Ухвала суду № 62318898, 26.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р.Справа № 645/4012/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Антипенко В.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Будьонної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. по справі № 645/4012/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення, зобов' язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просила визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова перерахувати пенсію державного службовця з 01.12.2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 16.06.2016 року № 5495/2 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90 %; стягнути з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с.2-5)

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення, зобов' язання вчинити певні дії. (а.с.15-17)

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі адміністративний позов. (а.с.20-23)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 02.03.2010 року за віком у розмірі 90 % від заробітної плати як посадовій особі місцевого самоврядування.

17.06.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 16.06.2016 року №5495/2. (а.с.6, 8)

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова № 314 від 22.06.2016 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки від 16.06.2016 року № 5495/2. (а.с.7)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи приписи ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з поданням позивачем заяви про перерахунок пенсії після 01.05.2016р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримує пенсію з 02.03.2010 року.

Пенсійне забезпечення державних службовців в період до 01.05.2016 року було врегульоване нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згодом, до наведених положень статей були внесені відповідні зміни, при чому, як до ст.37 Закону, яка визначала питання щодо призначення пенсії держслужбовців, так і до ст.37-1 Закону, яка врегульовувала питання стосовно проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, положення ст.37-1 Закону зазнала змін та була викладена в новій редакції, а саме було встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.37-1 Закону на час призначення пенсії визначались одні правила та підстави перерахунку пенсії, що було пов'язано з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то згодом такий перерахунок пенсії міг проводитися лише відповідно до положень визначених Кабміном України.

Таким актом була Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Положеннями пункту 4 цієї Постанови №865 було визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, умови та порядок перерахунку пенсії були визначені постановою Кабінету Міністрів України, які надавали можливість здійснити перерахунок пенсію держслужбовця при настанні певних обставин, а саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів (підстава). Пункт 5 Постанови регулював питання строку такого перерахунку.

Правовими підставами для задоволення адміністративного позову позивач обґрунтовує Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою було встановлені відповідні підвищення розмірів заробітної плати з 1 грудня 2015 р. у штатному розписі посадових окладів, в тому числі, що й стосувалося безпосередньо посади позивача, яку він займав, що підтверджується відповідною довідкою, які він надавав до пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії.

В той же час, колегія суддів зазначає, що якщо Постановою №1013 врегульовувано питання щодо підвищення розмірів заробітку відповідних категорій осіб - держслужбовців, то Постанова №865, як вже зазначалось регулювала питання та визначала правила проведення перерахунку, при цьому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 року, положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 були виключені, а положення пункту 5 цієї ж постанови зазнали змін, що стосувалось органу який затверджував форму довідки, та час проведення такого перерахунку.

Таким чином, положення пункту 4 та 5 постанови КМ України №865, яка регулювала питання перерахунку пенсії, з урахуванням положень ст.37-1 Закону, зазнали таких законодавчих змін, що унеможливлюють проведення перерахунку пенсії для позивача з підстав підвищення заробітку.

Колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні існують різні підстави для проведення перерахунку пенсій. В той же час, такої правової підстави, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до рішень Кабінету Міністрів на даний час не існує.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 10.12.2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016 року.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.05.2016 р. Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені положення Закону України «Про державну службу» були чинними як на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, так і на момент розгляду справи, неконституційними не визнавались.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не передбачено підстав для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., тобто після набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

При цьому слід враховувати, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах «Аррас та інші проти Італії» (Arras and Others v. Italy),, заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та «Сухобоков проти Росії» (Sukhobokov v. Russia), заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, колегія суддів відмічає наступне.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, з 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2016 року - 1378 гривень.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, що підлягає сплаті, становить 606 грн. 32 коп. (110 % від 551 грн. 20 коп.).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. по справі № 645/4012/16-а було сплачено судовий збір у розмірі 606 грн. 11 коп.

Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 0 грн. 21 коп. (606,32 грн. - 606,11 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Керуючись ст.ст. 98, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.09.2016р. по справі № 645/4012/16-а залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Фрунзенським РВ у м.Харкові ГУМВС України в Харківській обалсті) на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) недоплачену суму судового збору у розмірі 0,21 грн. (нуль гривень 21 копійка).

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.