Постанова № 62318127, 26.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

26.10.2016

Справа № 522/4735/16-к

Провадження 1-кс/522/19023/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Лабунський В.М., при секретарі Шараєвій О.А., за участю прокурора Непоради В.М., слідчого Ісламова Р.М., адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, розглянувши клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 р., -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 р.

В своєму клопотанні адвокатпосилається на те, що в провадженні СВ УСБ України в Одеській області знаходились кримінальні провадження внесені до ЄРДР за №22016160000000075 (№22016160000000109).

В ході досудового розслідування 17.03.2016 р., проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, за місцем фактичного проживання ОСОБА_2, під час якого було вилучено грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, в кількості 205 штук.

28.03.2016 р. ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси, накладено арешт на вилученні за місцем проживання ОСОБА_2, грошові кошти.

Однак, на думку адвоката вилученні грошові кошти не мають ніякого відношення до кримінального провадження та вони не являються доказами, в звязку з чим він звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор та слідчий, заперечували проти задоволення клопотання та зазначили, що вилучені грошові кошти визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні №22016160000000109, яке перебуває на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси. При цьому, матеріали щодо проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, виділені в окреме провадження №22016160000000145 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263 КК України, в якому вилучені грошові кошти визнані речовими доказами.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до нього матеріали, заслухав думку учасників процесу, вважаю необхідним клопотання задовольнити, з наступних підстав.

Так, встановлено, що СВ Управління СБ України в Одеській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-4 КК України.

В ході досудового розслідування співробітниками УСБ України в Одеській області 17.03.2016 р. проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого серед іншого майна було виявлено та вилучено грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, в кількості 205 штук, що належать ОСОБА_2, на яке в подальшому ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 р., накладено арешт.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Щодо осіб, які не є підозрюваними та обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Вивченням матеріалів наданих до клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на майно ОСОБА_2 та у кримінальному провадженні №22016160000000145, останній про підозру не повідомлено та ніяких відомостей про вчинення кримінального правопорушення відносно неї, до ЄРДР внесено не було.

Також слід зазначити, що цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи до ОСОБА_2, заявлено не було.

Згідно ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Однак, прокурором та слідчим в судовому засіданні не було доведено, що вищезазначені грошові кошти, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Натомість, ОСОБА_2 надано копію договору позики від 11.01.2015 р., згідно якого вона позичила у ОСОБА_4, грошові кошти у сумі 20000 доларів США, зі строком їх повернення до 11.06.2016 р.

Згідно ч.2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку що необхідність в застосуванні арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 28.03.2016 р., на грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, в кількості 205 штук, як заходу забезпечення кримінального провадження, на теперішній час відпала, в звязку з чим арешт підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 28.03.2016 р. задовольнити.

Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 р., а саме з грошових коштів купюрами номіналом по 100 доларів США, в кількості 205 штук.

Зобовязати слідчого в проваджені якого перебуває кримінальне провадження №22016160000000145, повернути зазначене майно ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: