., рішення №0001711304 від 26.04.2016 р., діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення №0001701304 від 26.04.2016 р., колегія суддів зауважує таке.

Як вбачається з дослідженого акту перевірки, фактичною підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугували висновки про порушення позивачем вимог п.п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за період 2014 рік в розмірі 54 151,20 грн.

Так, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали визначені в ході перевірки обставини включення позивачем при розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2014р. до переліку витрат придбання продукції за правочинами у постачальників ТОВ «Філакас» та ТОВ «Компанія Укрпромторг». В ході проведення перевірки Київською ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Х/О та ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві наведених контрагентів позивача було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності не має, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Таким чином, на думку ДПІ, правочини укладені між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Філакас» та ТОВ «Компанія Укрпромторг» є нікчемними.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Пунктами 177.1 та 177.2 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пункту 177.4 цієї статті встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктами 138.2 та 138. 4 вказаної статті встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З системного аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що фізична особа-підприємець має право включити до складу витрат відповідні суми, підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходів та господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, і які підпадають під перелік витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Як свідчать письмові докази, у січні місяці 2014 року між позивачем, ФО-П ОСОБА_1 (в якості Покупця) та ТОВ "Компанія Укрпромторг" ( в якості Продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору №01/03 від 03 січня 2014р., предметом якого є покупка запасних частин до автобусів.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - ОСОБА_1, від контрагента - ОСОБА_2

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю закупівлі запасних частин - товару.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з ТОВ "Компанія Укрпромторг", які оформлені видатковими накладними №13012 від 27.01.2014р. на суму 15 660,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2 610,00грн.) та №14005 від 29.01.2014р. на загальну суму 20 631,60грн. (в тому числі ПДВ - 3438,60грн.).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 26004159621.

Фізичне переміщення товару було виконане перевізником ТОВ "Семікс" згідно договору №01/04 від 03 січня 2014р. та підтверджується товаро-транспортними накладними згідно ТТН б/н від 27 січня 2014 року, та ТТН б/н від 29 січня 2014 року.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 27.01.2014 року та №2 від 29.01.2014 року.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №7 від 05.02.2014р. на загальну суму 15660,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2610,00грн.) та №6 від 04.02.2014р. на загальну суму 20631,60грн. (в тому числі ПДВ - 3438,60грн.).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано: ПП "ГРАН" відповідно до видаткової накладної №1 від 30.01.2014р. на суму 14382,55грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС"" відповідно до видаткової накладної №2 від 31.01.2014р. на суму 16293,60грн.

В березні місяці 2014 року між позивачем, ФО-П ОСОБА_1 (в якості Покупця) та ТОВ "Філакас" (в якості Продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору №1/03 від 03 березня 2014р., предметом якого є покупка запасних частин до автобусів.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - ОСОБА_1, від контрагента - ОСОБА_3

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю закупівлі запасних частин - товару.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з ТОВ "Філакас", які оформлені видатковими накладними: №49 від 22.04.2014р. на загальну суму 21120,00грн. (в тому числі ПДВ - 3520,00грн.); №37 від 19.05.2014р. на загальну суму 24510,00грн. (в тому числі ПДВ - 4085,00грн.); №44 від 20.05.2014р. на загальну суму 26546,04грн. (в тому числі ПДВ - 4424,34грн.); №10 від 04.06.2014р. на загальну суму 22515,60грн. (в тому числі ПДВ - 3752,60грн.); №42 від 17.06.2014р. на загальну суму 20433,36грн. (в тому числі ПДВ - 3405,56грн.); №7 від 01.07.2014р. на загальну суму 32767,08грн. (в тому числі ПДВ - 5461,18грн.); №72 від 23.07.2014р. на загальну суму 19176,00грн. (в тому числі ПДВ - 3196,00грн.); №32 від 14.08.2014р. на загальну суму 19383,96грн. (в тому числі ПДВ - 3230,66грн.); №50 від 20.08.2014р. на загальну суму 28740,00грн. (в тому числі ПДВ - 4790,00грн.); №49 від 16.09.2014р. на загальну суму 17820,00грн. (в тому числі ПДВ - 2970,00грн.); №72 від 25.09.2014р. на загальну суму 5490,00грн. (в тому числі ПДВ - 915,00грн.); №5 від 01.10.2014р. на загальну суму 42000,00грн. (в тому числі ПДВ - 7000,00грн.); №21 від 07.10.2014р. на загальну суму 19263,36грн. (в тому числі ПДВ - 3210,56грн.); №78 від 23.10.2014р. на загальну суму 10851,00грн. (в тому числі ПДВ - 1808,50грн.); №88 від 27.10.2014р. на загальну суму 25147,20грн. (в тому числі ПДВ - 4191,20грн.).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 26004159621.

Фізичне переміщення товару відбулось у спосіб самовивозу особистим транспортом Покупця SUBARU FORESTER, державний номер АХ7480AI, підтверджений копією технічного паспорту №893838.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №3 від 21.04.2014 року, №4 від 19.05.2014 року, №5 від 20.05.2014 року, №7 від 04.06.2014 року, №9 від 17.06.2014 року, №10 від 01.07.2014 року, №11 від 23.07.2014 року, №12 від 14.08.2014 року, №13 від 20.08.2014 року, №15 від 16.09.2014 року, №17 від 25.09.2014 року, №18 від 01.10.2014 року, №19 від 07.10.2014 року, №21 від 23.10.2014 року, №22 від 27.10.2014 року.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано: ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №10 від 30.04.2014р. на суму 20550,24грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №11 від 20.05.2014р. на суму 25800,00грн.; ПП "Автотех" відповідно до видаткової накладної №12 від 21.05.2014р. на суму 2742,29грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №13 від 26.05.2014р. на суму 25158,00грн.;- ПП "Автотех" відповідно до видаткової накладної №14 від 30.05.2014р. на суму 8243,64грн.; ДП "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ АВТОБАЗА ДП "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" відповідно до видаткової накладної №15 від 04.06.2014р. на суму 3511,20грн.; ДП ХМЗ "ФЕД" відповідно до видаткової накладної №17 від 06.06.2014р. на суму 9282,00грн.; ПП "Автотех" відповідно до видаткової накладної №16 від 05.06.2014р. на суму 10901,28грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №20 від 19.06.2014р. на суму 5304,00грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №21 від 19.06.2014р. на суму 2467,20грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №22 від 19.06.2014р. на суму 3134,40грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №23 від 19.06.2014р. на суму 8500,80грн.; ДП ХМЗ "ФЕД" відповідно до видаткової накладної №24 від 20.06.2014р. на суму 1526,40грн.; ПП "Автотех" відповідно до видаткової накладної №26 від 01.07.2014р. на суму 9581,27грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №28 від 01.07.2014р. на суму 17636,64грн.; КП "КД-ЮСШ "ХТЗ" Харківської обласної ради відповідно до видаткової накладної №30 від 07.07.2014р. на суму 6404,98грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №31 від 23.07.2014р. на суму 11364,00грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №33 від 30.07.2014р. на суму 13593,60грн.; ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ" відповідно до видаткової накладної №36 від 19.08.2014р. на суму 16944,00грн.- ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №37 від 21.08.2014р. на суму 20916,00грн.;- ПАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" відповідно до видаткової накладної №39 від 22.08.2014р. на суму 9600,00; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №41 від 16.09.2014р. на суму 18168,00грн.; ПАТ "АЛЬЯНС" відповідно до видаткової накладної №42 від 25.09.2014р. на суму 897,60грн.; ФО-П ОСОБА_5 відповідно до видаткової накладної №43 від 30.09.2014р. на суму 4874,40грн.; ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ" відповідно до видаткової накладної №44 від 02.10.2014р. на суму 19903,13грн.; ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ" відповідно до видаткової накладної №45 від 02.10.2014р. на суму 17199,60грн.; ТОВ "ФІРМА "ІКАРУС" відповідно до видаткової накладної №47 від 14.10.2014р. на суму 18616,80грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №48 від 16.10.2014р. на суму 8958,72грн.; ПП "ВОЛЬТАН" відповідно до видаткової накладної №49 від 16.10.2014р. на суму 351,60грн.; ПАТ "АЛЬЯНС" відповідно до видаткової накладної №50 від 23.10.2014р. на суму 674,16грн.; ДП ХМЗ "ФЕД" відповідно до видаткової накладної №52 від 24.10.2014р. на суму 10711,20грн.; ВО "БФ "Мір і порядок" відповідно до видаткової накладної №53 від 27.10.2014р. на суму 5091,60грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №55 від 30.10.2014р. на суму 14196,00грн.; "ХДАВП" відповідно до видаткової накладної №56 від 06.11.2014р. на суму 7206,00грн.; ПАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ" відповідно до видаткової накладної №57 від 11.11.2014р. на суму 11079,41грн.

Колегія суддів зауважує, що укладені позивачем із постачальниками у 2014 році правочини щодо придбання товару/послуг є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, жодною особою не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Викладені контролюючим органом у акті перевірки висновки щодо недійсності правочинів, укладених позивачем із постачальниками, які вчинено без наміру створення правових наслідків, є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суми наведених витрат з придбання у 2014р. товарів/послуг у контрагентів за вказаними правочинами є документально підтвердженими витратами відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, на суму яких позивачем правомірно було зменшено чистий оподатковуваний дохід, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що винесене податкове повідомлення - рішення №0001701304 від 26.04.2016 р. підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність вимоги про сплату боргу Ф-43 №18 від 08.04.2016 р., колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною другою статті 9 вказаного Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При перевірці правильності нарахування та сплати єдиного внеску податковим органом використовувалась звітність, що подавалась ФОП ОСОБА_1, документи, відповідно до яких провадилося нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок, а також інші первинні документи, для визначення суми загального оподатковуваного доходу (витрат).

З акту перевірки позивача вбачається, що донарахування позивачу 36 084, 52 грн. по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем здійснено з урахуванням суми чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік, визначеного контролюючим органом під час проведення перевірки.

Враховуючи те, що під час судового розгляду встановлено протиправність висновків відповідача щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів приходить до висновку про протиправність висновків Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про нарахування єдиного внеску з урахуванням суми чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік, визначеного перевіряючими під час проведення перевірки, тобто про протиправність вимоги про сплату боргу Ф-43 №18 від 08.04.2016

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних в частині визнання протиправним та скасування рішення №0001711304 від 26.04.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом першим частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 вказаного Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Частиною 14 статті 25 Закону визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Враховуючи те, що під час судового розгляду встановлено протиправність податкового повідомлення - рішення за №0001701304 від 26.04.2016 р. на загальну суму 67 689, 00 грн. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-43 №18 від 08.04.2016 р на загальну суму 36 084, 52 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання рішення №0001711304 від 26.04.2016 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску протиправними та його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при внесенні податкового повідомлення-рішення №0001701304 від 26.04.2016 р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-43 №18 від 08.04.2016 р., рішення №0001711304 від 26.04.2016 р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 по справі № 820/2551/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/2551/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2016 р.